Сергій Лебедєв: як академік АН УРСР створив перший комп'ютер у Європі

119 років тому, 2 листопада 1902 року, народився Сергій Лебедєв – вчений, академік АН УРСР, творець першого комп'ютера в континентальній Європі.

Так, саме під його керівництвом 1950 року було офіційно введено в експлуатацію малу електронну обчислювальну машину (МЕОМ). Якими були її можливості, читайте далі в OBOZREVATEL.

Перший в СРСР та Європі

Свого часу Сергія Лебедєва називали "радянським Аланом Тюрінгом" (Тюрінг – англійський математик, батько сучасної інформатики, – ред.). Свої роботи над першими обчислювальними машинами він розпочав ще в 1930-х роках.

1948 року в Києві на базі Інституту електротехніки АН УРСР розпочалася робота над створенням МЕОМ, якій спочатку призначалася роль дослідницької моделі Великої електронної обчислювальної машини (БЕОМ). "М" у назві машини спочатку позначала слово "модель".

Сергій Лебедєв – творець першого комп'ютера в континентальній Європі

Проте, коли було продемонстровано можливості МЕОМ, модель вирішили зробити повноцінною машиною для вирішення реальних задач. Згодом на МЕОМ було проведено деякі розрахунки, пов'язані зі створенням термоядерної бомби.

Машина займала площу 60 квадратних метрів і могла виконувати операції додавання, віднімання, множення, поділу, зсуву, порівняння та інші.

МЕОМ, Національна академія наук УРСР, Київ, 1951 рік

У якості оперативної пам'яті використовувалися тригерні осередки; обсяг пам'яті становив 31 для чисел та 63 для команд. Конструкція вміщала близько 6 тисяч електровакуумних ламп, маючи здатність виконувати близько 50 операцій на секунду.

Доповідь Сергія Лебедєва 1956 року в німецькому Дармштадті про успіхи київських учених показала, що українські ЕОМ відповідають рівням американських і є найшвидшими в Європі.

Будинок у Феофанії, де розміщувалася лабораторія Лебедєва і де було створено МЕОМ

Ким був Сергій Лебедєв

Сергій Лебедєв народився 1902 року в Нижньому Новгороді (Російська імперія). Закінчив Московське вище технічне училище, протягом десяти років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті. 1945 року був обраний дійсним членом АН УРСР, а 1947 року призначений директором Інституту електротехніки АН УРСР.

Під керівництвом Лебедєва було створено 15 типів ЕОМ, починаючи з лампових та закінчуючи сучасними суперкомп'ютерами на інтегральних схемах. На думку низки вчених, його розробки визначили розвиток світового комп'ютеробудування на кілька десятків років наперед.