Що відбувається з тілом у "зоні смерті" Евересту: вчені пояснили усі ризики
На Евересті 2023 року зафіксовано один із найсмертоносніших сезонів: загинули 12 альпіністів, а ще 5 залишаються зниклими безвісти. Це менше, ніж 2015 року, але тоді за загибель людей відповідав землетрус, який спровокував лавину. Зараз же уся провина виключно на людях, які не розуміють, наскільки небезпечною є знаменита гора і як легко вона може позбавити життя за легковажність.
Видання Insider поговорило із експертами та розповідає, що відбувається із організмом людини під час сходження на Еверест. І чому в декого цей підйом викликає психоз.
Справа в тому, що людський організм найкраще пристосований до того, аби працювати на рівні моря. Тут він отримує достатньо кисню для роботи мозку та легенів, а чим вище людина підіймається над цим рівнем, тим гірше усе стає. На рівні моря повітря містить близько 21% кисню. Але на висоті понад 3,7 км рівень кисню уже на 40% нижчий.
З Еверестом же історія взагалі страшна, оскільки його висота сягає 8 848 метрів над рівнем моря і аби піднятися на вершину доведеться пройти "зону смерті". Так називається ділянка на висоті понад 8 000 метрів, де брак кисню настільки критичний, що тіло вмирає буквально за хвилини.
У "зоні смерті" мозок та легені альпініста страждають через кисневе голодування. Також підвищується ризик серцевого нападу та інсульту. Але чи не найгірше те, що через брак кисню у мозку людина втрачає здатність нормально мислити у той момент, коли кожна мить може виявитися критичною.
"Ваше тіло руйнується і, по суті, вмирає. Це стає гонкою проти часу", – вважає досвідчена альпіністка Шонна Берк, яка підкорила Еверест у 2005 році.
Окрім самого підйому, туристи, які прагнуть здолати легендарну гору, також створюють клопоти один для одного, фактично потрапляючи в чергу до такої бажаної вершини. Експедиційні компанії відверто заявляють, що у останніх смертях, зокрема, винні й люди: в рідкісний період гарної погоди вершина Евересту настільки переповнена альпіністами, що туристи застрягають в "зоні смерті" занадто довго.
Зокрема, через "затор" на горі у 2019 році померли 11 з 250 альпіністів, які застрягли в черзі на підйом та спуск з вершини.
Джеремі Віндзор, лікар, який піднявся на Еверест у 2007 році в складі експедиції Caudwell Xtreme Everest, розповів що зразки крові, взяті у чотирьох альпіністів у "зоні смерті", показали, що вони виживали, отримуючи лише чверть необхідного їм кисню.
"Ці показники можна порівняти з показниками пацієнтів, які перебувають на межі смерті", – сказав Віндзор.
Нестача кисню призводить до численних ризиків для здоров'я. Коли кількість кисню в крові падає нижче певного рівня, частота серцебиття зростає до 140 ударів на хвилину, збільшуючи ризик серцевого нападу.
Експерти зазначають, що головна умова підйому – це час на акліматизацію до умов Гімалаїв, які руйнують легені. Експедиції зазвичай здійснюють щонайменше три виходи на гору з базового табору Евересту, піднімаючись щоразу вище і вище, перш ніж зробити ривок до вершини.
В ідеальному варіанті на це йдуть тижні, під час яких організм починає виробляти більше гемоглобіну (білок в крові, який допомагає постачати кисень від легенів до решти тіла), щоб компенсувати його втрату. Проблема у тому, що це призводить до згущення крові, ускладнюючи її транспортування в організмі. Це може призвести до інсульту або накопичення рідини в легенях.
Саме через це на Евересті часто фіксують стан, який називається високогірний набряк легенів (HAPE) – коли навіть звичайний стетоскоп може зафіксувати наявність рідини у легенях, яка заважає дихати. В такі моменти людина відчуває неминучу задуху вночі, слабкість та постійний кашель, який викликає виділення білої, водянистої або пінистої рідини.
У "зоні смерті" приблизно теж саме відбувається з мозком, який набрякає та може призвести навіть до певної форми психозу. Це відбувається, коли трапляється гіпоксія – тобто кисневе голодування, яке провокує високогірний набряк головного мозку (HACE). По суті, це смертельна небезпека для мозку.
Цей набряк може викликати нудоту, блювоту, труднощі з мисленням і міркуваннями. Альпініст може навіть забути, де саме він знаходиться, і впасти в марення, яке фахівці вважають формою висотного психозу.
В такому стані в альпіністів погіршується здатність мислити, і вони починають робити дивні речі, наприклад, скидати з себе одяг або розмовляти з уявними друзями.
При цьому експерти зазначають, що можливості акліматизуватися до умов "зони смерті" просто не існує.
Ще одна проблема – так звана снігова сліпота, яку провокують відблиски від безкінечного снігу та льоду. Це може призвести до тимчасової втрати зору, або розрив кровоносних судин в очах.
Температура в зоні смерті також грає проти людей, оскільки ніколи не піднімається вище мінус 18 градусів. Це погіршує кровообіг у пальцях рук та ніг, що може призвести до обмороження, а у важких випадках – до гангрени, яка загрожуватиме ампутацією.
Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що Еверест, на думку деяких вчених, може бути не найвищою горою на Землі.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.