Блог | Дамо мавпі гранату?

Ну що, панове, нарешті втомились обговорювати "паспортний скандал" двох кумів - однокурсників? А тепер давайте поговоримо про значно серйознішу загрозу, яка реально стосується кожного з нас. На відміну від "Міхо-гейта", провінційна подія місячної давнини чомусь не привернула особливої уваги суспільства, а даремно. 30 червня Луцький міськрайонний суд виніс звинувачувальний вирок 27-річному ветерану АТО Василеві Соломонюку, та засудив його до трьох років позбавлення волі, хоч і умовно, з дворічною відстрочкою. Вирок на перший погляд м’який, хлопець на волі, тож ніяких "хвиль обурення" та "всенародних протестів" не відбулось. Однак важливо інше – все звинувачення базувалось на постах у соцмережах, більше того, навіть не на текстах авторства звинуваченого, а на репостах! Як знають читачі мого блогу, я аж ніяк не належу до прихильників "нового майдану", паління шин з кожного приводу та іншої "ррреволюційної зрадофілії". Більше того, я направду категорично проти насильницької зміни обраних нами самими керівників країни, доки ці керівники не перейшли всі "червоні лінії" та залишають нам можливість просто спокійно у встановлений строк себе переобрати. І заклики "валити злочинну владу" на мою думку дійсно повне лайно. Але…

Читайте: До Європи - з Бандерою!

Але я щось не пригадую прецедентів засудження "вати", навіть за повне заперечення існування України та українців, та навіть за заклики насильницьки знищити всю нашу державу. Чи то влада не вважає серйозною загрозу з їхнього боку (що, "руцковєсна" вже стала такою далекою історією?), чи то наші спецслужби нездатні вираховувати дійсно ворожу агентуру, чи то "вата" для них більш "своя" та "рідна" - але ж факт лишається фактом, першим засудженим за "заклики до повалення" в Україні став саме АТОшник – патріот, хай і дурнуватий радикал, абсолютно так само, як першим втратив український паспорт не хто небудь, а саме Саакашвілі… "Бий своїх, щоб чужі боялись?.."

До чого це я? А до того, що на наступній сесії Ради до порядку денного потрапить законопроект, на який в літню сесію у нардепів не вистачило часу. Законопроект № 6688, внесений від комітету Пашинського, передбачає закриття сайтів з "антидержавним" контентом без рішення суду, просто постановою слідчого або прокурора. При тому ознаки "антидержавності" сформульовані так загально, що неможливо провести жодної різниці між "державою" та "владою" - як власне її не проводить сама вища влада країни, вважаючи наприклад українське громадянство свою власністю, яку можна довільно давати чи відбирати.

Читайте: Медреформа гідності

Більше того, деякі норми пропонованого закону стосуються всіх сайтів чи блогів, які виходять за межі пощення котиків. Підставою для заборони може бути "спроба чинити тиск на органи влади" - тобто будь-яка вимога до наших обранців зробити ту чи іншу дію, чи не робити чергове глупство! До такого "геніального" формулювання не додумались навіть "папєрєднікі", навіть "закони 16 січня" не містили подібної норми "надзвичайно широкого трактування".

Мені можуть пригадати, що я сам радісно вітав та підтримував заборону "Вконтактіка", "Яндекса" та іншого руцконета. Різниця принципова – "закони про Вкантактік" заборонили певні конкретні програмні продукти, виготовлені у ворожій державі, а не вводили обмеження на змісти та контент. Це по своїй суті були регуляторні акти такого ж типу, як заборона ввезення старих автівок або митні квоти на певні види сільгосппродукції, тобто дії по вичищенню з нашого ринку продукції, виготовленої у країні-агресорі. Ніхто при цьому не забороняв перейти з Вканатктіка до Фейсбуку або створити свою власну соцмережу, та постити там все те саме, що і раніше. Проект 6688 вводить обмеження саме на контент та на зміст матеріалів, і виводить ці обмеження поза межі судових розглядів, на свавільний розсуд правоохоронних органів.

Читайте: Грубий прокол чекіста Пу

Гадаю, маловідомий прецедент Соломонюка та всесвітньо відомий прецедент Саакашвілі не залишають жодних розумних сумнівів щодо того, в який спосіб та проти кого буде застосовано норми 6688 у випадку його схвалення. В кращому разі одночасно з нами з вами "за компанію" також прикриють і деякі з "ватних" сайтів, але саме так, "в нагрузку" до всього антикорупційного та просто критичного щодо влади контенту. Швидше ж правоохоронці настільки захопляться боротьбою з "шатунами", до числа яких потраплять всі хоч трохи незгодні з Банковою, всі обурені корупцією, розкраданням бюджету, поліцейською сваволею та іншими "принадами періоду довготривалих реформ", що до тих, проти кого закон нібито спрямований – кремлівської агентури, - їхні руки просто не дійдуть…

Ганебний проект 6688 ще не став законом. Він лише буде вноситись на осінній сесії Ради. Тобто наша свобода поки що в наших руках. Від нас залежить, чи подаруємо ми її тим, хто вже неодноразово показав, з кого ліпить "ворогів держави", а до кого навпаки виявляє невиправдану толерантність. Ми можемо дати мавпі в руки гранату, і потім жахатись "несподіваних" наслідків – або ж наперед скласти два та два, і не давати в дуже "коряві" та вирослі відомо з якого місця ручки таку потужну та небезпечну зброю.

Вибір за нами – як показала "справа Допи", Рада поки що зберегла мінімальні інстинкти самозбереження, які прокидаються при наближенні кількох тисяч рішучих громадян. Закон 6688 – м’яко кажучи достатня причина восени бути пильними, та в потрібний час зібратись під Радою. Вірю, що нас на це вистачить.