Путін дав вказівку пристрілити Стрілка-Гіркіна
За даними з багатьох джерел, найближчими днями Ігор Іванович Стрілков загине як справжнісінький герой. Його пришиють свої, - чи то візиткою Яроша, чи кредиткою Коломойського, чи зубочисткою Авакова, то вже немає значення. Суть від цього не змінюється: підполковник ФСБ вже зробив свою справу і лише заважає процесові. Доки він житиме, Путін вважатиметься терористом на світовій арені і зрадником "ополченців" на території Росії.
Гіркін-Стрілков дійсно вже зробив все, що міг, і тепер б’ється у безпорадності. Протягом останніх півтора-двох тижнів у нього простежується неприхована істерика, яку не важко помітити у численних його заявах. Чого варте тільки вчорашнє повідомлення, в якому він визнає, що терористи перебувають у плачевному стані: "Все очень плохо!!! Тактические победы на второстепенных участках не могут изменить стратегическую обстановку и результаты стратегических поражений! А сдача Белого и Веселой Тарасовки - это в наших масштабах именно стратегическое поражение! Сейчас нас отрубают от границы - то есть от любого снабжения. Ночью противник прошел через Тоненькое к аэропорту Донецка, создав сеть опорных пунктов, каждый из которых защищен 5-7 танками…".
Перед тим "міністр оборони" "ДНР" звинуватив Донбас у небажанні підтримувати "ополченців", потім Кремль – у слабкому забезпеченні, а також в тому, що замість хорошої техніки постачають списані дрова, а також у поганому фінансовому забезпеченні.
За декілька місяців "ополченської діяльності" російські медія розкрутили Гіркіна до рівня національного героя. Він – спаситель Малоросії, "справжній русскій", і до його діяльності, до його слів у російського піпла високий індекс довіри. І якщо людина, якій довіряють користувачі зомбоящика, починає критикувати Путіна, дедалі більше говорить про зраду інтересів "ДНР" з боку Кремля, то така особа перетворюється на особистого ворога російського президента. Володимира Володимировича взагалі не можна критикувати, а тим паче – національним героям. Саме тому для дискредитації Гіркіна днями на Донбас приїхав так званий ідеолог "Новоросії" - телеведучий Сергій Кургінян. Під камеру він наговорив чимало поганих слів про російського терориста, і все для того, аби пояснити російському піплу: Гіркін не виправдав високого довір’я російського народу, і саме через нього відбуваються провали у "визвольному русі" "ДНР".
Ще Кургінян та його соратники натякнули на важливу річ: "Гіркін-Стрелков – це "поліпшений Навальний", і він хоче сотворити із себе "альтернативу Путіну". Альтернативний Господь-Бог – яка ще більше може бути крамола у Російській Федеративній регалії. Далі – анафема, інквізиція на спалення на багатті народного гніву.
Але це не єдиний гріх Ігора Гіркіна, за який його слід відправити на багаття. Останній з них полягає на тому, що він, Стрілков-Гіркін, фактично підсунув свій електричний стілець терориста під задницю Володимирові Володимировичу, і тому тепер доводиться доводити, що він президент всія Русі, а не якийсь нікчемний диверсант, що збиває ворожі літаки. Ситуація ж бо чітко зрозуміла: будучи вже глибоко деморалізованим, Гіркін не міг віддавати адекватних наказів, фільтрувати дані розвідки та агентури, тримати жорстку дисципліну в підрозділах.
В результаті, отримавши в управління кваліфікованих військових фахівців та надсучасну зброю, під його началом було збито міжнародний авіалайнер Boeing – 777, але для нього, а також для його покровителів черговий збитий літак став не джекпотом, а чимось діаметрально протилежним: одна справа, коли батьківським пістолетом хлопченя вибило зуб сусідській дитині, а зовсім інша річ, коли прострілило око злому поліцаєві з Інтерполу. І тепер Путіну вже доведеться пояснювати, для чого він відправив терористів до України, спорядив зброєю, та ще й пудрив мізки світовій спільноті. І даремно, що безпосередньо стріляли по літакові люди "Бєса", а не "Стрілок" і не "Путін" - міжнародна спільнота все рівно на чолі цих диверсантів бачить особисто ВВП. Це другий гріх Стрілкова, і він також смертний.
Загалом, "Стрілок" виявиться типовим кабінетним воякою.
На початках запорукою його успіху було декілька складових:
- відкриті кордони, через які його загонам невпинно надходили техніка та гроші;
- гроші, на які постійно можна було вербувати лояльних аборигенів;
- частина одурманеного населення, яке клюнуло на ідею "русского мира".
- безпорадність та кволість українських силовиків.
Нині ж ситуація змінилася. Мародери, ґвалтівники, викрадачі людей та інші неадеквати з числа оточення Гіркіна нині дуже погано сприймаються місцевими. Здається, всі уже зрозуміли, що ці люди – це в більшості випадків звичайне генетичне сміття, під началом яких Донбас може перетворитися на велику кримінальну зону, в якій прості люди не лише будуть позбавлені зарплат, пенсій, але й будь-яких прав та захисту. Адже терористи нині грабують саме вчорашніх прихильників "ДНР" та "ЛНР", що є прекрасним щепленням на майбутнє від наступних прожектів Путіна.
Зменшуються грошові потоки, зменшується силова підтримка, Путін вимушений дедалі відкритіше втягувати війська збройних сил РФ, і йому, Володимиру Володимировичу, потрібна ритуальна жертва, яка пояснить, чому провалилася "визвольна війна" на Донбасі. І Стрілков на неї підходить найбільше. "Стрілок" не виправдав його очікувань, він не готовий воювати, як Сидір Ковпак, в глибокому тилу, без мохіто і світла телекамер.
Як на мене, то для України ця смерть теж буде показовою: соратники Гіркіна наочно переконаються, що кожній собаці буде собача смерть…
Хіба що Ігор Іванович вчасно "змиється", прихопивши з собою оті московські мільйони, про які так багато говорять деякі активісти "ДНР".