Гольф-клуб в Конча-Заспі під "кришею" "регіонів"

Гольф-клуб у Конча-Заспі - мрія Федерації Гольфу України. Скільки вже про це говорилось! Та не все, виявляється сказано. Раніше головною персоною рослідувань журналістів і природоохоронної громадськості був колишній Голосіївський районний голова, О.Б.Корбан, що по сумісництву числився віце-президентом Федерації Гольфу України. Немає сумнівів в тому, що саме його особисте лоббі стало причиною виділення 100 га під спорудження гольф-поля на заповідних землях саме в Голосіївському районі міста. Численні публікації на цю тему свідчать, що саме п.Корбан був чи не єдиною особою, з ким боролась громадськість, прагнучи зберегти заплавні луки Конча-Заспи від спорудження гольф-поля. З іншого боку, "зрозуміла" і позиція п.Корбана – будучи на півплеча нижче від керівництва Федерацією гольфу країни, в якій нема жодного нормального гольф-поля і Головою єдиного в місті району, де його можна побудувати... Гріх непролобіювати. От тільки неув’язочка вишла з тим, що на момент приходу п.Корбана до влади, всі землі "Конча-Заспи", що не зайняті забудовою вже були заповідними. І гольф-клубу втулити вже було нікуди.

З моменту приходу до київської влади нових облич, які нікого, на жаль не обнадіїли і не порадували, п.Корбан лишився в переліку "старих". Це дало підстави вважати, що Федерація гольфу таки лишилась в аутсайдерах на фронті дерибану "Конча-Заспи". Та так лише здавалось... Сайт "Гольф-центр" http://golf-center.com.ua/ оприлюднив недвозначну замітку про те, що Кабінет Міністрів, мовляв врятував гольф-клуб від київських чиновників, що не давали його створити. Це, власне і дало підставу розкопати усе подетальніше. Зокрема дивним виявляється інформація про спротив київської влади, адже сама Київрада прийняла в минулому протизаконне рішення про надання ділянки 100 га під спорудження гольф-клубу. Тим більше цікавим виглядає заява про те, що врятував Федерацію гольфу України саме новий склад КМУ із домінуванням в ньому "синьо-білого" контингенту.

Ну, повідомлення не виявилось голослівним. Вже зараз розпочато гідронамив під гольф-клуб.

Ситуаційна довідка.

Ділянка запланованого розміщення гольф-клубу розташована в межах природно-заповідного фонду (ландшафтний заказник "Жуків острів", створений Рішенням Київради №147/649 від 02.12.1999) та зони ландшафту, що охороняється (рішення Київради №920 від 16.07.1979, розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002), курорту загальнодержавного значення "Конча-Заспа" та другої зони округу його санітарної охорони, загальноміської рекреаційної зони "Конча-Заспа", перспективної території створюваного зараз Національного природного парку "Голосїівський" (Постанова ВР України "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні" від 22.09.1994 №177-94 ВР, рішення Київради №14 від 17.02.1994) та прибережних захисних смуг Канівського водосховища, його заток та оз.Конча.

Спорудження гольф-клубу спричинить осушення та знищення 100 гектарів земель, разом із роташованими на його території стариками та протоками р.Дніпро та озера Конча.

Історія проблеми.

Відома надзвичайна привабливість території "Конча-Заспи" як місця масового елітного котеджного будівництва. В більшості випадків, незаконна забудова заплавних земель "Конча-Заспи" відбувається на території прилеглих до м.Києва земель Обухівського району Київської області.

Через територію Конча-Заспи проходить кілька варіантів межі м.Києва і столичної області, що спричиняє утворення так званої "спірної території", на яку одночасно претендує як Київ так і область. Натомість, не залежно від того, до якої адміністративно-територіальної одиниці відноситься ця територія, вона однаково охороняється природоохоронним і водним законодавством.

Починаючи з 2002 року забудовниками ведеться робота над створенням на території Київської частини Конча-Заспи гольф-клубу із групою котеджних містечок ТОВ "Будінвестгруп". Формально заплановане будівництво називається "спортивно-оздоровчим комплексом на 23-му кілометрі Столичного шосе". Проект "Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м.Києва" розроблений у 2005 році проектною організацією КП "Проект-сервіс" АМ "Т.Доценко". Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 5.03.2004 затверджене архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 04-0194.

Жоден з названих документів не згадує того факту, що територія проектованої ділянки розташована в межах природно-заповідного фонду.

Попереднє землевідведення затверджено рішенням Київради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 27.11.2003 №236/1111 (також ігнорує природно-заповідний статус території) та має низку погоджень. Одне з погоджень – погодження Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА - органу, що взагалі не має компетенції видавати висновки Державної екологічної експертизи. З цього висновку (№071/04-4-15/5235 від 25.11.2005 випливає, що територія не є природно-заповідною, про що написано прямим текстом.

