У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

55,3 т.
У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Інна Ярова разом з чоловіком емігрували до Польщі 3 роки тому. Не довго думаючи, разом відкрили кілька підприємств і встигли стати ньюзмейкерами місцевих ЗМІ! Про тонкощі ведення бізнесу в Польщі - в ексклюзивному інтерв'ю для OBOZREVATEL.

Відео дня

Історія переїзду

В Україні я працювала директором з розвитку рекламного агентства та відвідувала різні професійні заходи та конференції. На одному з них я познайомилась з командою Google. Згодом отримала пропозицію зайняти посаду менеджера з розвитку рекламних агентств в програмі Google Partners у Польщі. Тобто, це була робота не в самому Google, а в окремій організації, яка обслуговує цей проект та знаходиться у Варшаві. Я прийняла пропозицію, та у листопаді 2015 року ми з чоловіком переїхали до Польщі. Фактично, не ми вибрали Варшаву, а Варшава вибрала нас.

У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Робота та власний бізнес

Ми переїхали уже з метою відкрити власний бізнес. В Києві ми думали про це, але робота в рекламному агентстві, де ми разом з чоловіком працювали, забирала багато часу. Ми йшли рано і приходили вночі. Тож не було часу на свій бізнес, а в Варшаві не було виходу. Ми вже мали щось робити. Тому ще у Києві почали готуватись до відкриття. Вирішили, що це буде кава, тому що це бізнес з мінімальним порогом входу, який швидко окупляться. Це приємний бізнес.

При виборі бізнесу найважливіше вибрати справу, яка тобі подобається. Тому що буде нелегко. А коли ти займаєшся бізнесом, який тобі не подобається, то буде зовсім катастрофа.Одразу по приїзду у Варшаву почали шукати приміщення. Єдине більш менш нормальне місце, яке ми знайшли, мало всього 6м2. Було вирішено брати і пробувати. Так з'явилась кав'ярня "Dobro&Dobro".

Наш основний мінус - розмір, ми перетворили на величезний плюс. Ми подались в Книгу рекордів та підтвердили, що наша кав'ярня є найменшою в Польщі, отримали сертифікат. Сьогодні про найменшу кав'ярню більше 200 матеріалів в 11 країнах світу. Працюють ще дві кав'ярні у Любліні та Вроцлаві. До нас щоденно приходять сотні клієнтів з усього світу. Ми набили дуже багато шишок, пройшли всі можливі складнощі, створили працюючу бізнес-модель сучасної кав'ярні. Тому почали продавати франшизу. Але поки тільки українцям, бо нам важливо, щоб українських підприємців в Польщі ставало більше.

У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Як стати підприємцем у Польщі

Не важче, чим в Україні. Є інструкція, якої ти дотримуєшся. Для іноземця, який не має карти поляка, потрібно відкривати підприємство через ТОВ (аналог українського товариства з обмеженою відповідальністю). В мене є карта поляка, і я відкрила підприємця - фізичну особу підприємця. В мене це зайняло декілька днів. Можна зробити онлайн, потім в адміністрації міста підтвердити це підписом.

Знаю, що багато наших співвітчизників платять шалені гроші для того, щоб їм відкрили ТОВ, чи інший вид підприємницької діяльності. Мені це дивно, тому що це проста процедура. Все підкажуть, головне читати і не лінуватися. Але стати підприємцем легка справа, а стати успішним підприємцем - це складний процес.

Бізнес на дві країни

Відкриття своєї фірми в Польщі дозволило вести одразу кілька бізнесів. Так, наприклад, після запуску кав'ярні ми запустили подарунковий сервіс DobroBох. Через рік був запущений дитячий етно-бренд "Колискай". Білизна на основі українських оберегів, з виробництвом в Україні і продажами в Європу.

В Києві нам дуже важко вести текстильний бізнес: тяжко вийти в рітейл, практична відсутність якісних і доступних тканин, висока собівартість т. д. Тому ми з моєю подругою-партнером шукаємо різні шляхи розвитку, в тому числі, продажі в Європу, де більше розвинута електронна комерція. Ведучи бізнес в Польщі, одразу бачиш зі сторони проблеми в бізнесі і потенціал розвитку. Тому вже 2 роки функціонує україно-польське е-комерс агентство Promobill. Так ми допомагаємо українським компаніям побудувати маркетингові компанії та продажі в Польщі, а польським - в Україні. Часто нашими клієнтами стають клієнти з інших країн Європи, що говорить про потенціал України як ринку збуту. Переймаючи польський досвід та європейський в цілому, ми в Промобіл почали перші в Україні проводити іміджеві кампанії у вітчизняному e-commerce. Вважаю, це чудова тенденція, коли міжнародний досвід реалізується в Україні. Хоча б заради цього варто емігрувати!

У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Житло

Для того, щоб отримати кредит на житло, має бути кредитна історія. Банк повинен бачити, що ми брали кредит і віддавали його. Це підстава, щоб нам повірили. Саме з такою метою ми брали невеличкі кредити, щоб відкрити кредитну історію. Фактично, іноземець в Польщі попадає в коло, яке замикається. Для того, щоб отримати кредит має бути кредитна історія. Для того, щоб була кредитна історія, тобі мають його перший раз дати, а не дають.

Нам перших два роки не давали навіть на 100 злотих. З часом ми випросили: показували наші доходи і цим завоювали довіру. Зараз ми почали брати більше кредитів, щоб потім взяти кредит, наприклад на житло. Відсоток лояльний, порівнюючи з Україною. Наприклад, ми брали кредит у Києві на квартиру, коли долар коштував 10 гривень, а віддавали - 25. Шалені відсотки! Тут наш знайомий взяв кредит під 4,5%.

Він казав, що це не дуже вигідні умови, але він радий, що отримав його. Тож, прикро порівнювати, як переплатили ми. Ми мріємо про кредит на житло, тому що та сума, яку ми платимо за оренду, рівняється тій сумі, яку ми могли виплачувати за власне житло. Дуже популярна практика, коли українці отримують кредит на житло у Польщі, повертаються в Україну, а в квартири селять квартирантів, які місячною оплатою покривають цей кредит. Таким нехитрим способом виплачують кредит!

У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Податки

Спеціальних умов по податках для емігрантів немає. Існує хороша практика, коли молоде підприємство починає роботу, то воно має пільги - 1,5 роки. Платяться менші "зуси" - аналог державного страхування. Спрощена система роботи. Наприклад, за покупку касового апарату повертається частина грошей. Потім, коли спливає цей час - стає важче. Так, ми платимо високі податки. Я не скажу, що це важче, ніж в Україні. Просто в Україні є багато шляхів обійти це - не показати, приховати.

Тут все перевіряється. Це наша гарантія, значить за це ми отримуємо щось більше. Наприклад, зараз я у декреті та отримую допомогу від держави. Ми платимо податки, але є гарантія, що вони повернуться до нас у вигляді відремонтованої зупинки біля дому, тротуару і т. д. Щось таке, що покращує життя. Я бачу куди йдуть мої податки, однозначно! Я бачу це і в Києві - ті самі дороги почали ремонтувати... Думаю, ця позитивна тенденція і до нас дійде.

Відношення до емігрантів

Відношення до емігрантів, яке ми відчули - дуже позитивне. Мені ніхто не казав, що я забираю робочі місця, чи ще щось. Наслухана, що такі ситуації є. Але не так гостра ситуація з українськими емігрантами в Польщі, як її описують. Факт, що українців більшає і, звісно, ситуацій різного характеру буде більше, ніж з тими самими росіянами, чи білорусами. Та група емігрантів, яка більша, та і буде більше страждати. Я це розраховую і сприймаю так.

Негативних прикладів в мене немає. Можливо, нам пощастило, можливо ми не провокуємо. Є стереотипи, що українці - це низькокваліфікована робоча сила. Дійсно, більше людей приїжджають до Польщі на низькокваліфіковану роботу. Нещодавно у Польщі була запущена кампанія - по Варшаві були розвішані постери з українками різних професій (прибиральниці, няні). Суть цієї програми - привернути увагу до того, що низькокваліфікована робота не завжди захищена, що українки страждають. Але через таку дивакувату подачу всі почали сприймати це через стереотипи, що українки дійсно працюють лише на таких роботах. Альтернативно було створено іншу серію, з успішними українками, які відкривають свій бізнес.

Таких українок дійсно багато, і вони більш агресивні, з підприємницькою жилкою, ніж поляки. Саму ситуацію про відношення поляків, проблеми, загострюють самі можновладці, політики, і навіть певною мірою журналісти. Так, тут не все дуже добре, але чим більше будемо загострювати увагу, то так нас і будуть сприймати.

У неї найменше кафе в Польщі і це круто. Історія успіху однієї українки

Висновок

Я, мій чоловік та рідна сестра почуваємося в Варшаві комфортно. Комфортно - це на 100% правильне для Варшави слово. Це та Європа, до якої ми прагнемо. Поїхати далі на Захід - це вже не така чиста Європа, трохи збунтована іншими емігрантами зі Східних країн Європи. А Варшава — це чистюля-відмінниця. Наприклад, я гуляю з візочком - можу доїхати у будь-яку частину міста, в мене не має перешкод. Дуже багато інкубаторів для молодих підприємців. Потужно працює гугл-кампус.

Дуже багато робиться, щоб розвивалось підприємництво. Варшава розвивається, будуються нові райони, а значить, місто готове приймати нових жителів. Це видно і це радує! Мені тут тіснувато, ніж в Києві. Київ живе бурхливіше, в нього більше бажання вижити. Живучи у Варшаві 3 роки, перші півтора я жила на 2 країни та відмовилася від перельотів на 7 місяці вагітності. Можу сказати, що з усіма емігрантами, що ведуть бізнес у Польщі, відбувається магічна річ - стираються кордони. Хочеться робити більше. Вже не страшно прийти у банк, санепідемстанцію, податкову. Зараз хочеться більше! Я називаю таких людей ендорфінами-наркоманами, яким мало і мало. Нам мало тут. Ми зрозуміли, що кав'ярня - класно. А якщо дві? А якщо в різних містах?

Це бажання більше спробувати, ризикнути, зробити... Ми стаємо залежні від нього. Через рік після кав'ярні я відрила "Колисай". Я бачу як багато українців, які спробували тут, повертаються і відкривають бізнес в Україні. Або будучи в Польщі хочуть пов'язати себе з Україною, відкривають міжнародні компанії. Я не вважаю, що еміграція це щось погане. Сподіваюся, що скоро не буде прив'язки до країн і належність до світу - це тренд, який буде розвиватися!