Невідомий Єгипет: українка розповіла про особливості життя в країні та про місця, куди не ступала нога туриста

Журналістка Людмила Балабай уже три роки живе в Єгипті. В інтерв'ю для OBOZREVATEL вона розповіла про цікаві місця та факти країни фараонів.

Чому єгиптяни не люблять українців, проте вважають їх кращими за росіян? Які гарні місця й пам'ятки приховані від очей туристів? Чому не можна питати ціну проїзду у водіїв маршруток, і про головні відмінності життя в Єгипті від України – читайте в ексклюзивному інтерв'ю.

– Людмило, розкажіть свою історію переїзду в Єгипет – із чим це було пов'язано, чому зважилися на такий крок?

– Я давно була не байдужою до арабської мови, але зібратися з думками і почати повноцінно вивчати її в Києві все ніяк не виходило. Тож, коли до цього бажання додалося кохання, я вирішила, що це – прекрасний шанс освоїти мову. Благо, я працюю дистанційно, тому рішення про переїзд далося легко.

Ось уже три роки я живу в Шарм-ель-Шейху, мова на хорошому рівні, чоловік теж на місці. Тому я можу спілкуватися не тільки з українською діаспорою, а й зануритися в справжнє життя єгиптян.

– Наскільки вам комфортно жити в Єгипті, які негативні моменти були з часу переїзду?

– Найбільший негатив – це те, що єгиптяни вважають себе "володарями часу". Я дуже пунктуальна, та й в Україні всі шанобливо ставляться до графіків і термінів. А ось єгиптяни впевнені, що не можна дозволяти часу керувати їхнім життям. Тут ніхто нікуди не поспішає, запізнення – це норма. І це стосується практично всіх аспектів життя, тому я для себе вирішила – все, що говорять єгиптяни про час, потрібно множити на три.

Приклад із життя: знайомий чоловіка попросив привезти йому одну річ до 17:00, щоб потім віддати її іншій людині. Збиратися їхати до цього знайомого мій чоловік почав о 17:45, я нервувала і хвилювалася, що ми підводимо людину. У підсумку до нього ми приїхали о 18:30, він був цілком задоволений. Ще й з'ясувалося, що той, кому річ призначалася – не прийшов!

– Як спілкуються місцеві жителі з українцями, європейцями? Цураються або навпаки, як у Китаї – ставляться вкрай позитивно?

– У Шарм-ель-Шейху, Хургаді, Луксорі – тих містах, де туристів багато, до них звикли і вважають основою економіки міста. З ними будуть привітні, навіть нав'язливі. Але єгиптяни не дуже люблять українців, вважаючи їх скупими покупцями. Вони начебто розуміють, що добробут жителів України не такий гарний, як у Європі, однак – вважають нас "жадібними".

Правда, якщо спілкування виходить за межі "продавець – покупець", єгиптяни часто зізнаються, що з українцями спілкуватися легше, ніж із росіянами: "В українців більше самоповаги, ніж у росіян. З ними спілкуватися приємніше, вони частіше знають англійську або хоча б намагаються нею говорити", – кажуть вони.

У Каїрі та Александрії все залежить від району – якщо там живуть одні місцеві, то до іноземців можуть ставитися з побоюванням. Ми одного разу заїхали на заправку і коли працівник побачив, що я іноземка, намагався з'ясувати в чоловіка, де він мене "знайшов". А коли дізнався, що я – дружина, був у захваті та питав, як йому одружитися з українкою.

Окрема тема – це поліція. Працівники правопорядку не чіпатимуть туристів і не пред'являть їм ніяких претензій, тому що турист – це "священна корова" в Єгипті.

– Що вас найбільше здивувало в укладі життя місцевих жителів?

– Поділ сімей. Тут я майже ніколи не бачу чоловіка і дружину разом. Ба більше, часто трапляється, що дружина живе в одному місті, а чоловік приїжджає раз на кілька тижнів на вихідні. Але навіть якщо пара живе разом, чоловік ходить всюди один – з друзями на футбол, грати в нарди та інше. Якщо кудись йде дружина, то вона йде в компанії подруг. Разом вони практично ніколи не проводять час поза домом.

