Засновниця баскетбольного клубу – про карантин, відстрочені перемоги та спонсорську допомогу "Гаврилівських курчат"
Три роки тому баскетбольний клуб МОБІ-Бровари представляв собою групу ентузіасток з любительської жіночої баскетбольної команди. Сьогодні це перспективний клуб, який послідовно розвиває дитячий і дорослий баскетбол і має амбітні плани та перспективи вийти у Вищу лігу українського баскетболу і надійно закріпитися там. Уже в цьогорічному чемпіонаті жіноча команда МОБІ-Бровари розраховувала на призові місця у чемпіонаті з баскетболу… Однак пандемія коронавірусу та карантин в Україні різко змінив плани амбітних дівчат. Як – нам розповіла засновниця клубу Марина Рубайло.
Далі – від першої особи.
Про карантин
Спочатку карантин повністю зупинив роботу клубу. Адже введений він був, як то кажуть, "без оголошення війни" - дуже несподівано і дуже жорстко. Спортивна діяльність, робота клубу підпадали під заборону чи не найпершими. Бо ж у карантин було заборонено продовжувати тренувальний процес, проводити масові заходи та змагання, працювати з дітьми… Абсолютно все, що складає саме існування баскетбольного клубу, потрапило під заборону…
Пару тижнів ми оговтувалися. Був такий ступор і шок, бо ми не розуміли, що буде далі, що робити з тим, що не завершено… Але потім поволі почали приходити до тями і підлаштовуватися до нових реалій в очікуванні завершення обмежень.
Про дистанційний виховний процес
Уже через два тижні після оголошення карантину ми поволі почали переходити на режим онлайн. Підлаштовуватися до нової реальності точно так же, як мусили підлаштовуватися всі інші сфери, всі українці.
З дитячими командами ми почали працювати дистанційно. Деякі тренери проводили заняття через платформу Zoom. Деякі – складали і передавали вихованцям плани комплексів, які діти мали виконати. А батьки потім надсилали тренерам відеозвіти про виконання. І знаєте, діти не філонили. Розуміли, що рано чи пізно доведеться з тренером зустрітися (сміється). Тому поставилися до онлайн-тренувань відповідально.
Про Чемпіонат України з баскетболу
Якщо говорити про Чемпіонат – ми досі від дострокового завершення Вищої ліги в шоці. На нашу думку його треба було або догравати, або переносити. Напевно, оптимально було би таки дограти. А дострокове завершення дуже сильно вдарило по мотивації і по діяльності клубів та їх колективів… Але – завершили. Нічого не поробиш. Мусимо зібратися – і йти далі. Готуватися до нового сезону.
Про зірвані плани і вихід з карантину
У нас підготовка була розписана, починаючи з травня до 7 вересня. Звісно, через карантин всі плани довелося не те що міняти, а просто скасовувати і переформатовувати під ті реалії ,які маємо.
Зараз ми потроху починаємо запускати індивідуальні заняття. Не тільки з дітьми, а й з усіма гравцями. Проводимо поки індивідуальну підготовку. А з 1 червня очікуємо, що дозволять групові заняття. Все-таки баскетбол – це командний вид спорту.
Дуже розраховуємо, що до липня карантин можна буде закінчити. І що ми у другому місяці літа вже запустимо повноцінну роботу. Маємо кілька масштабних проектів. Дуже хотілося б, аби вони таки втілилися у життя.
Зокрема, наприкінці липня ми планували провести великий баскетбольний кемпінг у Карпатах. Там будуть залучені діти від 6 до 18 років, а також гравці 18+. Тобто це мала бути велика база індивідуальної підготовки баскетболістів.
Ще до карантину свою участь у кемпінгу підтвердили команди, тренери та індивідуальні гравці з Броварів, Києва, Черкас, Харкова, Запоріжжя та Чернігова. Крім того, у цей великий кемп ми запрошували тренерів зі США. Вони дали згоду і навіть купили квитки. Зараз чекаємо відновлення авіасполучення.
Словом, планувалася велика база підготовки в Україні. Дуже сподіваємося, що це таки вдасться зробити.
Про підтримку спонсорів
Нам дуже приємно, що наш партнер, наш спонсор – ТМ "Гаврилівські курчата" - попри все лишається з нами. Ми розуміємо, що бізнес через карантин переживає не найкращі часи. Що обсяги виробництва зменшуються, продажі падають. Але "Гаврилівські курчата" не відмовились від своїх зобов’язань – і продовжують підтримувати клуб. Це приємно. І це – додаткова мотивація для продовження роботи.
Ми з "Гаврилівськими курчатами" уклали договір, за яким вони кожного місяця на офіційний рахунок клубу перераховують кошти. Цю фінансову допомогу ми вже витрачаємо на потреби клубу. Або на закупівлю якогось реквізиту чи екіпірування, або на проведення тренувань, фінансування змагань… Останні статті витрат через карантин стали тимчасово неактуальні, тому ці кілька місяців ми могли взятися за приведення до ладу тих питань, які не встигали вирішити у шаленому ритмі, поки йшов сезон. Докупили реквізит, наприклад.
Крім того, карантин карантином, але життя продовжується. Плани на майбутні змагання залишаються. По багатьох з них вже треба проплачувати внески на наступний сезон. Це ми і робили. Плюс – договори з гравцями. Навіть літні збори почали планувати…
Так що за бажання навіть у карантині можна знайти позитив. Вимушена зупинка та незмінна підтримка спонсорів дозволили зробити те, на що завжди не вистачало часу. Тож ми готові до виходу з карантину – і до нових перемог!