Зірка серіалу "Західне крило" Джон Спенсер: актор з українським корінням, який став світовою знаменитістю
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов
Неандертальці були "паралельним людством", яке кілька тисячоліть співіснувало з людиною розумною на території Європи і вимерло близько 40 тисяч років тому. Ці загадкові гомініди становлять неабиякий інтерес для вчених, адже вони точно взаємодіяли із homo sapiens і ми досі є носіями невеличкої частини їхніх генів. І нещодавно вченим вдалось розкрити ще одну їхню таємницю, яка перевертає наше уявлення про неандертальців.
У науковому виданні Science Advances вийшла стаття, яка аргументовано відкидає уявлення про те, що ці істоти були низькоорганізованими і жили маленькими групами, які не перевищували кілька десятків особин. Ця низька соціалізованість вважалась однією з ймовірних причин вимирання неандертальців. Вони буцімто програли еволюційну боротьбу людям розумним, які навчились взаємодії із сотнями контактів, організувались у первісні суспільства, змогли виживати ефективніше і виграли у своїх сусідів битву за ресурси.
Однак автори дослідження звернули увагу, що ще у 1980-х поблизу міста Ноймарк у Німеччині археологи знайшли залишки неандертальських стоянок віком близько 125 тисяч років, а біля них кістки Palaeoloxodon antiquus – вимерлих європейських лісових слонів, які були приблизно удвічі більшими за сучасних африканських. Всього ученим вдалось відкопати останки близько 70 таких тварин.
Як з’ясувала команда дослідників із центру археологічних дослідників MONREPOS під керівництвом Сабіни Годзінськи-Віндгаузер, сліди на кістках тварин свідчать – неандертальці полювали на них і вживали їхнє м'ясо. Причому вони ретельно знімали за допомогою кам’яних знарядь абсолютно все, що було їстівним, не залишаючи нічого навіть тваринам-падальникам. Такий висновок вдалося зробити після вивчення понад 3400 кісток. Але якщо неандертальці жили справді невеликими групами, у них не могло бути потреби у такій великій кількості їжі.
Слони, які у висоту сягали чотирьох метрів і навіть більше, могли забезпечити їжею на тиждень групу із приблизно 350 особин неандертальців. А 100 представників цього виду могли споживати таку кількість м’яса впродовж місяця. Група із пари десятків гомінід попросту не встигла би з’їсти велетенського слона до того, як його рештки почали би розкладатись. Отже, дослідники припускають, що неандертальці жили великими групами.
Ще одне припущення, яке зробили археологи на основі цих даних, відкидає уявлення про низьку організованість виду. Адже полювання на настільки велику тварину вимагає великої скоординованості та організованих дій.
Вчені припустили, що у таких великих групах неандертальці могли жити не весь час, а лише періодично збиратись задля того ж, наприклад, полювання на слона. Хоча не виключено, що вони співіснували групами, співставними за кількістю з homo sapiens і на постійній основі. Так чи інакше, а це не тільки не наближає нас до розгадки причини зникнення неандертальців, але і ставить перед вченими нові запитання.
Раніше OBOZREVATEL розповідав про шведського біолога Сванте Паабо, який вигадав спосіб розшифрувати ДНК неандертальців і пролив світло на минуле людства і зв'язок із нашими вимерлими кузенами. Минулого року він отримав за свій винахід Нобелівську премію з медицини.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов