На Сатурні відбувається те, чого астрономи ніколи не бачили у Сонячній системі
Після 40 років спостережень вченим вдалося дізнатися, що кільця Сатурна нагрівають його атмосферу. Явище, яке ніколи раніше не спостерігалося в нашій Сонячній системі, вдалося виявити астроному-ветерану. Він цілий рік складав докупи всі дані.
Інформацію про відкриття було опубліковано в журналі Planetary Science Journal. Автор дослідження – Лотфі Бен-Яффель з Інституту астрофізики в Парижі використав дані, отримані завдяки чотирьом місіям, які вивчали Сатурн. Відкриття згодом можуть використати для пошуку "екзо-кілець" в інших системах.
"Таємниця ховалася на видноті впродовж 40 років. Але знадобилася проникливість астронома-ветерана, щоб зібрати все докупи", – йдеться у заяві NASA щодо зробленого відкриття.
Бен-Яффелю вдалося встановити, що величезна система кілець Сатурна нагріває верхні шари атмосфери гігантської планети.
"Це явище ніколи раніше не спостерігалося в Сонячній системі", – зазначив вчений.
Він вважає, що відкриття допоможе в майбутньому більш точно будувати прогнози щодо того, чи мають планети в інших зіркових системах такі ж кільцеві системи, як у Сатурна.
Вперше здогадки про нагрівання атмосфери Сатурна з'явилися ще в кінці 70-х років, коли в атмосфері було виявлено надлишок ультрафіолетового випромінювання. Він спостерігався як спектральна лінія гарячого водню.
Спершу ці данні було відкинуто, оскільки вчені припустили, що випромінювання було зафіксовано помилково. Згодом, коли інші місії знову фіксували його, з'явилася думка про те, що відбувається якесь зовнішнє забруднення атмосфери, яке призводить до нагрівання її верхніх шарів.
Найімовірнішим поясненням феномена стало те, що нагрівання викликають частки крижаного кільця, що випадають в атмосферу Сатурна. Про те, що частки з кілець падають на планету, вчені знали точно, оскільки це підтверджували дані зонда NASA "Кассіні", який поринув у атмосферу Сатурна наприкінці своєї місії у 2017 році.
"Однак ми нічого не знали про вміст (в атмосфері. – Ред.) атомарного водню", – цитує Бен-Яффела сайт NASA.
Він припускає, що коли частинки кілець каскадом потрапляють в атмосферу, вони модифікують її верхні шари, змінюючи склад. Окрім того, взаємодіючи з атмосферними газами, ці частки призводять до нагрівання на певній висоті.
У своєму дослідженні Бен-Яффел об'єднав воєдино архівні спостереження за ультрафіолетовим випромінюванням, отримані чотирма космічними місіями, що вивчали Сатурн, а також дані телескопа "Габбл", які стали ключовими.
Інформація з телескопа дозволила відкалібрувати архівні дані й довести, що попередні спостереження не були помилковими.
Астрофізик розповів, що коли все було відкалібровано, стало зрозуміло, "що спектри узгоджуються між усіма місіями".
Чотири десятиліття спостережень допомогли астрономам вивчити сезонні впливи Сонця на Сатурн. Зібравши всі ці різноманітні дані разом і відкалібрувавши їх, Бен-Яффел виявив, що Сонце ніяк не впливає на рівні ультрафіолетового випромінювання.
"У будь-який час у будь-якому місці на планеті ми можемо спостерігати ультрафіолетове випромінювання", – сказав він, зазначивши, що це вказує на постійний "крижаний дощ" із кілець Сатурна як найкраще пояснення.
"Одна з цілей цього дослідження – побачити, як ми можемо застосувати його до планет, що обертаються навколо інших зірок. Назвемо це пошуком "екзо-кілець", – резюмував вчений.
Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, що дослідники вперше в історії виявили на мертвому двійнику Землі ознаки активності.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.