Блог | Экспорт металлолома из Украины взлетел в десятки раз: почему это важно для всех

Експорт металобрухту зріс у 20 разів!

Причиною цього стало двократне підвищення цін на міжнародних ринках з 250 до майже 500 дол. США за тону. Це максимальний рівень цін за останні 10 років.

Таке зростання цін пояснюється тим, що виробництво сталі з брухту економить 70 % енергоресурсів та 60 викидів у порівнянні з виробництвом сталі з руди. Перехід на виробництво сталі з брухту це сталий крок на шляху до декарбонізації.

У зв’язку з цим в світі почастішали заборони та обмеження експорту брухту чорних металів. Так, наразі налічується 22 заходи з обмеження експорту брухту чорних металів, з них 10 заборон на експорт, 6 податків на експорт, 4 експортні квоти, 2 вимоги щодо ліцензування експорту. Наразі розглядається можливість заборони експорту з ЄС.

Минулого року Україна експортувала 17 тис тон металобрухту, тоді як за лише за травень-серпень 2021 року - 410 тис. т.

При цьому держава отримала 728,8 млн грн. податкових надходження від експортного мита. У разі вироблення сталі з цього брухту держава могла отримати 4,39 млрд грн. Відповідно, чиста втрата України від експорту металобрухту складає 3,66 млрд грн.

Туреччина, найбільший імпортер металобрухту в світі, з української сировини виробляє готову продукцію, переважною мірою на експорт. А в Україні, тим часом, з’явився дефіцит брухту на металургійних підприємствах, що вже призвело до поодиноких зупинок підприємств!

У разі відсутності дієвих заходів з боку органів державної влади до кінця року експорт металобрухту сягне 1 млн т. При цьому доходи держави від вивізного мита складуть 1,78 млрд грн. Однак, за таким сценарієм Україна втратить можливість згенерувати 10,7 млрд грн податкових надходжень від виробництва сталі. Відповідно, чиста втрата для бюджету - 8,92 млрд грн та реальна загроза втрати 100 тис робочих місць.

Вважаю це вкрай неприйнятним сценарієм. Особливо в умовах зовнішньої агресії (окупація на Сходів, анексія Криму); загрози суттєвих економічних втрат у зв’язку із введенням Північного потоку 2; турбулентності в економіці через COVID-19. Також такий сценарій суттєво ускладнює можливість реалізувати Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2), яким передбачено до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.

Лишається сподіватись на якнайшвидше введення владою заборони на експорт брухту чорних металів.