Звичайно, якщо дружина іноземка – тут все по-іншому. Я всюди їжджу з чоловіком, але тут інша дивина – ніхто з них не знає мого імені. Вони їздять із нами на пляж, ходять у кафе, але запитати моє ім'я вважають приниженням мене і мого чоловіка. Це для них чомусь "занадто". Я спочатку думала, що це чоловік у мене такий невихований – не представляє мене під час знайомства, але потім він мені пояснив ситуацію.

– Наскільки відрізняється життя в Єгипті від життя в Україні? Що ось вам впало в очі буквально в перші дні після переїзду?

– Єгипет багато в чому "відстає" від України. Майже ні в одного закладу немає сайту, сторінка в соціальних мережах – і то рідкість. WI-FI в кафе – це майже з розряду фантастики, навіть додому його провести складно, а якість залишає бажати кращого. Що говорити, якщо в Єгипті по телевізору і на рекламних щитах рекламують Google – тобто, його знають далеко не всі.

Однак, через невеликий інтерес до соцмереж, як мені здається, тут менше понтів. Люди не беруть у кредит iPhone, не намагаються "носити маски". Просто сидять у кафе або на вулиці, грають у нарди, п'ють чай.

– Назвіть п'ять головних відмінностей життя в Єгипті від України.

1. У продажу немає копченостей, зовсім: ніяких копчених крилець, грудинок, ковбас. Мене це дуже засмучує.

2. Дешеві та якісні ліки (тут за підробку жорстко карають), доступніша медицина. Я додому вожу "лікарські подарунки" регулярно.

3. Однак, огидна якість одягу, взуття, сумок. У Шармі дуже складно купити якісну річ – усе розраховано на план втридорога впихнути туристам гидоту. Навіть у Каїрі в пошуках якості доведеться обійти чимало магазинів.

4. У Єгипті не люблять читати, тому книгарень годі й шукати, а якщо і є якісь невеликі, то асортимент там – 90% релігійна література.

5. Погода. У Шармі завжди літо, а ось у Каїрі температура може знизитися до +10 градусів. Тут не переводять годинники через близькість до екватора, але і темніє тут раніше, ніж в Україні. До того ж розкид часу заходу взимку і влітку не такий великий, як в Україні. Тут завжди темніє приблизно між 17:00-19.00.

– Які аспекти життя в Єгипті не знає жоден турист, який приїжджає в країну?

– Найголовніше, що потрібно знати – під час Рамадану у всіх місцевих кафе просто ненавидять туристів, які замовляють алкоголь! У цей час мусульманам до алкоголю навіть руками торкатися заборонено, тому вони можуть злитися на туристів через нерозуміння ситуації.

– Що повинна знати людина, яка зважилася на переїзд у Єгипет?

– Передусім людина повинна розуміти, що англійської мови вистачить не всюди – тільки для курортних міст. А ось якщо планує переїзд до Каїра або Олександрії, без арабської буде як німий.

Крім того, у єгиптян є своєрідна "сієста" – тут всі сплять майже до полудня, а лягають приблизно о 3-4 ранку. Так, зателефонувати комусь о 10 ранку – грубість, а ось о другій годині ночі – цілком нормально. Виняток – держслужбовці, їхній робочий день стандартний – з 9 до 18, але вже о 16 ви нікого не знайдете на місці. Кафе і магазини також відкриваються не раніше 12 годин, а то й пізніше.

– Багато хто вважає, що головний дохід місцевих жителів полягає в туристах, тому вони намагаються нажитися на тих, хто приїжджає на відпочинок – чи правда це?

– Для Шарма – однозначно, правда, тому що туристи тут – основне джерело доходу. Тому в магазинах ціновий підхід такий: собівартість +30% і множать її на п'ять – це і буде ціна для туриста. Якщо турист під час торгів збиває цю ціну вдвічі, продавець також щасливий у цьому разі. Ця "формула" застосовується практично у всіх магазинах, а ось цінників ніде немає. Тому я ходжу в ті магазини, де мене знають особисто, інакше можна нарватися на "туристичну ціну".

