Коли політики починають згадувати про відповідальність, завжди запитуйте - перед ким. Перед народом, який їх фактично найняв на роботу, або перед олігархічно-промисловими групами, інтереси яких насправді лобіюють та захищають такі політики. Ця істина банальна, але пояснює практично все, що відбувається у нашій країні.
Про зарплату голови НАК "Нафтогаз – України" Андрія Коболєва та його заступників вже багато разів говорилося, безліч копій було зламано на різних ефірах, але віз, точніше пан Коболєв і нині там.
Читайте:
На нерівних берегах бюджетних потоків
Що ж, тоді варто ще раз нагадати, у скільки обходяться народові України послуги, судячи з усього, найкрутішого нафтового менеджера планети. Адже інших причин платити йому такі шалені гроші просто немає. Можливо…
Насамперед слід зазначити, що Андрій Коболєв не один, у нього є підлеглі. Загальна винагорода голови та членів правління "Нафтогазу" за підсумками 2018 року становила 389,3 млн гривень. Андрій Коболєв "заробив" 286,5 мільйона гривень, із яких 261 мільйон – це премія за перемогу у Стокгольмському арбітражі. Його перший заступник Сергій Перелома отримав 27,5 млн грн, заступник голови правління і фінансовий директор Сергій Коновець - 22,7 млн грн. Член правління Юрій Колбушкін отримав зарплату у розмірі 17,3 млн грн. А члени правління Олег Прохоренко (голова Укргазвидобування) і Микола Гавриленко (директор нафтового дивізіону) - 20,6 млн грн і 14,7 млн грн. відповідно.
Читайте:
Чому киян позбавляють децентралізації
Таким чином, за підсумками 2018 року Андрій Коболєв отримав від "Нафтогазу" виплат на майже 9,6 млн євро, що у середньому складає майже 800,0 тис євро (!) на місяць.
А тепер давайте порівняємо ЗП нашого "нафтового менеджера" з заробітною платою керівників провідних нафтових компаній Європи. Найбільший встановлений оклад серед європейських нафтовиків є у керівника компанії Ofgem (Велика Британія) - 26,7 тис євро, далі йде керівник компанії Engie (Франція) - 19,7 тис євро. За ними керівники компаній Tranzgaz (Румунія) - 18,5 тис євро, Gaz-system S.A. (Польща) - 17,3 тис євро та Lietuvos Energijos Gamyba (Литва) - 16,4 тис євро.
Читайте:
Мажоритарка – страхування для демократії?
Зрозуміло, що у 2018 році пану Коболєву неймовірно "пощастило" з заробітками, дякувати перемозі у Стокгольмському арбітражі, але якщо навіть порівнювати його зарплату без премій, вона все одне буде значно більшою, ніж у європейських колег. У 2,6 рази буде перевищувати середньомісячну зарплату керівника Ofgem, у 3,5 рази керівника Engie, у 3,7 рази зарплату керівника Tranzgaz, у майже 4,0 рази керівника Gaz-system S.A. та у 4,2 рази середньомісячну зарплату керівника Lietuvos Energijos Gamyba.
Чи варто порівнювати дохід Андрія Коболєва з доходом середнього українця?
До речі, коли обурення людей дісталося стін будинку на Грушевського, уряд вже не міг більше ігнорувати цей факт. В решті на початку 2019 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман зробив гучну заяву про те, що уряд перегляне контракт із правлінням НАК "Нафтогаз України". А потім і зовсім почали лунати з боку прем’єра вигуки про бажання розірвати славнозвісний контракт.
Читайте:
У Києві з׳явився перший технічний кандидат на виборах до Верховної Ради
Натомість, контракт з паном Коболєвим не тільки продовжили. Йому знов встановили захмарний оклад у розмірі 2,08 млн грн, а з урахуванням премій та бонусів середньомісячна зарплата Коболєва має скласти у 2019 році 10,5 млн грн.
У чому непохитність становища Андрія Коболєва? Мабуть це зараз найбільший секрет.
Власне кажучи, багато хто сподівався, що після президентських виборів новий очільник держави дасть раду цьому відвертому знущанню над українцями. Але зовсім неочікувані заяви олігарха Ігоря Коломойського, якого тісно пов’язують з президентом Зеленським, про те що голова НАК Нафтогаз Андрій Коболєв успішний менеджер і він найкраща кандидатура на посаду прем’єр-міністра, залишили сподівання на зміну керівництва Нафтогазу. Ба більше, пан Коломойський вважає, що Коболєв "взяв копійки" за свій виграш у арбітражі, тому навіть страшно уявити про які масштаби зарплат йтиметься якщо Коболєв стане прем’єром.
Також ніякого оптимізму не викликають заяви Офісу президента України, зокрема про те, що вони не мають ніякого важеля на пана Коболєва і оцінити його діяльність не в змозі, хоча й не заперечують того факту що голова Нафтогазу частий гість в Офісі президента.
І саме тут кожна людина при здоровому глузді має запитати – то перед ким відповідає пан Коболєв, що ніхто нічого з ним не може зробити? І про яку взагалі політичну відповідальність перед країною може йти у такому випадку мова?
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...