Мормон проти божевільного католика: вибори без вибору

Змагання кандидатів від Республіканської партії за номінацію у президентській гонці затягується, і швидше за все, ім’я суперника Барака Обами остаточно стане відоме лише на національному з’їзді партії у серпні. Зазвичай, «супер вівторок», коли голосування за кандидатів у президента (праймеріз) проходить одразу у 10 штатів, є переломним моментом у передвиборній гонці, однак не цього разу. Як і пророкували експерти, хоча у «супер вівторок» 6 березня екс-губернатор Масачусетса, Міт Ромні здобув більшість голосів, святкувати перемогу йому ще рано. Потужні підведенні штати, традиційне ядро республіканської партії, підтримали його конкурентів.

Для офіційного висунення кандидатом у президенти США від республіканців потрібна підтримка щонайменше 1144 делегатів національного з'їзду партії, що відбудеться у серпні. Наразі Міт Ромні має – 415 голос, екс-сенатор від Пенсільванії Рік Санторум - 176, екс-спікер Конгресу Ньют Гінгріч – 105 і техаський конгресмен Рон Пол - 47. Більшість республіканців саме екс-губернатора Масачусетса вважають найбільш підходящим суперником Обамі у боротьбі за Білий Дім, однак йому доведеться ще добре попотіти, щоб завоювати необхідну кількість голосів делегатів. В схожій ситуації були демократи під час виборів 2008 року, тоді Барак Обама та Хіларі Клінтон боролись до останнього за голоси делегатів. Що кардинально відрізняє гонку 2012 року від боротьби демократів чотири роки тому, так це причина, через яку республіканці так довго не можуть обрати собі лідера. У 2008 і Обама, і Клінтон оцінювались як сильні кандидати; кожен з них мав своїх відданих прибічників, кожен мав хороші шанси на перемогу у вирішальній битві. Зовсім інша ситуація зараз у республіканців: їм потрібно обрати кращий варіант з «посередніх» кандидатів.

Після того як кілька сильних кандидатів відмовились від участі у виборах, Міт Ромні став безперечним фаворитом республіканської гонки. Праймеріз мали стати для нього своєрідною розминкою перед генеральною битвою, однак переможної ходи у Ромні не вийшло. Він змушений боротись за кожен штат і кожен голос. Навіть у своєму рідному штаті Мічигані, Ромні переміг Санторума з мінімальним відривом в 3%. Труднощі, з якими він виборює номінацію, свідчить, що він і сам не надто сильний кандидат. Одна з головних причин - сумніви республіканців щодо його ідеологічної чистоти. В даній кампанії саме відданість принципам Республіканської партії є головним критерієм, за яким оцінюють кандидатів, а Міта Ромні важко назвати «закоренілим консерватором».

Чотири роки тому, Міт Ромні висловлював зовсім інші думки ніж зараз. Тоді він виступав за право жінки на аборт, тепер він категорично проти. Тоді він не підтримував Рональда Рейгана, тепер він ним захоплюється. Фактично, Ромні відкоригував свої погляди у відповідності з республіканськими принципами, щоб перемогти. І йому таки вдалось би переконати виборців у своїй «републіканськості», якби не одна деталь: в процесі кампанії він продовжував плутатись у своїх поглядах. Доходило навіть до абсурду, Ромні міг змінити свою позицію на цілком протилежну протягом лише одного дня. Американські репортери почали грати в своєрідну гру - «підлови Ромні» і придумали для нього відповідне призвісько «Flip-floper». Жартуючи над «непостійністю» Ромі, журналісти гадають: в що він справді вірить і чи вірить взагалі?

Інша слабке місце Міта Ромні – його статки. В ЗМІ часто згадується про віросповідання Ромні, однак для американців, які і досі не оговтались від економічної кризи, його мормонство важить набагато менше ніж його мільйони. І справа не в заздрощах чи підозрах, що свої статки він нажив за рахунок інших; просто прості американці сумніваються, що багатій Ромні розуміє і відчуває їхні проблеми. Піарщики наполегливо працюють над тим, щоб переломити цю тенденцію. На всіх зустрічах з виборцями Ромні одягнутий у джинси і сорочку, таким чином підкреслюючи, що він один із них. Паралельно, його бізнесове минуле подають як його перевагу. За словами Ромні, лише він серед всіх кандидатів розуміє як функціонує реальна економіка, бо лише він у ній працював. Однак, як свідчать, результати праймеріз Ромні так і не став своїм для простих, консервативних білих американців південних штатів.

Головним конкурентом Ромні несподівано для більшості оглядачів став Рік Санторум. Після перемоги Ньюта Гінгріча в Нью-Гемпширі, здавалось, що саме екс-спікер позмагається з Ромні за лідерство. Однак в минулому Гінгріча було забагато «темних плям». Він так і не зміг пояснити виборцям, чим його діяльність у Конгресі після відставки з посади спікера, відрізняється від банального лобізму. Примітно, що у «супервівторок» Гінгріч переміг лише у своєму рідному штаті Джорджія, а в інших «пас задніх». У нього є спонсори і він продовжить гонку, будучи для штабу Ромні додатковим головним болем.

Консервативні республіканці своїм фаворитом обрали наймолодшого кандидата, закоренілого католика Ріка Санторума. В Огайо, доленосному для республіканців штаті, Ромні випередив Санторума з відривом лише в 1%. Санторум виграв в Теннессі, Оклахомі і Північній Дакоті Він підкупив виборців своєю прямотою та щирістю, однак, на думку більшості оглядачів, ця ж риса завадить йому перемогти. Санторум говорить те, що думає і останні кілька тижнів просто шокує американську публіку своїми «розумними» заявами.

Рік Санторум так зациклився на критиці Обами, що виступив проти навчання американців у коледжах. Справа в тім, що Обама постійно наголошував на важливості навчання. Здавалось, цілком правильна позиція, під якої могли б підписатись всі його опоненти. Але ні, Санторум назвав американського президента снобом і звинуватив у тому, що він хоче всіх затягнути (!) до коледжу і зробити схожими на себе. Далі ще цікавіше. Справжню істерію в американських ЗМІ викликало зізнання Ріка Санторума в тому, що його нудить від промови Джона Кеннеді про розділення церкви і держави. Санторума з обуренням заявив, що перший в історії США президент-католик перетворив американську політику на місце, де господарюють атеїсти. Подібними промовами він може «завоювати серця» євангелістів та малоосвічених республіканців, але не середнього класу та партійного істеблішменту. Уявити мораліста Санторума господарем Білого Дому дуже важко.

Найбільш цікавим серед кандидатів-республіканців є конгресмен із Техасу Рон Пол, якого експерти списали з рахунків ще на початку кампанії, а провідні медіа просто ігнорують. На праймеріз у вівторок Пол отримав дуже непоганий процент у всіх штатах, однак він і досі не виграв у жодному штаті. Справа в тому, що для Америки Рон Пол занадто неординарний політик, такий собі «лунатик». Чого тільки варті його «дивні» погляди щодо американської зовнішньої політики! Пол стверджує, що війська США на території інших країн сприймаються як окупаційні, а тому їх потрібно негайно повернути додому. Його радикальні ідеї знаходять підтримку у простих американців, однак не в істеблішменту Республіканської партії.

Виборча кампанія у США – це, перш за все, шоу. Однак цьогорічна республіканська гонка все більше нагадує фарс, актори якого грають все гірше і гірше. Ідея фікс всіх республіканців – «Обама – це зло», а отже всі його ідеї, погляди та програми – це теж зло. Кожен з них намагається довести свою жорсткість та показати, що у них з Обамою абсолютно нічого спільного. Поміркованість, пошук консенсусу та виваженість – все це не про них. Голосування «супер вівторка» показало, яким прості американців хочуть бачити лідера нації, і картина вимальовується не надто приваблива.