Не можна не згадати і того факту, що гольф-клуб, погоджуваний в межах Києва входить до складу погодженого, як частина Київської області, котеджного містечка "Конча-Заспа". Все це свідчить про цілісність корумпованого і незаконного процесу забудови Конча-Заспи як з боку Київщини, так і з боку м.Києва.

Крім того, протизаконний антиекологічний проект погодили всі три природооохоронні органи, що діють в Києві. Тобто всі три органи фактично нехтують тим, що в минулому погоджували створення на території заплави Конча-Заспи заказника "Жуків острів" і подають неправдиву інформацію про відсутність заказника на землях проектованого гольф-клубу.

Сам же проект створення гольф-клубу передбачає гідронамив 4 м по всій площі і обнесення території 6-метровою дамбою. При цьому в тексті проекту згадується, що він виконується "з максимальним збереженням природного ландшафту і рослинності".

Законодавча довідка.

Проект є грубим порушенням Рішень Генерального плану розвитку м.Києва до 2020 р. (призначення території визначене, як лугопарк), Програми комплексного розвитку земеної зони м.Києва до 2010 р., паогодженої Київрадою Схеми планування південого плоанувального району у Голосівському районі м.Києва та низки статей чинного законодавства України:

- ст.ст. 12, 32 Закону України "Про курорти";

- ст.ст.7, 26, 55 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";

- ст.ст.40, 60, 61, 62, 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища України";

- ст.ст.44, 52, 83 Земельного кодексу України;

- п.п. 10.1, 10.2, 10.4 Державних будівельних норм ДБН 360-92**;

- п.п. 4.2, 6.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів

Поява проблеми.

Нема проблеми, поки про неї не почнуть говорити. Знаючи, що існує потужний опір природоохоронних громадських організацій та деяких державних контролюючих структур, забудовники шукали додаткові шляхи погодження і узаконення запланованого ними порушення.

Таким шляхом було обрано фальсифікацію невизначеності меж заказника "Жуків острів", що є головною перешкодою на шляху забудови. Межі відомі з наявних в Інституті "Київгенплан" ВАТ "Київпроект" графічних матеріалів. Та Київрада не визнає цих матеріалів. Замість обрахувати точні межі заказника, у 2004 році було заявлено, що межі потребують вивчення і визначення. На замовлення КМДА Державним науково-виробничим центром "Природа" Національного космічного агентства України було визначено межі, які практично співпали із даними "Київгенплану" (тобто, так, як забудовників не влаштувало). Та Київрада не погодила цю роботу, хоч і виконувалась вона на замовлення КМДА.

Погоджуючи 19 липня Програму Комплексного розвитку Зеленої зони м.Києва до 2010 року, Київрада зробила поправку, вказавши територію заказника "Жуків острів", як "територію, в межах якої будуть визначені межі заказника". Площа заказника за даними "Київгенплану" складає 1794 га.

Пізніше, в кінці 2005 року, кишеньковій організації КМДА "ГО Центр містобудування та архітектури" було замовлено розробити нові межі заказника, завчасно вказавши, що його площа має становити 630 га. ГО "ЦМА" розробляє два варіанти компромісних меж – 740 і 840 га, викинувши зі складу заказника всі території, на які хоч колись претендували забудовники. Обидва варіанти активно лобіювались Голосіївською районною у м. Києві радою і особисто її головою О.Б.Корбаном, що, між усім є заступником Президента федерації гольфу України. Варто додати і те, що проект гольф-клубу широко афішується на веб-сайті федерації гольфу.

Висновки

Для припинення злочинних дій по спорудженню гольф-клубу на заповідних землях необхідно скасувати п.17. рішення Київради від 27.11.2003 №236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок", рішення Київради від 26.06.2003 №559/719 "Про погодження Дніпровському басейновому управлінню водних ресурсів місця розташування захисної дамби з капітальним ремонтом технологічної автодороги на масиві Конча-Заспа у Голосіївському районі м.Києва" та згаданих вище незаконних погоджень природоохороних органів, що повинно потягти за собою також і службові розслідування щодо злочинних дій осіб, що видавали погодження.

Степан ЖАБКА

До узаконення самозахватів землі у Конча-Заспі лишився один крок.

ГОСТРА КРИТИКА.

У п’ятницю, 18 квітня, за 4 дні до Всесвітнього Дня Довкілля, Київська містобудівна рада погодила Проект детального планування острова Жуків. Критичні виступи представника екологічної громадськості та керівника Держекспертизи не знайшли відгуку у специфічних душах архітекторів.

