Вчені розгадали таємницю зловісного сяйва в небі

Японські дослідники розгадали тисячолітню таємницю зловісного сяйва в небі. Вони дійшли висновку, що 2600 років тому Землю накрила потужна геомагнітна буря, викликана підвищеною сонячною активністю.

Точну дату цього явища вдалося визначити завдяки історичним джерелам, у яких описані дивні червоні хмари над Месопотамією. Про це повідомляє видання Science Alert.

Читайте: Побачили сяйво в небі: озвучена нова розгадка таємниці перевалу Дятлова

Щоб дізнатися про можливий пік сонячної активності в середині VII століття до нашої ери, вчені звернулися до вивчення попередніх досліджень. Вони проаналізували ізотопи вуглецю в річних кільцях дерев і сліди радіоактивних частинок у льодах Гренландії.

Водночас для визначення точнішого часу геомагнітної бурі, взялися вивчати записи астрологів Ассирії та Вавилону. Зокрема, згадки про незвичайні небесні явища, які вважалися поганими прикметами, збереглися у вигляді глиняних табличок. На таких у стародавні часи люди іноді вказували дати своїх спостережень.

Вчені змогли перекласти клинописи, датовані VII і VIII століттями, у яких знайшли три згадки про загадкові явища: червоні — світіння, небо і хмари. Саме вони і можуть вважатися інтенсивним полярним сяйвом.

Зазначається, що таблички були підписані іменами авторів — Іссар-Шуму-Арешем (Issār-šumu-ēreš), Набу-Аше-Ерібой (Nabû-aḫḫē-erıba) або Закіру (Zākiru) — і датувалися історичним періодом 679-655 років до нашої ери.

"Це збігається з результатами датування річних кілець, які містять підвищені концентрації ізотопу вуглецю-14", — констатували дослідники.

Як повідомляв OBOZREVATEL, канадські вчені розгадали таємницю незвичайного природного явища — дуг, які все частіше видно в небі. "Фіолетові мости" над Арктикою, відомі на Заході як STEVE, з'являються через зіткнення потоків іонів у верхніх шарах атмосфери, а не зі спалахами на Сонці.