Людина повинна мріяти. Мрії дають їй сил і натхнення для подальшого розвитку. Мрії змушують самовдосконалюватися і робити все, для досягнення поставлених завдань. Мріючи про щось мале, ви ніколи не досягнете успіху у великому.
Для того щоб досягти успіху і створити якісний продукт, потрібний матеріал і технологія. У тому, що українська земля родюча і багата талантами, сумніватися не доводиться. Всі діти здатні і нагадують чарівну глину, з якої можна виліпити хокейних зірок. Кілька років тому ми придбали технологію - запросили в ДЮСШ "Беркут" тренера-новатора Олега Ігнатьєва. Саме він побудував систему, яка стала давати плоди.
Результати виступу наших хлопців на внутрішній арені і хокейних майданчиках Білорусі говорять про те, що вектор нашого розвитку був правильним. За ці роки "Беркут" став моєю родиною, а всі хлопці були мені як сини. Наша велика родина крок за кроком підкорювала свій шлях до вершини, радуючи вболівальників новими перемогами.
Читайте:
Збірна України з хокею з розгромом виграла Кубок чотирьох націй
Але час вносить свої корективи. Наші хокеїсти виросли і як горді птахи покинули батьківське гніздо. Вони затребувані не тільки в Україні, а й далеко за межами Батьківщини. Зараз вихованці "Беркута" від Ярославля до Бостона доводять, що український хокей може бути конкурентоспроможним.
Я хочу зізнатися. У мене є мрія. Хокейна мрія. Здобуваючи золото українських чи білоруських змагань, мене переповнювала гордість за своє дітище - за свій "Беркут". Але в душі хотілося чогось глобального. Ми з командою однодумців у квітні минулого року створили великий хокейний свято - на високому рівні провели київський чемпіонат світу. Хокей став більш впізнаваний, він став більш любимо. Тепер на уболівальників і пересічних громадян очікує наступний яскравий івент. І він відбудеться вже навесні 2018 року. Знову буде яскраве шоу, знову країна отримає можливість закохатися у хокей.
Завжди хочеться чогось більшого. Для повноти свята нам не вистачало тільки одного - великих спортивних перемог. Це і є моя мрія - своїми очима побачити хокейну перемогу України. Доторкнутися, взяти участь в ній. Я не маю великих ілюзій - завтра ми не станемо грати на рівних з командами рівня Канади і Швеції. Це завдання ми залишимо на післязавтра. А ось перемогти на домашньому чемпіонаті світу серед юніорів у квітні цього року команді Олега Ігнатьєва цілком під силу. Я не маю жодного сумніву у нашій перемозі. Адже як говорив Дюма-старший, найлегше здійсненні ті мрії, в яких не сумніваються.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...