
Блог | Нефть и газ будут не нужны: китайцы приблизились к созданию искусственного солнца
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!

Об искусственном солнце
За всеми дип-сиками и дик-пиками, которыми меряются разработчики чатов по всему миру, незамеченным осталось действительно важное событие, без которого те искусственно-интелекуальные инициативы не имеют никакого будущего. Ведь все эти космические программы, искусственные интеллекты, квантовые компьютеры и "новый технологический прорыв" нуждаются в огромной куче энергии. А где ее взять?
Далее текст на языке оригинала.
В світлі останніх заяв американського президента про негайне розкорковування всіх нафтових свердловин, заклики до приєднання Гренландії, яка дає доступ до освоєння північних шельфів, а також домовленості про збільшення видобутку нафти з арабськими шейхами, стає зрозуміло, що США роблять все, аби залишатись на вершині цієї харчової піраміди.
В 2016 році Трамп теж притримувався схожої політики. Але потім до влади прийшли демократи з своїми райдугами, вітрячками і сонячними зайчиками — більшість нафтових родовищ були законсервовані, а інші енергетичні ініціативи — тихо зметені під коврик...
А ось китайці весь цей час не спали і вирішили собі створити репліку сонця. При чому доволі хорошої якості ) Так минулого тижня китайський Експериментальний Надпровідний Токамак (EAST) встановив новий світовий рекорд — утримував плазму при температурі понад 100 мільйонів градусів протягом 18 хвилин. Це в 15 раз більше, ніж в ядрі Сонця. І ще на крок наблизило їх до створення реактора ядерного синтезу.
Залишилось небагато — досягнути моменту "запалення", коли реакція стане самопідтримуваною. За заявами китайської корпорації CNNC, вже до 2035 року вони розраховують отримати перші промислові реактори термоядерного синтезу, які вироблятимуть у 10 разів більше енергії, ніж споживають.
Світ йшов до цього майже пів століття. Ще у 1985 році 35 країн світу серед яких США, Європа, Японія, СРСР і Китай вирішили об'єднати зусилля та створити International Thermonuclear Experimental Reactor (ITER) — нову технологію ядерного синтезу, яка принципово відрізняється від ядерного поділу, що використовується на традиційних атомних електростанціях. Але своя задниця ближче до тіла ) Тому, зрештою, всі розбіглися і тепер кожен грає сам за себе. Тож давайте по-порядку…
У ядерному поділі атомні ядра важких елементів, таких як уран або плутоній, розщеплюються на легші ядра, виділяючи велику кількість енергії. Цей процес супроводжується утворенням радіоактивних відходів, які залишаються небезпечними для довкілля тисячі років. До того ж, поділ може спричинити аварії, як це сталося на Чорнобильській та Фукусімській АЕС.
Ядерний синтез, навпаки, є процесом, що відбувається в серцях зірок, зокрема нашого Сонця. У цьому процесі легкі атомні ядра, такі як водень та його ізотопи дейтерій і тритій зливаються разом, утворюючи важче ядро і вивільняючи колосальну кількість енергії. Щоправда для того, щоб ці ядра злилися, потрібні екстремальні умови — температура понад 100 000 000 градусів Цельсія та величезний тиск.
Головна складність такого синтезу полягає в утриманні плазми достатньо довго, щоб реакція стала енергетично ефективною. Магнітні токамаки (такі як EAST) використовують потужні магнітні поля для створення стабільної пастки, що дозволяє плазмі не розпадатися та зберігати потрібну температуру.
На відміну від поділу, процес синтезу не несе ризику неконтрольованих ланцюгових реакцій, а також не створює довгоживучих радіоактивних відходів. І навіть у випадку аварії установка не стане джерелом масштабного радіаційного забруднення, адже плазма миттєво охолоджується і реакція припиняється.
І найважливіше — тритій і дейтерій, які слугують основним паливом для реакції, можна отримати з морської води, що робить ці ресурси практично необмеженими. Єдиним достойним конкурентом на цьому поприщі у Китаю на сьогоднішній день є Південна Корея, але результати у неї поки значно скромніші.
Але невже Сполучені Штати так просто віддадуть енергетичну перевагу країнам Азії і будуть спокійно спостерігати, як ті крок за кроком їх витіснять і самі займуть місце під сонцем? Звісно ж ні. Всі ці технології і результати досліджень вони добре знають. Більше того, їм відомо, що крім гарячого ядерного синтезу китайці активно досліджують ще й холодний)
Концепція холодного синтезу набула популярності наприкінці 1980-х, коли вчені Мартін Флейшман і Стенлі Понс стверджували, що змогли викликати реакцію злиття дейтерію в паладієвих електродах в звичайних лабораторних умовах, що супроводжувалось виділенням аномально великої кількості тепла.
Попри те, що результати в інших лабораторіях відтворити за офіційною версією не вдалося, відомо, що DARPA, NASA та Міністерство оборони США неодноразово поверталися до досліджень цієї технології, а значну частину даних по цьому проекту зрештою засекретили.
Пів століття між Китаєм та Штатами в цій сфері триває запекла шпигунська боротьба. Більшість подій назавжди залишиться таємницею. Однак час від часу інформація назовні все-таки просочується.
Так у 2016 році спалахнув гучний скандал. Американського ядерного інженера Аллена Хо (Zhunxiong Ho), який працював на CGN, звинуватили у змові для незаконного отримання технологій щодо виробництва ядерного палива. Міністерство юстиції США звинуватило Китайську державну ядерну корпорацію (CGN) у викраденні ядерних технологій.
Офіційно тоді мова йшла про традиційні АЕС, але частина матеріалів справи залишилась засекречена. На тлі цього в 2018 році кілька незалежних дослідників з групи "LENR Energy Alliance" опублікували звіт, у якому прямо заявили, що Китай веде секретні дослідження у сфері "Low Energy Nuclear Reactions" (LENR), а США намагаються перехопити ініціативу.
У 2020 році колишній співробітник Ліверморської лабораторії Стівен Крендон заявив, що ще в 2015 році Пентагон отримав інформацію про китайську лабораторію, яка нібито досягла низькотемпературного синтезу. Доказів надано не було. Але стало відомо, що після цього ті ж самі NASA, DARPA і деякі приватні лабораторії США ініціювали "неофіційні" дослідження в цьому напрямку.
Коли ядерний синтез таки стане реальністю (думаю доволі скоро), це може перевершити всі існуючі методи виробництва енергії. Можливо тому Трамп так зневажливо ставиться до всіх тих зелених ініціатив — він вже ж колись був президентом і мав доступ до цих всіх розвідувальних даних…
P.S. Уявіть собі світ без енергетичних криз — зупиняться всі срачі про кліматичні зміни, найвіддаленіші регіони отримають доступ до електрики, мокші здохнуть з голоду, бо їх нафта і газ більше нікому не потрібні. А дешеві та компактні реактори ядерного синтезу допоможуть Ілону Маску нарешті здійснити заповітну мрію і переселитися на Марс. Як сказав би колись мій тренер з легкої атлетики — прапор йому в руки, барабан і сопілочку)