"Ніс пораненого 5 км": спецпризначенець-"пінгвін" відкидав росіян від Києва, штурмував Сєвєродонецьк і загинув на Донбасі

Майор загону спеціального призначення "Омега" при Національній гвардії України, самбіст та дзюдоїст Вадим Зеленюк не був схожим на типового військового, а, за словами знайомих, більше нагадував інтелігента-інтелектуала. Але на війні влаштовував російським окупантам справжнє пекло. Він віддав життя за свою країну 22 серпня в боях поряд із Авдіївкою.

За словами президента Національної федерації самбо України (НФСУ) Вадима Рогача, Зеленюк був людиною з великої літери та справжнім фанатом спорту. Вадим був бронзовим призером чемпіонатів Європи та світу з самбо, чемпіоном та володарем Кубка України з самбо та дзюдо.

Але при цьому Зеленюк не обмежувався лише єдиноборствами. Як розповів нам радник мера Києва, президент Української федерації вейкбордингу та засновник київського Х-парку Юрій Зозуля, Вадим займався зимовим плаванням та пробував себе у веслуванні на драгонботах – човнах-драконах.

"У нас у рамках Х-парку є дуже багато видів спорту, і Вадим там постійно чимось займався – то на драгонботах, то у волейбол грав. Він був дуже активною людиною і займався не лише своїм видом спорту. А як ЗОЖівець входив до такої спільноти, як "пінгвіни", де збиралося дуже багато людей, які люблять зимове плавання, пірнають у ополонку, беруть участь у Моржі Fest тощо", – розповів Юрій.

Як зазначив Зозуля, уродженець Хмельницької області був одним із найактивніших "пінгвінів". У Вадима постійно виникала купа ідей: "У нас були якісь спа-процедури, він щось вичитає цікаве – приходить та розповідає".

Але інтереси Зеленюка не обмежувалися тільки спортом. У 2010 році він закінчив Київський національний університет внутрішніх справ та пройшов шлях від офіцера бойової штурмової групи загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом у підрозділі Північного об'єднання до інструктора І категорії групи неолімпійських видів спорту спортивної команди клубу Нацгвардії України.

Після початку війни з Росією у 2014 році і окупації Криму та частини Донбасу Зеленюк постійно виїжджав на ротації, виконуючи бойові завдання на сході України. А після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 34-річний спортсмен захищав свою землю у найгарячіших точках – від Київської області до Донбасу.

Спочатку Вадим входив до складу групи, завданням якої було проведення розвідки цілей та коригування артилерійського вогню у Київській області. Як повідомляла у своєму Facebook Нацгвардія України, Вадим, ризикуючи життям, одним із перших у складі групи рухався маршрутами можливого перебування противника.

Під час розвідки було виявлено ворожі маршрути патрулів, наглядові пости та командний пункт. Наші військові змогли визначити точні координати скупчення бронетехніки окупантів із РФ (близько 24 одиниць) та передали всі дані артилерії ЗСУ. В результаті виконаної роботи було відкрито безпечний шлях і лінія оборони перенеслася на 12 км – до населеного пункту Бузова.

На початку квітня Вадим зі своїм підрозділом вирушив виконувати бойові завдання на Ізюмському напрямі Харківської області. Група, до складу якої входив майор, щодня проводила розвідку на передньому краї оборони з подальшим наведенням артилерії ЗСУ.

Якось група Зеленюка вирушила на зачистку лісосмуги. У цей час у їхньому напрямку переміщалася ворожа ДРГ. Почався бій, у ході якого противник змушений був відступити. Але, закріпившись на зайнятих позиціях, Вадим та його побратими потрапили під шквальний артилерійський вогонь. Противник використав заборонені фосфорні бомби та РСЗВ "Град".

Після обстрілу за корегуванням дрона російські окупанти почали бити з мінометів. Двох українських військових було поранено. Вадим відразу надав їм першу медичну допомогу. І щоб доставити поранених у безпечне місце, незважаючи на постійні обстріли, Зеленюк майже 5 км ніс на собі побратима, що в результаті врятувало життя бійцю ЗСУ.

З червня Вадим брав участь у штурмових діях у Сєвєродонецьку та боях на території місцевого авторемонтного заводу. Незважаючи на значно більші сили противника, група Зеленюка провела яскраву та злагоджену операцію із захоплення адмінбудівлі заводу та взяття в полон шести військових РФ.