ДОВІДКА

Для тих, хто не знає, що таке Жуків острів, варто трохи роз’яснити. Жуків острів – це частина заплави р. Дніпро на південній околиці м. Києва. Територія острова і прилеглих до нього заплавних земель досі збережена у природному стані. На острові дотепер існує природний заплавний режим, тобто навесні до 70% його площі затоплюється паводком. Це і зумовлює існування тут унікальних природних комплексів. Зараз ця ділянка заплави Дніпра пропонується до надання їй статусу міжнародного значення як особливо цінні водно-болотні угіддя. Враховуючи те, що на острові мешкає велика кількість тварин, охоронюваних Червоною книгою України, та зникаючих рослин, за поданням науковців Київського університету в 1999 році весь острів і вся прилегла до нього заплава отримали заслугований і довгоочікуваний статус заказника. З того часу будівництво і будь-яка інша діяльність, що може зашкодити природним комплексам, тут заборонена.

Є і інша сторона медалі – землі, що прилягають до Жукова і входять у склад заказника, носять народну назву "Конча-Заспа". Так-так, саме тут розташована зона елітної котеджної забудови та гідронамиву. Зона забудови межує із заказником і подекуди навіть незаконно розташовується на його землях. Гірше того, частина землевідведень здійснено рішенням Київради, яка сама в минулому заповідала ці землі.

ІСТОРІЯ

Таким чином, в 1999 році Жуків острів і Конча-Заспа стали заказником. А з 2001 року почалась манія котеджної забудови, дерибан, самозахвати і гідронамив. В таких умовах живописна "Конча-Заспа" доволі швидко стала найпопулярнішою зоною котеджної забудови на півдні Київа, а незабаром взагалі перетворилась на бренд. Але більша її частина виявилась заповідною.

І тоді депутати схопились за голову: що ж ми, мовляв, дурні, заповіли, тут же стільки грошей закопано! З тих пір почались спроби урізати, скасувати заказник або тим чи іншим чином дозволити на його території забудову. Тим часом то там, то там все частіше почали траплятись нахабні самозахвати. Станом на 2004 рік, в умовах протестів громадськості проти забудови унікального природного ландшафту, додалась ще одна проблема – стало необхідно узаконити наявні самозахвати.

Очевидно саме для цього, починаючи з 2004 року, на замовлення адміністрації Голосіївського району м.Києва, ведеться розробка Детального плану острова Жуків. До сьогоднішнього дня різні версії проекту подавались на погодження різних органів і громадські обговорення, а сам проект 4 рази розглядався містобудіввною радою. Та скільки його не обговорюй і не змінюй – конфлікт проектувальників і природоохоронців не вщухає. Адже природоохоронці проти будь-якої забудови, а розробники проекту (ГО "Центр містобудування та архітектури" - кишенькова організації Головкиївархітектури) мають "соціальне замовлення" узаконити наявні забудови та спланувати прибуткові нові.

Станом на 1 квітня 2007 року в межах заказника "Жуків острів" здійснено гідронамив на площі до 450 га, Київрадою віддано 100 га під спорудження гольф-клубу і ще кілька невеличких ділянок. Порушення тривають і зараз.

МІСТОБУДІВНА РАДА

Повернемось, власне до нашого інформаційного приводу. Отож сьогодні, 18 квітня відбулось засідання містобудівної ради при Головкиївархітектурі. Проект представляла пані Нєчаєва, співробітник ГО "Центр містобудування і архітектури", що неодноразово лицемірно посилалась на неіснуючі статті Закону "Про екологічну мережу", довго шукала на картах об’єкти, про які говорила, втім викладала матеріал професійно. Тобто так, як це сподобається містобудівній раді.

Проект ДПТ острова був вкотре представлений у новому вигляді. Рекреаційна ємкість (проектна кількість одночасних відвідувачів) визначилась як 9 200 чоловік. В схемі з’явились кумедні об’єкти накшталт оранжерей для вирощування зникаючих рослин, які на думку архітекторів можна буде вирощувати і продавати відвідувачам. Не говорячи вже про те, що за такі дії і продавці і покупці будуть притягнуті до адміністративної відповідальності, недалекі розробники проекту ДПТ очевидно дійсно вірять, що природні заплавні луки є менш придатними для зростання червонокнижних рослин, ніж оранжереї. А що вже говорити про зникаючих тварин, наприклад про видру, горностая, що досі мешкають на Жуковому острові; про найбільшого орла європи орлана білохвоста, чия гніздівля також потерпає від розробок "Центру містобудування і архітектури". Звісно, навіть всі вони разом взяті не принесуть і копійки прибутку міському бюджету, на відміну від реалізації такого потужного проекту, що розгортається аж на 1200 га території. Надто ласий шматок, щоб його втратити.