Корисна порада: якщо берете таксі, просіть водія ввімкнути лічильник – так буде дешевше за будь-яку "найвигіднішу ціну", яку вам запропонує таксист. Якщо вирішите покататися на маршрутці в Шармі – не питайте, скільки, оскільки водій здогадається, що ви турист і "заламає" ціну. При мені двоє туристів заплатили по два долари за проїзд там, де він коштував 7,5 єгипетських фунтів (близько 50 центів) за одного. Насправді, якщо турист їде від Набка або Хадаба, де найбільше готелів до Наама Бей (центру міста) – проїзд коштуватиме п'ять фунтів. Ось їх варто передати водію, не питаючи ціну.

– Ви, як мешканка Єгипту, точно знаєте про найкрасивіші місця в країні. Назвіть три місця, куди ви найбільше любите їздити відпочивати або просто на вікенд?

– Рас-Мохаммед, але не та частина, куди возять туристів. Мало хто знає, що в заповіднику є рожеве озеро, яке офіційно називають Солоним – вода там у сім разів солоніша, ніж у Червоному морі. Ще там є видимий на поверхні тектонічний розлом. Ми часто їздимо туди на вихідні, на організований бедуїнами кемпінг, там відмінний пляж, крите кафе, але турфірми не возять туди туристів – їхати потрібно з місцевими.

Дахаб. Зараз цей курорт, який колись був одним із найбільш популярних у країні, розгубив свою колишню розкіш. Але там дуже атмосферний базар, прибережні кафе з гойдалками, які висять прямо над морем, рибні ресторани. Дорога туди проходить через Синайські гори з вкрай мальовничим краєвидом.

Атмосферні кафе. У Шарм-ель-Шейху є кафе "Фарша" і "Басат", які підкорюють своїм колоритом. Вони прямо біля моря, являють собою антураж бедуїнського села, а специфічна музика заворожує!

– Назвіть топ-3 місця, які ви б порадили відвідати всім, хто приїжджає до Єгипту?

– Піраміди Гізи. Це досить популярний туристичний об'єкт, але з трьох пірамід ви зможете потрапити тільки в одну – Хуфу (або піраміда Хеопса). Правда, звідти вже витягли все цікаве, тому там є лише саркофаг і мол. А ось у маленькі пірамідки поруч раджу зайти – там похований архітектор, який створив ці піраміди. Також раджу подивитися вечірнє світлове шоу.

"Село фараонів" у Каїрі. На острові в Нілі відтворили Стародавній Єгипет, проте централізовано туристів туди не водять. Тому шлях почнеться на кораблику, на якому ви пропливете по спеціальному каналу, побачите, як жили древні єгиптяни, вас проведуть дворами багатих і бідних жителів, покажуть відтворену гробницю Тутанхамона і запросять у 10 тематичних музеїв. Після цього вас чекає ресторан і годинна прогулянка на кораблі по Нілу.

Музей Шарм-ель-Шейха. Цей музей відкрили всього два тижні тому, там можна зустріти історичні артефакти, яких немає навіть у Каїрі. Але головна принада в іншому – у кожного експоната ви зможете ознайомитися з його історією. Наприклад, вам показують статую Анубіса, а поруч велика вивіска, яка розповідає, хто він такий, як і чому шакала обожествили. Після цього музею відчуваєш себе профі в історії Єгипту, навіть якщо до цього знав тільки про піраміди й Тутанхамона.

– Чи є в Єгипті гарні місця, про які туристи не знають, і як ви думаєте, чому?

– Так, це згадано вище "Село фараонів", Білий каньйон біля Шарма і біла пустеля. Мені складно сказати, чому туристам не розповідають про перші дві пам'ятки, але білу пустелю не роблять туристичною з двох причин. По-перше, туди складно доїхати, це далеко від міст, вглиб Сахари. По-друге, це улюблене місце соколиного полювання місцевих багатіїв, а також саудівських та еміратських шейхів.