УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Топ-10 небезпечних активних вулканів, на які можна піднятися

6 хвилин
4,9 т.
Топ-10 небезпечних активних вулканів, на які можна піднятися

Ці вулкани періодично винищують десятки поселень та спалюють усе навколо себе на сотні гектарів. Проте туристи обожнюють їх. OBOZREVATEL зібрав найвідоміші вулкани, на які можна піднятися.

Ейяфятлайокютль (Ісландія)

До 2010 року цей вулкан був майже нікому невідомий. Проте виверження, яке на 72 години перекрило повітряне сполучення над частиною Європи, зробило його справжньою "знаменитістю" серед туристів.

Взагалі "Ейяф’ятлайокютль" – це льодовик, під яким є безіменний вулкан. Та і саме незвичне ім’я у перекладі означає "льодовик гори острова". Проте місцеві не ускладнюють та називають увесь географічний комплекс однаково.

Далеко не всі туристичні агентства погодяться провести вас на вершину гори. Хоча висота вулкана всього 1666 метрів, його все ж таки вважають дуже небезпечним. Однак знайдуться гіди, які влаштують вам дводенну екскурсію Ейяф’ятлайокютлем.

"Ейяф’ятлайокютль" – це льодовик, під яким розташований безіменний вулкан.

Сент-Хеленс (США, штат Вашингтон)

Колись цей вулкан за його неймовірну красу та симетрію називали "американською Фудзі". Проте усе змінилося 18 травня 1980 року, коли за кілька хвилин через підземний поштовх один зі схилів гори обвалився. Це була катастрофа світового масштабу, бо майже одразу після найбільшого зафіксованого обвалу в небо на висоту 19 км піднялася хмара з 540 млн тонн попелу. Після цього сотнями кілометрів навкруги покотилися каміння, вода, бруд та розпечена лава, які знищили густі хвойні ліси, дороги, мости і будинки, забрали життя 57 людей.

Нині ця місцевість приваблює щороку дедалі більше туристів. Ландшафт потрохи відновлюється, а сам вулкан вже давно покритий сніговою шапкою. Існують десятки варіантів екскурсій на вершину гори Сент-Хеленс. Навіть можливий тур на вертольоті. Проте найкраще підійматися схилами пішки, аби побачити усю руйнівну силу природи.

Сент-Хеленс за його неймовірну красу та симетрію називали "американською Фудзі".

Котопахі (Еквадор)

70 років тому цей вулкан змушував жити в постійному страху місцевих. Останнє сильне виверження сталося тут у 2015. Проте зараз він перебуває в сплячому стані і привертає туристів з усього світу. На це є кілька причин: ідеальна конусна форма гори, величезна кількість видів птахів та тварин, неймовірні краєвиди. До речі, Котопахі вважається найвищим активним вулканом на землі.

Про нього роками складали легенди. Поговорюють, що на цій горі, як і на Олімпі, живуть боги. Їхній гнів і викликає виверження. Навіть значень назви вулкана декілька. Найпопулярніші з них: "блискуча гора" та "горло Місяця".

Котопахі у перекладі означає "блискуча гора".

Таранакі (Нова Зеландія )

Цей вулкан має ще й другу назву – Егмонт. Так його прозвав англійський мандрівник, моряк, першовідкривач Джеймс Кук на честь політика Джона Персеваля, другого графа Егмонта. Щоправда, трохи пізніше вже французький дослідник Маріон-де Френ теж побував біля підніжжя гори і дав їй ім'я Ле-Пік-де-Маскарін, проте воно в народі не прижилось.

Зараз вулкан вважається однією з найбільших туристичних атракцій у регіоні. А через його схожість з японською Фудзі тут навіть знімали фільм "Останній самурай".

Таранакі має ще й другу назву – Егмонт.

Кілауеа (Гаваї)

Останнє, хоч і зовсім незначне, виверження вулкана сталося 29 вересня 2021 року. Як не дивно, саме в цей період туристи почали масово приїздити, щоб подивитися на це природнє явище. Влада навіть дозволяла їм входити на територію заповідника поблизу гори. Проте підйоми на Кілауеа уже багато років заборонені, адже це один із найактивніших та найнебезпечніших вулканів світу.

Підйоми на Кілауеа уже багато років заборонені.

Вулкан Текіла (Мексика)

Якщо ви хочете піднятися на верхівку вулкана і зазирнути в його кратер – то гора Текіла ідеально для цього підходить. Вже понад 220 тисяч років тут не відбувається вивержень. Схили за цей час густо вкрилися рослинністю. Тут, до речі, вирощують блакитну агаву, з якої роблять найвідоміший мексиканський напій – текілу.

У підніжжі гори вирощують блакитну агаву – рослину, з якої роблять текілу.

Пінатубо (Філіппіни)

1991 року про цей вулкан говорили всі, адже тут відбулося найбільше виверження 20 століття, яке забрало понад 800 життів. Проте з того часу Пінатубо абсолютно безпечний для відвідувачів. Туристи приїжджають сюди не лише помилуватися пейзажами з вершини гори, а ще й на власні очі побачити бірюзове озеро у кратері вулкана.

Екскурсійні компанії пропонують кілька варіантів підйому на гору. Найпопулярніший з них починається з їзди на джипах, далі потрібно буде пройти пішки у супроводі гіда. Проте більшість туристів долають цей шлях самостійно.

З Пінатубо пов'язане найбільше виверження 20 століття.

Монтань-Пеле (Мартиніка)

У перекладі назва вулкана звучить як "Лиса гора". Проте жодної містичності йому не приписують, лише з острахом згадують минулу силу Монтань-Пеле. У 1902 році він знищив ціле поселення з усіма його жителями. Однак відтоді вулкан не задавав серйозної шкоди людям.

Піднятися на вершину цієї гори не так вже й важко, адже її висота всього 1397 м. Зараз тут проводять екскурсії, а у підніжжя гори навіть розміщений Музей вулканізму.

Висота Монтань-Пеле усього 1397 м.

Кава-Іджен (Індонезія)

Найбільше цей вулкан відомий не своїми виверженнями, а озером у кратері. Він наповнений водою із великою кількістю сірної та соляної кислот. На березі водойми цілодобово працюють люди, які добувають сірку вручну. Цей бізнес приносить великі кошти місцевим олігархам, тож його не припиняють навіть коли вулкан може загрожувати життю працівників. Робочі тут отримують мізерні зарплатні – близько 13$ на добу – і рідко живуть довше ніж 30 років.

Проте туристам подобається Кава-Іджен, адже з її вершини відкривається чарівний краєвид. Підйом на гору легкий і досить швидкий. Він займає близько трьох годин, а половину шляху мандрівники долають машиною.

Кава-Іджен має озеро в кратері.

Ареналь ( Коста-Ріка)

Найвідоміший вулкан Коста-Ріки ще у минулому столітті не проявляв жодної активності. Місцеві навіть називали його "cerro Arenal", що перекладається як "піщана гора". Проте землетрус 1968 року кардинально змінив ситуацію і розбудив сплячий вулкан.

Нині через постійний ризик повторного виверження підйоми на гору заборонені. Проте навколо вулкана з’явилися десятки готелів, екскурсійних зон, велодоріжок та оглядових майданчиків. У регіоні також є популярні серед туристів озеро та гарячі джерела.

Ареналь – найвідоміший вулкан Коста-Ріки.

Раніше OBOZREVATEL писав: