Зірка серіалу "Західне крило" Джон Спенсер: актор з українським корінням, який став світовою знаменитістю
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов
Доля – дивна річ. Колись про місто Петра знав весь світ. Тут Мойсей здобув воду зі скелі, тут проходили головні торговельні шляхи від Червоного до Середземного моря, тут продавали дорогоцінності, шуби та прянощі. А потім тут нічого не стало. І тільки висічені в камені палаци нагадують нам про могутність колись великого міста. Та чому ж туристи так люблять цю локацію в Йорданії? У чому її унікальність?
Що треба знати про Петру?
Це місто, ймовірно, почали будувати у 18 столітті до нашої ери. Саме тоді у вузькому каньйоні Сік на висоті понад 900 метрів над рівнем моря оселилися ідумеї. Понад 500 років тривало зведення споруд у скелях. Та справжньої величчі місто досягло за набатеїв, які прийшли на цю землю значно пізніше – у другому столітті до Різдва Христового.
Про Петру довгий час було мало що відомо. Про неї згадується в Біблії. Вважається, що саме тут Мойсей добув воду зі скелі. Правда це чи ні – сказати важко. Але те, що тут з давніх часів було повноцінне водопостачання – це факт.
Торговці та туристи (так, сюди приходили не лише по справам) готові були подолати важкий шлях, аби потрапити до Петри. Вони знали, що тут їм дадуть воду, їжу та забезпечать дахом над головою.
Місцеві жителі були привітними до кожного гостя. Через це місто дуже швидко розвивалося і врешті-решт стало ціллю спочатку для римлян, потім для візантійців, арабів та навіть хрестоносців.
Після одного з нападів Петра впала. Її споруди все ще височіли над землями нинішньої Йорданії, проте людей тут вже не було. На багато століть світ забув про мертве місто, поки у 1812 році його не знайшов Йоган Бурктхардт.
Чим це місто особливе
Археологи досі не розуміють, як у давнину можна було зробити такі споруди прямісінько у схилах скелі. Навіть зараз, з усіма новітніми технологіями, це дуже важка задача. Багато століть тому це здавалося взагалі неможливим.
І це не основна загадка, яку намагаються розгадати історики. Тут з’явилося водопостачання раніше, ніж будь-де на планеті. Набатеї, які вклали багато зусиль у розвиток населеного пункту, сформували безліч каналів, завдяки яким вода курсувала містом. Окрім того місцеве населення під час дощів виставляло на вулиці різні бочки та відра, аби у посуху мати достатньо рідини.
Ще одна особливість Петри – постійна зміна кольору стін будівель. Але з цим сучасні науковці розібралися. Особлива гірська порода, з якої і побудовано місто, має цікаву властивість – змінювати свій відтінок залежно від освітлення та погоди.
Що подивитися у Петрі
До Петри приїздять не лише звичайні туристи, а й паломники. Вважається, що це справжнє місце сили, досягши якого ти стаєш ближчим до Бога.
Та й подивитися тут є на що. Вже дорогою до міста, яка пролягає двокілометровою стежкою, ви побачите багато чудернацьких кам’яних фігур та наскельні барельєфи. Якщо будете уважними, то зможете помітити залишки римського водоспаду.
На вході до Петри височіє палац Ель-Хазне, з яким пов’язано чимало легенд. Історики вважають, що це колишня скарбниця, яку побудували приблизно у 1 столітті. Проте існує версія, що тут зберігалися (або й досі зберігаються) скарби єгипетського фараона. Звідки вони тут могли взятися – невідомо. Можливо, вони були вкрадені у правителя давньої держави і заховані тут розбійниками.
Трохи далі ви побачите неймовірний 45-метровий монастир. Щоб піднятися до його входу, вам доведеться подолати 800 сходинок. Триватиме підйом близько години, тож обов’язково візьміть з собою воду.
У центральній частині Петри ви знайдете багато гробниць та храмів, а також римський амфітеатр на 7000 осіб, де досі відбуваються різні концерти та культурні заходи.
Що потрібно знати перед поїздкою до Петри
Така подорож справді зможе вас здивувати. Петра – це не просто розвалини на скелі. Нині це справжня туристична атракція, куди щодня приїздять тисячі людей.
Тож тут вже давно облаштовані ресторани, магазини з різними дрібничками та сувенірами, агенції з гідами та інші сервіси, які полегшують відвідувачам життя.
Найкраще для подорожі підійде кінець весни та початок осені. Взимку тут дуже холодно й часто йдуть дощі. Такі природні умови не спонукають гарній прогулянці. Влітку ж стовпчик термометру підіймається ледь не до 40 градусів вище нуля, а натовпи туристів та сильний галас можуть сильно зіпсувати враження від цього неймовірного місця.
Раніше OBOZREVATEL розповідав про таємниці давнього міста Мачу-Пікчу.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!
Хто з зірок чекає поповнення, а хто розлучився - читай в нашому Instagram!
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов