Валерий Боровик
Валерий Боровик
Председатель правления альянса "Новая энергия Украины"

Блог | На шантаж "Газпрому" Україна більше не ведеться

25,6 т.
На шантаж 'Газпрому' Україна більше не ведеться

На газових переговорах між ЄС, Україною та Росією визнали, що країнам необхідний новий газовий контакт по європейському типу. На питання, чи допоможе він врегулювати це питання і чи вдасться домовитись про збереження чи підвищення транспортування газу через Україну, відповідає Валерій Боровик.

На жаль, транспортування російського газу через Україну є складовою гібридної війни. І тому Росія буде намагатись уникнути якомога більшої залежності від української газотранспортної системи. Це вона робить шляхом побудови нових обхідних газопроводів і для того, щоб регулювати ті потоки. Якщо слухняний український уряд, українське керівництво, то будуть пускати через Україну, а ні - то через інші країни.

Але на сьогоднішній день вони не можуть реалізувати повністю таку політику, тому що немає побудованого "Північного потоку-2", нереалізовані інші проекти, в тому числі через Туреччину. Тому це, умовно кажучи, бажання, яке може бути реалізованим, а може - ні, в залежності від стратегії тиску з боку деяких європейських наших партнерів на Росію, а також з боку американського уряду, зважаючи на те, що це конкурентний газ для американських компаній, які можуть заводити свій сланцевий газ в Європу.

І тому фактично Росія, не зважаючи на формати перемовин, буде намагатись зменшити цю залежність. Це означає - зменшити об’єми транспортування. Тому оце буде самим головним чинником. Навіть не ціни. З економічної точки зору, якби у нас були чисто економічні відносини, то звісно, що транспортування через українську газотранспортну систему найвигідніше з усіх інших можливостей: існуючих і тих, які будуть побудовані чи реалізовані в майбутньому, враховуючи кошти, які потрібно вкласти в побудову нових газопроводів і інфраструктури, а також екологічних та інших ризиків.

Але ж тут грають неекономічні чинники. І тому Росія буде робити тільки те, що буде вигідно їй не тільки з економічної точки зору, а з геополітичної. Вона буде дивитись через призму збільшення свого впливу не тільки в енергетичному, а і в політичному секторі Європи.

Умовно кажучи, якщо перемовини будуть з боку Німеччини включати інтереси України, то Росія в якомусь аспекті зреагує на це. Якщо це буде тиск з боку Сполучених Штатів, виходячи з їхнього бачення ситуації, з їхніх інтересів і щоб враховувались українські інтереси при цьому, то Росія це теж буде вимушена враховувати.

Якщо ж це буде чисто підхід доцільності-недоцільності не з економічної точки зору, то це для Росії буде менш важливим, чим політичний і стратегічний підхід. Умовно кажучи "наказать Украину".

Читайте: Новий пакт Молотова-Ріббентропа: Трамп влучив у десятку

Той період, коли "Газпром" міг шантажувати, і на це велися, пройшов. Ті часи пройшли. Тобто зараз ми не отримуємо газ з Росії. Ми не проплачуємо російським компаніям за газ, який використовуємо. Так, там є російський газ, який ми споживаємо, але він куплений не у Росії, а в інших джерелах.

Обсяг газу, який транспортується через газотранспортну систему України, як я казав вище, оптимізований до того обсягу, який Росія не може транспортувати через інші шляхи для виконання своїх контрактів перед європейськими контрагентами.

Шантажувати зменшенням прокачки "Газпром" не може, тому що а як же заробляти кошти і виконувати контракти з європейськими споживачами? І це серйозний підхід для Росії. Що робити, возити літаками?

Тому поле шантажу зменшилось. Звісно, що воно тепер включає в себе більший аспект. Це аспект розширення можливостей транспортування через інші шляхи, які буде будувати Росія, тобто через "Північний потік-2". Ось в чому тепер може заключатись і заключається шантаж.

Ми тоді, значить, будемо менше пропускати газу через "Північний потік-2", якщо ви дасте нам таку-то ціну, або, як російські посадовці зараз заявляють, буде "вірне рішення по Стокгольмському арбітражу". Тобто вони натякають, щоб в позасудовому порядку вирішити цю проблему заборгованості фактичного штрафу "Газпрому" перед Україною.

Але на це вже не ведеться ні НАК "Нафтогаз України", ні керівництво України. Про це висловився і міністр закордонних справ, пан Клімкін, по підсумкам перемовин.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...