Чи готова Білодід і які проблеми з допінг-пробою у нашого призера ЧС: тренер збірної України розповів про боротьбу за ліцензії ОІ

Головний тренер збірної України з дзюдо Віталій Дуброва розповів, як бойкот чемпіонату світу-2023 через участь у ньому росіян вплинув на відбір на Олімпійські ігри-2024. А також оцінив форму наших лідерів, зокрема олімпійської призерки Дарини Білодід.

Також у розмові з OBOZ.UA Дуброва відмітив проблеми зі здоров'ям та допінг-пробами у призера чемпіонатів світу Якова Хаммо і розповів про найкращого спортсмена України в листопаді, віцечемпіона Європи Дільшота Халматова, який зробив прорив у нинішньому олімпійському циклі.

– Наскільки бойкот чемпіонату світу позначився на боротьбі українських дзюдоїстів за олімпійські ліцензії?

– Насправді для наших лідерів це не мало ніякого значення, тому що система відбору досить складна. Потрібно показати шість результатів у першому році і шість – у другому. І для тих, хто стабільно виступає на високому рівні, це не було якоюсь критичною ситуацією.

Можливо, на спортсменів середньої ланки пропуск чемпіонату якось трошки вплинув, але до кінця олімпійського відбору залишається ще 11 змагань. І останнім турніром буде знову чемпіонат світу з 19-го по 24 травня в Абу-Дабі. Він буде закривати олімпійський відбір і там також можна буде набрати великі рейтингові бали.

– Як би ви оцінили зараз форму наших лідерів? Особливо багато уваги прикуто до Дарини Білодід, як до медалістки минулої Олімпіади. І, здається, що у новій вазі вона поки що почувається не настільки комфортно, як раніше.

– Звісно, вона не така фаворитка, як була, але давайте будемо відвертими: цього року Даша здобула чотири нагороди на змаганнях найвищого рівня. В першу чергу це турнір мастерсу в Будапешті, де приймали участь 36 найкращих спортсменок світового рейтингу. Потім "бронзу" на паризькому Гранд Слемі і також дві нагороди з турнірів Гран-прі у Відні та Загребі. Тому, вважаю, що вона потихеньку адаптується у новій категорії.

Зараз Даша, якщо не помиляюсь, вже 16-та у світовому рейтингу. І я думаю, що на основних стартах наступного року, включаючи Олімпіаду, ми зможемо побачити її високий рівень. Даша працює, вона – справжній професіонал. Я бачив, як вона ставиться до тренувань, як вона підходять до своєї підготовки. Тому не треба не розраховувати на Дашу (посміхається).

Насправді у всіх чотирьох категоріях, де ми вже де-факто маємо олімпійські ліцензії, українські спортсмени спроможні боротися на Олімпіаді за найвищі місця. Це стосується Дільшота Халматова, Богдана Ядова, Даші Білодід та Лізи Литвиненко.

– Хто ще реально може приєднатися до цієї титулованої компанії на Олімпіаді-2024 в Парижі?

– Я вважаю, що ще одну ліцензію ми повинні здобути обов’язково, дві ліцензії додатково – це буде непогано, а три ліцензії в даній ситуації вже стане спортивним подвигом. А основні претенденти – це у нас хлопці у трьох вагових категоріях: Михайло Свідрак у 81 кг, Антон Савицький у 100 кг та у категорії понад 100 кг – Євген Балевський та Яків Хаммо.

На жаль, Яків був травмований і наразі відновлюється. В березні минулого року йому прооперували коліно. Також він має деякі додаткові проблеми: він пропустив три допінг-проби у позазмагальний період. Пропустив з поважних причин, це було якраз на початку повномасштабного вторгнення РФ, ми знаходились за кордоном.

Ми зараз ведемо листування і з міжнародною федерацією, і з ВАДА. Остаточного рішення по Якову ще немає, але будемо сподіватися що воно буде лояльним, і він зможе виступати після відновлення.

На ті кондиції, які дозволять йому боротися на міжнародному рівні, Яків, можливо, вийде у березні. Він вже розпочав тренування, але поки що не у 100% кондиції. Сподіваємось, що у кінці лютого зможе відновитися повністю.

Щодо боротьби за олімпійські ліцензії є також невеликі шанси у дівчат. Це Юлія Гребеножко у категорії 63 кг та у вазі плюс 78 кг – Руслана Булавіна та Христина Гоман.

Але у дівчат, на мій погляд, шанси не дуже великі. Їм треба стрибати вище голови, брати нагороди Гран-прі та Гранд Слем і тоді, можливо, ми зможемо говорити про ліцензії. Але шанси ще є, попереду 11 турнірів і кожен ще може застрибнути на цю останню сходинку олімпійського потягу.

– Мабуть, головним відкриттям цього олімпійського циклу у нашій збірній став Дільшот Халматов, який виборов сріблу нагороду на чемпіонаті Європи-2023 і був визнаний найкращим спортсменом України у листопаді.

– Це справді так. Дільшот вже декілька років у збірній, у 2018-му він виграв чемпіонат Європи серед юніорів, але у вазі 55 кг. У цій категорії до 60 кг ми мали іншого лідера – Артема Лесюка, який був двічі п’ятим на чемпіонатах Європи і сьомим – на Олімпіаді. І в цей олімпійський цикл вони вступили вдвох.

Насправді навіть я вважав фаворитом олімпійського відбору Артема. Але Дільшот своєю працею, своєю наполегливістю і навіть такою впертістю довів, що саме він має бути першим номером цієї вагової категорії.

І у Дільшота дійсно дуже великі успіхи за останній рік. Він здобув чотири нагороди на турнірах Гран-прі та Гранд Слем, а вишенькою на цьому торті стала срібна медаль чемпіонату Європи в Монпельє. Конкуренція саме у його ваговій категорії була дуже висока, тому що було два французи, один з них – призер Олімпіади, а інший – призер чемпіонату світу серед юніорів, два росіянина, два грузина, два представника Азербайджану. І всі сутички у Дільшота були надскладні.

Халматов переміг нідерландця Чакадоеа, який посів п'яте місце на Олімпіаді і був медалістом чемпіонату Європи, потім азербайджанця – чемпіона світу серед юніорів та першого номера збірної Франції Валадьє-Пікара і лише в фіналі поступився Мкхейдзе – це французький призер Олімпійських ігор грузинського походження. Тобто, була дуже складна сітка, але він психологічно витримав цей тиск і показав досить високий рівень боротьби.

Звісно, сподіваємося, що Дільшот не буде збавляти ці оберти, які він набрав, і до Олімпіади-2024 підійде ще у кращих кондиціях і зможе бути конкурентоспроможним у боротьбі за нагороди.