Слід віддати належне авторам за виготовлення такого якісного і різноманітного демонстративного матеріалу... Втім всі зауваження громадськості і науковців, висловлені в ході підготовки проекту, виконані не були. Зокрема хочеться наголосити на таких "недоліках" проекту:

1. Територія о.Жуків є заказником, а отже головним документом, що регулює його функціонування, є Закон України "Про природно-заповідний фонд України", а не, скажімо, Закон України "Про містобудування". Проект просякнутий ідеями зонування території заказника на усілякі вигадані проектуванльниками "буферні", "туристичні" та інші зони та ідеєю існування адміністрації, що відповідає за ці землі. Втім, хочуть цього чи не хочуть архітектори, заказник, відповідно до чинного законодавства, не може зонуватись і жодна адмінітсрація в ньому не може створюватись. Це значить, що на всій його території (суцільній заповідній зоні) діє Положення про заказник, згідно з яким встановлені обмеження для його відвідувачів. Ще це значить, що за умов відсутності адміністрації, за дотримання охоронного режиму відповідає землекористувач, котрий підписав в минулому охоронне зобов*язання. В даному випадку землекористувачем є Агрокомбінат "Хотівський", що здійснює на території острова сінокоси. Між усім, керівник агрокомбінату також був присутній на містобудівній раді, заявляв, що заказник - це проблема для агрокомбінату і дозволяв собі різноманітні безграмотні вислови. Наприклад, щодо унікальних водно-болотних угідь заказника, які наразі пропонуються до надання їм міжнародного статусу Рамсарських угідь, було вжито вислів "та там же бур’яни двохметрові".

2. Вся територія заказника, не говорячи вже про розташування на ньому шістдесяти об’єктів будівництва, перепоясана густою мережею пішохідних доріжок. Частина доріжок існує і зараз (тобто існує до моменту початку втілення проекту). Частина ж – вигадана розробниками (щоправда і тут розробники трохи прибрехали, сказавши що всі намальовані доріжки існують і зараз). Біда в тому, що острів, як вже було сказано, значною мірою затоплюється під час весняного паводку. І більша частина існуючих доріжок (не говорячи вже про вигадані) на кілька місяців опиняється під водою. В таких умовах спорудження доріжок неприпустиме без насипання під них грунту до незатоплюваних відміток. Тобто кожна доріжка – це, фактично, невеличка дамбочка. За таких умов вже першої весни після початку облаштування острова за даним проектом, до нього не зможуть потрапити паводкові води і територія унікального водно-болотного комплексу осушиться. Тоді вже, по факту втрати нею природної цінності, її можна буде благополучно забудувати. Подібна практика вже відома для Києва (хоча б на прикладі не менш сумнозвісної "Феофанії").

Крім того, на деяких ділянках, де планується забудова, передбачено гідронамив 2,5 метри.

3. Хоча доповідач неодноразово наголошувала на тому, що виконано всі вимоги Водного кодексу щодо прибережних захисних смуг, та все одно майже всі об’єкти будівництва по проекту розміщуються безпосередньо на березі водних об’єктів. Якщо ця теза виглядає недостатньо переконливо, варто дещо пояснити. Згідно з Водним кодексом України, навколо великих річок (таких як Дніпро) та озер встановлюється прибережна захисна смуга завширшики 100 м, в якій заборонено будівництво будь-яких споруд, окрім лінійних і гідротехнічних. Якщо уважно роздивитись острів Жуків з топографічної точки зору, стає зрозуміло, що його землі густо покраяні великою кількістю заплавних озер, проток і заток Дніпра. Таким чином, всі водні об’єкти острова є або озерами або Дніпром. Тож навколо всіх них існує (наголошуємо – ІСНУЄ, а не "встановлюється" чи "проектується") 100-метрова прибережна захисна смуга. Якщо нанести на карту всі ці смуги, стає зромілим, що місця для будівництва не лишається зовсім, навіть якби тут не було заказника.

4. Ну і останнє суттєве зауваження... геть не цікаве – відсутність погодження з науковцями та громадськістю. Цим нікого не здивувати. Зрештою, яке могло бути погодження з науковцями і громадськістю в питанні незаконного в принципі проекту забудови заказника?

....ЕМОЦІЇ

З особистих емоцій, які переповнювали мене під час засідання містобудівної раді, хочеться зазначити таке:

1. Засідання почалось і закінчилось однаковою цитатою головного архітектора міста В.Ф.Присяжнюка "Треба вже пошвидше затверджувати".

2.Дехто з членів містобудівної ради наприкінці розгляду питання про Жуків острів взагалі закатав істерику про те, що архітекторам дана "лише невеличка частина території України - населені пункти" і навіть тут екологи і бозна-хто "відбирають у нас право на проектування", і тому їм нічого "не можна віддавати".

Мабуть на цьому варто поставити крапку. Про подальші пригоди бідолашного Жукова острова читайте у наступних статтях.