Блог | ЗСУ перейдуть на стандарти НАТО: у першу чергу занепокоєна оборонна промисловість
У нас є оборонний бюлетень, у якому дійсно заплановано перехід на стандарти НАТО до 2020 року. Це є плановий документ, який передбачає зміни у всіх компонентах, починаючи з адміністративних, технічних і військових стандартів. Власне ці три компоненти і є основою стандартів НАТО.
Військові стандарти з точки зору планування процедури є найпростішими у цьому процесі. Найскладнішими є технічні стандарти, які пов’язані з наявністю певних сертифікаційних лабораторій, які підтверджують ефективність нашої оборонної продукції технічним стандартам НАТО.
Вся решта не є критично складною. Тому у будь-якому разі Віктор Муженко чітко усвідомлює те, що треба робити у сфері своєї відповідальності.
Чи реально перейти на стандарти НАТО до 2020 року?
Коли ми говоримо про адміністративні військові стандарти – так, коли ми говоримо про технічні - ситуація буде дещо складнішою.
Читайте: Штрафы и стукачество: как в Европе решают проблему с нарушением законов
Серед технічних стандартів йдеться про всю процедуру виробництва озброєнь відповідно до стандартів НАТО. І найскладніше – це наявність сертифікованих лабораторій, які спроможні підтвердити відповідність тої чи іншої продукції цим стандартам. У стандартах НАТО прописана купа технічних деталей, які треба підтвердити в певних лабораторіях. Зокрема, відстрілювання того ж броньовика в сертифікованих лабораторіях за межами України може коштувати до 900 тис. доларів. Тобто ці показники надзвичайно є фінансово обтяжливими, і без наявності внутрішніх сертифікованих лабораторій підтвердити що нова продукцію, яка виготовляється українськими підприємствами, відповідає стандартам НАТО буде достатньо складно. У першу чергу певними кроками, пов’язаними зі стандартами НАТО занепокоєна оборонна промисловість.
Якщо продукція не відповідає цим стандартам, вона не підтверджена, тоді закуповують чужу продукцію закордоном.
Часом є парадоксальні речі: коли є певні технічні стандарти, якими країни НАТО поки що з нами взагалі не діляться. Зокрема це стосується каналів зв’язку або певних вимог до безпілотних комплексів. Ми на сьогодні намагаємося створювати безпілотні комплекси за стандартами НАТО, в той час як декілька зі стандартів Альянсу в певних ключових елементах ми, чесно кажучи, не знаємо. Це дещо ускладнює або часом унеможливлює створення продукції оборонними підприємствами у відповідності до стандартів НАТО. Тому що нам самим треба порахувати які там саме діапазони чи канали зв’язку, чи які частоти забиті, ті чи інші компоненти, і таким чином самим вирішувати ті технічні проблеми, які б ми простіше вирішили за рахунок наявності стандартів НАТО.
Тобто в рамках технічних стандартів окремі стандарти є таємничими для нечленів Альянсу, і ми якраз потрапляємо певним чином у цю пастку.
