Блог | Проблема Криму і Донбасу: шляхи вирішення

15 жовтня, в одному з найавторитетніших видань світу, Foreign Affairs, була опублікована стаття під назвою "Let Russia Be Russia" ("Нехай Росія залишається Росією"), де викладено новий план врегулювання "конфлікту" між Україною і Росією. Запропонований план, з дня публікації, дуже активно обговорюється, в першу чергу, американською науковою/академічною спільнотою і політичною елітою. Автор статті, Томас Грем - відомий науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, який раніше обіймав посади радника президента США Джорджа Буша-молодшого по Росії і директора російського відділу в Раді національної безпеки США. До слова, дане видання не входить до числа популярних, повсякденних. Воно виходить лише шість разів на рік, а його основною аудиторією є академіки, дипломати, президенти, міністри і впливові люди з різних сфер.

Читайте: Провал переговоров: Донбасс окружим стеной?

Прочитавши статтю, мені відразу згадалася недавня розмова з одним з моїх викладачів в Колумбійському університеті, професором Сімусом О'Клейрекейном, який консультує з різних питань, в тому числі ООН, Державний департамент США, британський уряд. Я задав йому питання: Ви, як людина яка знаходиться в постійному контакті і працює з самими впливовими організаціями світу, знає сильні і слабкі сторони світового порядку, що Ви вважаєте на сьогоднішній день основною проблемою, яку потрібно набагато швидше і глибше вивчати і яку потрібно вирішити перш всіх інших? Він без роздумів сказав: "Проблему комунікації політичних еліт і простих людей." Стаття Грема, це ще одне підтвердження того, що на сьогодні, в Західній цивілізації, найглибиннішою проблемою є нездатність політичної еліти почути населення, що призводить до невірних дій і катастрофічних наслідків.

Трохи пізніше, я згадав ще один важливий момент з недавнього минулого. У червні, у мене була розмова з професором Джеффрі Саксом в Лондоні. Професор Сакс є одним з самих, якщо не самим, впливовим економістом в світі і викладачем в Колумбійському університеті. Але, що більш важливо, в контексті даної публікації, професор Сакс, як і пан Грем, член Ради з міжнародних відносин. З того дуже цікавого червневого діалогу мені добре запам'яталося, як я запитав у нього про те як на його думку можна вирішити питання по Донбасу? На що він після кількох секунд роздумів з задумливістю відповів: "Це вкрай складно, знадобиться всеохоплююча угода між США, ЄС, Україною і Росією, зі значними поступками на користь Росії." Тоді це прозвучало як всього лише роздуми над планом якого ще немає. Не давши мені заглибитись в суть його відповіді, він запитав: "А що Ви думаєте з приводу новообраного президента Зеленського?". Я відповів: "А він має вплив?". Ми обидва посміхнулися.

Читайте: G8 не будет: США дерзко отшили Россию из-за Украины

А ось тепер план готовий і він представлений світу.

Що потрібно робити згідно з планом Грема?

"

Необхідні два компроміси:

1. По-перше, щоб розвіяти побоювання Росії, Сполучені Штати повинні сказати Україні, що її членство в НАТО не обговорюється, і в той же час поглиблювати двостороннє співробітництво в сфері безпеки з Києвом.

2. По-друге, Київ повинен визнати приєднання Криму до Росії в обмін на згоду Москви на повну реінтеграцію Донбасу в Україну без будь-якого особливого статусу.

Також, у всеохоплюючій угоді українці отримають компенсацію за втрачену власність в Криму, а Україні буде надано доступ до морських ресурсів і гарантований прохід через Керченську протоку в порти в Азовському морі. Сполучені Штати та ЄС будуть поступово послаблювати свої санкції відносно Росії, коли ці домовленості набудуть чинності.

У той же час вони запропонували б Україні істотний пакет допомоги, націлений на сприяння реформам, вважаючи, що сильна, процвітаюча Україна є одночасно кращим стримуючим фактором проти майбутньої російської агресії і необхідною основою для більш конструктивних російсько-українських відносин.

"

Чому пан Грем вважає що даний план влаштує сторони?

"

1. Такий підхід був би спочатку зустрінутий з великим скептицизмом в Києві, Москві та інших країнах Європи. Але Зеленський зробив ставку свого президентства на врегулювання конфлікту на Донбасі, і Путін буде радий можливості перерозподілити ресурси і увагу на протидію поширюющимся соціально-економічним хвилюванням в Росії.

2. Тим часом європейські лідери страждають від втоми від цього "конфлікту" і хочуть нормалізувати відносини з Росією, зберігаючи при цьому принципи європейської безпеки.

3. Настав час для сміливої дипломатії, яка дозволила б усім сторонам претендувати на часткову перемогу і пристосовуватися до суворих реалій: НАТО не готовий прийняти Україну як члена, Крим не повертається в Україну і сепаратистський рух на Донбасі нежиттєздатний без активної участі Москви.

4. Відвернена від реформ боротьбою з Росією, Україна страждає від корупції, політичної нестабільності та економічної неефективності.

"

Тобто, Томас Грем вважає що США повинні виключити можливість прийняття України в НАТО; ЄС повинен надати Україні фінансову допомогу; Україна повинна відмовитися від Криму; а Росія повинна відмовитися від підтримки сепаратистських рухів на Донбасі. Грем вважає, що такий план може бути реалізований, тому що існує політична воля глав держав України і Росії до вирішення даного питання; європейські країни хочуть нормалізувати відносини з Росією; всі сторони щось виграють від реалізації такого плану; Україні потрібен мир, щоб вирішити внутрішні економічні та політичні проблеми.

Перше питання, яке виникає у мене, як і спогад про ту розмову з професором про проблему комунікації еліт і простих громадян, хто і як буде пояснювати українським сім'ям котрі живуть в окупованому Криму і які чекають визволення від репресій і гніту, що ми від них відмовляємося, та ще в обмін на гроші у вигляді компенсацій? Або достатньо оголошення в газеті опублікувати? Пан Грем пропонує торгувати людьми як товарами на продуктовому ринку в 21 столітті коли люди вже будують мости за допомогою 3D-принтерів і запускають космічний туризм? Так потім не дивуйтеся що існуючий світовий порядок і цілісність Західної цивілізації тріщить по швах. Навіть не всі авторитарні, бідні держави своїми громадянами торгують.

А в чому власне часткова перемога України від такого плану? Україні вже порадили відмовитися від ядерної зброї, а тепер радять відмовитися від територій і громадян. Отже, можна припустити, що в наступний раз Україні порадять відмовитися від державності та армії, і стати частиною іншої країни. Вражає твердження про те, що Україна відвернута від реформ боротьбою з Росією. А може все ж боротьбою з внутрішнім ворогом, кланово-олігархічною системою, яка до 2014 року, з року в рік, приводила до корупції, політичної нестабільності та економічної неефективності? Або до 2014 року в Україні не було цих проблем?

А яким чином план гарантує що Росія знову не вторгнеться на українську територію, не вестиме інформаційну війну, не підтримуватиме сепаратистські рухи на Донбасі та інших областях півдня та сходу України, не буде спонсорувати проросійські політичні партії, не намагатиметься дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні? Все це залишиться. Навіть якщо США публічно виключить можливість України стати членом НАТО, це нічого не змінить для Росії. По-перше, Путін не вірить жодному слову західних лідерів після Арабської весни і революції в Україні. По-друге, Україна це ключ до існування Росії і всієї православної цивілізації в їх нинішньому вигляді, за який Росія проллє української і російської, і будь-якої іншої, крові стільки скільки буде потрібно для збереження України, хоча б часткового, в православній цивілізації і в якості слабкої країни, щоб Росія залишалася центром цивілізації. Відповідно, такою дією, НАТО швидше відверне від себе українців і змусить дуже добре задуматися країни-членів організації в її надійності і доцільності.

Єдине що в цьому плані є сміливого, так це лише слова про "сміливу дипломатію" написані самим автором. У реальності, Україна воює вже шостий рік з державою що в кілька разів перевищує її по військовій і економічній потужності, хоча могла вже давно капітулювати і жила б в мирі. Ось це реальна сміливість. Не дивлячись на те що є західні експерти, які пропонують відключити Росію від системи SWIFT або постачати Україні зброю в такій кількості, що військова міць двох країн стане семитрічною, Україна про це не просить. Все чого потребує Україна від своїх західних союзників - це адекватна військова і фінансова допомога, солідарність і злагодженість політики щодо Росії і прийняття її в Західну цивілізацію. Українці, як і всі нормальні люди з різних цивілізацій хочуть гідного життя в світі де панує ліберальна демократія, ринкова економіка і верховенство права, які здебільшого просуваються Західною цивілізацією, а не Росією, так може нехай Захід залишається Заходом?