Блог | Що подивитись у затишному Луцьку
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Розкажу вам про нього.
Про Луцьк.
Місто, в якому я народилась і закінчила школу. І з якого радісно втекла у 16 років, бо там мені було нудно і нецікаво.
Так сталось, що за весь цей час мої візити в Луцьк були нетривалими – по 2-3 дні, які я зазвичай проводила або вдома з батьками, або в кав’ярнях з подругами. Іноді трохи гуляли з Дмитром Власовим в центрі міста. Трохи, бо мені здавалось, що там і досі нема нічого цікавого.
Так сталось, що цього разу ми теж приїхали на кілька днів, але мусили показати місто людині, яка була в ньому вперше. Заодно і самі подивились.
І от що маю вам сказати.
Луцьк чудовий:)
Він невеликий і затишний.
Тут красиві люди. І навіть не тому, що на прогулянку, на базар чи в магазин тут виходять однаково ошатно вбрані (в маленьких містах це часто буває). Просто вони світлі і усміхнені. Принаймні, нам такі зустрічались.
Тут охайно і переважно чисто. Буває, звісно, інакше, але мені здається, що це тільки винятки.
Читайте: Провокации КНДР: инцидент произойдет, рано или поздно
Тут ніхто нікуди не поспішає. Мені з моєю активністю це важко довго витримати, але для тих, хто хоче відпочити від метушні і галасу, Луцьк – найкраще місце.
Тут є замок, ну як же про нього не згадати. Так, це він на купюрі у 200 гривень, і якщо ви приїдете в Луцьк, побудьте вже справжнім туристом і сфотографуйте цю купюру на фоні В’їзної вежі. Ну бо так прийнято :)
Біля замку є підземелля. Але вони заслуговують на окремий пост, здебільшого – через колоритного і трохи стрьомного їх господаря, який проводить дивні екскурсії, розказує про привидів і кричить на туристів, якщо вони роблять щось не так.
Тут є Будинок скульптора, де живе багато містичних і химерних істот, але розповідати про нього – марна справа. Погугліть – і вам точно захочеться побачити цю дивовижну будівлю на власні очі.
В Луцьку є зоопарк. Я їх не дуже люблю, але тут він крутий. Невеликий, цікавий і доглянутий. Бонус – люди, які вказують вам до нього дорогу, дуже приязні і щиро вам посміхаються. Ну, у нас було так:)
Тут дуже багато різних активностей, бо тут багато крутих і небайдужих активістів. Мене це страшенно тішить, бо пам’ятаю ще ті часи, коли, крім футболу, в Луцьку нічого не відбувалось. А тепер тут постійно фестивалі, цікаві заходи і навіть свій Тиждень моди)
Так, я знаю, що Луцьк має свої недоліки, але мені не хочеться про них писати. Може, іншим разом :)
А поки що всім кажу: приїжджайте в Луцьк і буде вам щастя). Закликаю разом із місцевим Кликуном, що на фото Романа Невестенко-Домбровського.