Робот Софія: на що насправді здатний штучний інтелект

Робот Софія: на що насправді здатний штучний інтелект

Ще у 2010 році я відвідував міжнародну наукову конференцію у польському Закопане, де одна фірма представляла роботів, які могли привітатись кількома мовами, потиснути руку, підтримувати просту бесіду (Як справи? Як вам подобається сьогоднішня погода), щось перенести з місця на місце. Там було продемонстровано також 10 роботів, які цілком пристойно грали у футбол на невеликому штучному "полі". Але це була все-таки лише розвага, здебільшого для реклами. Робот Софія відноситься до цієї ж категорії. Хоча сьогодні стає все більш доступною, наприклад, технологія BCI – brain-to-computer interface (інтерфейс мозок-комп’ютер), за допомогою якої роботи можуть допомагати, наприклад, паралізованій людині виконувати певні прості дії, як-то щось принести, перекласти з місця на місце.

Треба розрізняти показові виступи для широкого загалу і реальність. Інтелект сучасних роботів все рівно обмежений. Хоча в шахи комп’ютер грає краще за людину. Колись Гаррі Каспаров кілька разів програвав шаховий поєдинок комп’ютерній програмі. А чому? Бо вона глибше аналізувала ситуацію на дошці і прогнозувала значно далі, ніж людина. Але попри все цей спосіб її аналізу лишається обмеженим специфічною задачею. Для інших процесів знадобляться інші логічні моделі і над їх створенням теж треба буде довго працювати.

Не думаю, що в майбутньому ми з вами побачимо як машини і штучний інтелект повстають проти людей. Це вимагає створення абсолютно ідентичного людському мозку у його комп’ютерній моделі. Тобто робот повинен мати такий же мозок, як людина. З тим же обсягом знань, з такими ж можливостями аналізувати або навіть більшими. Зараз такої математичної моделі не існує і ще далеко до її створення.

Попередній американський уряд створив програму "Мозок", на яку виділили велике фінансування. Ця програма мала на меті протягом 20 років створити математичну модель мозку. Але я не впевнений, що цю програму буде у повному обсязі продовжено чинною американською адміністрацією, яка не дуже любить науку та намагається скоротити її фінансування.

Людський мозок має стільки нейронів, що вивчити дію кожного з них – вимагає дуже багато часу. Мозок кожної людини складається з приблизно 10 мільярдів нейронів, які об’єднано за допомогою приблизно 60 трильйонів сінаптичних з’єднань у дуже потужну мережу. І потрібно дуже багато часу на те, щоб її відтворити. Чи доречно це робити – людство має вирішувати на рівні урядів. І відразу врегулювати, щоб такі розробки не потрапили до зловмисників.

Треба також взяти до уваги дві важливі речі. Програма створення математичної моделі мозку має на меті не створення штучного інтелекту, який би конкорував з людським інтелектом, а передусім вона має на меті створення нейропротезів, які би допомогли людям хворим на такі хвороби, як хвороби Альцгеймера, Паркінсона, у яких частково втрачена функція певних груп нейронів після інсульту. Нейропротез міг би взяти на себе, принаймні частково, функції тих нейронів, які вийшли з ладу через хворобу. Це дало би можливість значно покращити якість життя мільйонів людей по всьому світу, які страждають через хвороби.

Що ми цілком напевно побачимо протягом найближчих 20 років – це, наприклад, самокеровані автомобілі. Вони дуже активно розробляються, випробовуються і кінець кінцем стануть реальністю, вказавши комп’ютеру в машині, куди їхати, сісти й їхати спокійно, самокерований автомобіль довезе до місця призначення.

Люди часто задають питання - якщо роботи увійдуть у наше життя, чим же ми тоді займатимемось? Скажімо, що будуть робити водії, коли самокеровані автомобілі почнуть витісняти традиційні машини з доріг?

Будь-яка автоматизація позначається на діяльності людини. Автоматизація в металургійній галузі призвела до того, що більшість металургів у розвинених країнах втратили свою традиційну роботу. Замість людей почали працювати роботи. І багатьом людям довелось перекваліфіковуватись. Але щоб запобігти соціальним проблемам, пов’язаним з роботизацією та автоматизацією, перекваліфікації не достатньо. Треба, прогнозуючи, які професії будуть потрібні вже в недалекому майбутньому орієнтувати молодь саме на те, які професії будуть мати попит. У розвинутих країнах більше розроблятимуть технологічні пристрої, а не займатимуться ручною працею. Це вже реальність і одночасно велика соціальна проблема. Парадокс, але у одній з найбільш розвинених країн світу, у США, лише 40% населення має освіту вище шкільної. Тобто 60% американців можуть на сьогодні займатися практично лише некваліфікованою роботою, або роботою, яка не вимагає сучасної кваліфікації. А такої роботи лишається все менше, і платять за неї менше, ніж за роботу, яка вимагає кваліфікації та сучасних знань. Тому цю проблему треба вирішувати вже сьогодні, але навіть США цього поки що не роблять на державному рівні. Немає відповідних програм. А треба їх розробляти.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

робот