"Знаєте, порівняно з іншими хлопцями Вадим не виглядав таким "дуже військовим", він був більше інтелігентом, аристократом та інтелектуалом. Те, що він першим піде в армію та потрапить на фронт, було для нас шоком, ми всі дуже здивувалися. Тому що хлопці, які були більші за нього, такі здорові та брутальні, сиділи і нікуди не йшли. А Вадим такий інтелігент... і раптом така трансформація", – з усмішкою згадав Юрій Зозуля.

Вважають, що легендарний спецпідрозділ НГУ "Омега", в якому служив спортсмен, – це справжня спецура. "Про них мало говорять, але ми знаємо, як вони б'ються. Вони завжди там, де важко і все горить, виконують найскладнішу роботу. Гідні сини української землі, воїни світла, мисливці за головами терористів..." – розповідав чемпіон країни з бразильського джиу-джитсу Артем Рубан.

За словами засновника Х-парку, Зеленюк не ділився з іншими "пінгвінами" подробицями своєї служби у спецпідрозділі, але було зрозуміло, що з таким інтелектом він не був пересічним бійцем.

"Вадим не розкривав нам усіх своїх секретів. Але те, що він дуже талановита людина і неймовірно ерудована з усіх галузей, було видно. Ми, "пінгвіни", дуже багато спілкувалися між собою і було ясно, що він дуже ерудований. Тому що одні мовчать, а інші можуть підтримати будь-яку тему. Навіть якщо він чогось не знав, то полазив у "гуглі" і за 10 хвилин уже у всьому розібрався. Людина-знахідка для нашої країни, цвіт генофонду нації. Реально", – зазначив Зозуля.

З липня Зеленюк входив до складу групи застосування ПТРК "Стугна". Практично щодня він проводив розвідку місцевості у "сірій зоні" на Донецькому напрямку, щоб обрати зручну позицію для застосування комплексу.

Того трагічного дня, 22 серпня, біля Авдіївки група Вадима отримала завдання відбити штурмові дії ворога та закріпитися на рубежах. За допомогою ПТРК NLAW Зеленюк знищив два ворожі БМП разом із екіпажем. А коли залишки ворожої піхоти зайшли на нашу позицію, гвардієць безстрашно пішов назустріч окупантам і, незважаючи на чисельну перевагу, вступив у бій.

Військовослужбовці, прикриваючи один одного, просувалися все далі і далі, знищуючи живу силу супротивника. Крокуючи назустріч смерті, Вадим разом із побратимами відвойовували захоплену землю. У ході пересування майор Зеленюк, прикриваючи побратимів і відводячи вогонь на себе, отримав вогнепальне поранення, проте продовжував наступати і вести вогонь", – розповіли про той день у Нацгвардії України.

Пересуваючись між позиціями, Вадим з побратимами потрапив під мінометний обстріл. До чергової групи окупантів залишалося кілька метрів, але в цей момент спортсмен був поранений уламком міни та загинув. Однак група Зеленюка не зупинилась, доробивши роботу до кінця і помстившись за свого хороброго товариша. Внаслідок зачистки ворог був повністю знищений та відкинутий від лінії оборони.

"Ми з "пінгвінами" збираємося по неділях, щоб купатися разом. Коли я прийшов, то всі вже стояли дуже сумні. Зрозумів: щось сталося. До цього Вадим воював уже шість місяців. І хлопці сказали, що він більше не повернеться", – згадав Юрій Зозуля той день, коли дізнався про загибель Зеленюка.

Загибель Вадима стала великою бідою не тільки для його сім'ї, рідних та товаришів по зброї, а й для любителів зимового плавання та всього Х-парку.

"Втратити таку активну людину – це ніби забрати алмаз із кольє. Воно вже так не блищить. І наша спільнота дуже багато втратила, тому що більше немає його енергетики, ідей, настрою, позитиву, який він ніс. Для багатьох людей Вадим був тим центром, навколо якого все крутиться. Ми його цінуємо і згадуємо під час зустрічей "пінгвінів" з великою подякою за те, що він був такою яскравою людиною і вирушив захищати нас одним із перших", – сказав Юрій.

А на початку жовтня за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірність військовій присязі Володимир Зеленський присвоїв Зеленюку звання "Герой України" з врученням ордена "Золота Зірка".