Блог | Уроки Естонії: податок на виведений капітал і боротьба за податкову прозорість

Пройшло всього два місяці від скандалу з приводу внесення Естонії до переліку країндля контролю за ТЦО, що був ухвалений КМУ наприкінці 2017 року і почав діяти з січня-2018. Разом з Естонією до цього переліку увійшли 84 країни, але найголосніший публічний галас зчинився саме довкола Естонії, коли її представник на прес-конференції публічно заявив, що Україна внесла його країну до “списку офшорів”, як він це назвав, помилково – не розібравшися в тонкощах податкового законодавства його держави.

Що ж, тепер в цих тонкощах “не розібралися” і спеціалісти ЄС.

Читайте: Податок на прибуток: чи варто відмовлятися?

Нещодавно експерти Єврокомісії дійшли висновку, що естонський податковий режим в частині оподаткування прибутку є дієвим механізмом для розмивання податкової бази оподаткування і виведення прибутку з-під оподаткування. Причому, найбільш актуальною, за словами експертів, ця проблема є для оподаткування мультинаціональних компаній. В першу чергу, йдеться про відсутність в естонській версії податку на виведений капітал механізмів, які б протидіяли зловживанням. Більше того, в Єврокомісії переконані, що через це податкові надходження до естонського бюджету з часом суттєво зменшаться.

Читайте: Змова на стивідорному ринку: обсяги і шляхи вирішення проблеми

Звичайно, ми не вважаємо Естонію офшором і впевнені, що до переліку країн для ТЦО вона потрапила не тому, що за запитом “податки Естонії” першим в інтернет-пошуковику випадає пропозиція “зареєструвати офшор” в цій країні. Навпаки - наші експерти як раз правильно розібралися в її податковій системі, зрозумівши, що вона дає компаніям можливість суттєво мінімізувати податкові витрати. Що ж до Єврокомісії, зрозуміло, що її насамперед хвилюють не стільки розмір надходжень до естонського бюджету, скільки те, чи відповідає податкова система країни вимогам стратегії BEPS і Anti-Avoidance Directives, які Естонія (як і усі інші країни ЄС) повинні імплементувати у 2018-19 роках. І поки що експерти ЄС лише “висловили надію”, що чиновники цієї країни “допрацюють проблемні аспекти”.

Читайте: Позики замість інвестицій. Як виводять гроші з країни

Для нас це – урок. І не лише в частині перпекстиви на майбутній вступ до ЄС. В першу чергу мусимо замислитися над тим, як саме має відбуватися впровадження в Україні податку на виведений капітал і що саме ми хочемо впровадити. Тут вже йдеться не лише про пошук вагомих і стабільних компенсаторів бюджетних надходжень, які ми втратимо, відмовившись від податку на прибуток. Ми маємо зважити на досвід Естонії і продумати усі без винятку аспекти впроваження нового податку і усі деталі нового законопроекту, аби не залишити жодної шпарини для мінімізації. Інакше наші заяви про необхідність якомога швидше долучитися до плану BEPS для усього світу залишаться звичайним популізмом.

Тож, впроваджуючи зміни до податкового законодавства, маємо ще ретельніше, ніж будь-коли, прорахувати усі можливі схеми і зламати їх ще на етапі розробки законопроекту, не чекаючи підтверждення гірким досвідом та критикою від іноземних партнерів.