За любов до Шеви - у в'язницю: репортаж із матчу збірної України в Чехії
В останні роки доводилося чимало чути про нудні товариські матчі збірної. Мовляв, часто суперник слабенький, у нашій грі проблеми, та й взагалі - далеко за враженнями від офіційних зустрічей кваліфікацій чемпіонатів Європи та світу.
Але гостьовий поєдинок України з Чехією, який відкрив Лігу націй, зовсім із інших реалій - сюрпризи зі світлом, можливе скасування матчу, купа українських уболівальників, інтригуюча перемога та бійка фактично за участю Андрія Шевченка - такий набір рідко трапляється і в найбільш топових іграх.
Читайте: Вперше в історії: у матчі Чехія - Україна відбувся унікальний випадок
Взагалі весь виїзд до Чехії став по-своєму незвичайним для "синьо-жовтих" - як для команди, так і для її вболівальників. Спочатку від матчу з Чехією (збірною-середняком, яка цього разу не змогла викликати всіх кращих футболістів) мало що очікувалося. Але чехи здивували ще спочатку, вирішивши провести матч з українцями (також свій дебютний у Лізі націй) у маленькому містечку неподалік від кордону - Угерське-Градіште.
У чеську провінцію збірну України відправив хокей?
"Де-де?" - про себе перепитали напевно всі українські вболівальники, які зібралися на виїзд. Уже з самої назви було видно, що місто не без угорського сліду (Угерське-Градіште - в перекладі "угорська фортеця" і було у складі Угорщини) і зі словацьким "присмаком" - до кордону зі Словаччиною менше 50 км. Але цікавіше, як Градіште завоював право приймати міжнародні офіційні матчі збірних, маючи близько 25 тис. населення зі стадіоном на 8 тис. За аналогією з Україною це, наприклад, якби збірна грала в Мукачево, Конотопі або Бердянську.
Але популяризація футболу - вона така, досягає і справжніх глибинок, вриваючись у дуже спокійне життя Градіште. За кілька годин до матчу було враження, що Україна грає вдома - до стадіону більше тяглося уболівальників "синьо-жовтих", ніж "червоних". Місцеві зовсім не поспішали на футбол - а куди поспішати, якщо ти живеш в одному кварталі зі стадіоном або впритул до нього (службовий вхід на арену, наприклад, розташовується "через дорогу" від під'їздів житлового 2-поверхового будинку).
Напевно це було одне з найменших міст, де коли-небудь грала збірна України, а сама команда прилетіла в один (Брно), жила в іншому (Злін), а грала в третьому місті (Угерське-Градіште). Правда, легковажне ставлення одразу зникло, коли українцям відкрився місцевий стадіон - маленький і скромний, але сучасний і продуманий, з відмінним газоном і освітленням. Так, незважаючи на подальші перебої перед матчем освітлення та інфраструктура стадіону в Градіште в цілому заслуговує на похвалу - місцева арена дасть фору багатьом аренам УПЛ.
А що стосується освітлення, то чехи одразу визнавали чесно - можуть бути проблеми. Але водночас гарантували успішність роботи запасного генератора, який у результаті й "провів" матч. Хоча після другого "занурення" в темряву люди й засумнівалися, чи стартує гра взагалі.
Чому чехи не прийняли Україну в тому ж Брно (найбільше місто регіону, друге за чисельністю населення в країні)? Там є чималий стадіон (хоча питання щодо відповідності нормам УЄФА) і відмінне становище в плані географії та транспорту. Але досить імовірно, що причиною недовіри Брно гри Чехії з Україною став матч хокейний - у четвер Брно приймав поєдинок хокейної Ліги чемпіонів між місцевою "Кометою" і білоруським "Неманом" (у місті навіть зустрілася невелика компанія білорусів, в обід налягати на пиво та місцеву свинячу рульку). При такому розкладі не факт, що жителі Брно воліли б піти на футбол замість хокею...
"Космонавти" виявилися "гладіаторами", а деякі фанати - нищівними
Через досить близьке розташування до України (кілька сотень кілометрів до Львова) команду Андрія Шевченка в Угерське-Градіште приїхав підтримати цілий "синьо-жовтий" легіон. Крім організованої фан-групи в Чехію прибуло й кілька автобусів інших фанатів, також люди добиралися самі на автомобілях (хоча на кордонах зараз для цього треба терпіти не менше ніж 6 годин черги).
В один момент виникло відчуття, що збірна України проводить матч вдома - українські фани швидше зайняли свої сектори, вивісили більше банерів, а коли на стадіоні погасло світло, то красиво затягнули гімн України. Такої живої та якісної підтримки у "синьо-жовтих" давно не було.
На жаль, але це не залишилося кінцевим враженням про вболівальників. Все було добре-красиво до фінального свистка, поки футболісти та Андрій Шевченко не пішли до трибун. "Спойлер" - все завершилося зіткненням українських фанів із силовиками та поламаними сидіннями...
За словами очевидців, один із фанатів уже дуже хотів привітати Шевченка з перемогою, що поліз за огорожу обійнятися з тренером. Обійнятися не вийшло - вболівальника одразу зустріли стюарди, які хотіли повернути його на місце, але тут втрутився Шевченко в прагненні "розрулити" ситуацію. Також на допомогу своєму "бойовому товаришеві" кинувся ще один фанат, і коли стюарди усвідомили свою безпорадність, покликали місцевих "космонавтів" (силовиків зі зброєю в бронекостюмах).
Для всіх бійка закінчилася сумно: 8 фанатів "синьо-жовтих" заарештували та відвезли в поліцію, один із секторів арени недорахувався стільців, а вся Україна отримала "осад" після участі в міжнародному заході... Тут, як у будь-якої медалі, дві сторони - дії чеської поліції та поведінка фанатів. Перші аж надто захопилися забезпеченням порядку - навіть знешкоджених і покладених на землю людей силовики при найменших рухах били по ногах і жорстко "укладали" об асфальт. У деяких епізодах тут позаздрив би і горезвісний беркут з 2014-го...
А з іншого боку - поведінка та реакція самих українських фанів. Коли кілька їхніх товаришів після сутички були арештовані, основна маса почала тікати вгору по сектору, дорогою ламаючи крісла. І не для того, щоб навмисно кинути в правоохоронців (хоча і для цього - теж), а в основному просто заради знищення. І весь цей хаос рушив у бік сектора зі звичайними вболівальниками... На жаль, але об'єктивного виправдання людям знайти тут дуже важко (як і присутності на одязі деяких заборонених символів і знаків...).
Але обійшлося, в черговий раз (у Чехії Шевченко вже не вперше рятував уболівальників - подібні хвилювання з нашими фанатами також були і в Фінляндії, з якою Україна грала в кваліфікації на ЧС-2018). Заарештованих же 8 чоловік, за деякою інформацією, звільняв особисто Андрій Павелко, після чого фанатів вночі відпустили з поліції.
Стартували жваво - продовжимо так само?
Фух, Ліга націй стартувала - такого початку і "дебюту" збірної вже і не згадаєш. Команда Шевченка в непростому, але по-своєму відмінному матчі обіграла чехів (та ще й драматично), ми знову згадали про старі проблеми і знайшли нові успіхи, і знову потихеньку починаємо говорити про путівку на чемпіонат Європи. До нього ще дуже далеко, але, тим не менш, мріяти і сподіватися потрібно вже зараз.
Вболівальники охололи та трохи видихнули, а ось збірній розслаблятися поки ніяк не можна. Футболісти хоч і перемогли, але витратили дуже багато сил (у другому таймі багато в чому завдяки саме "фізиці" дожавши чехів), а вже в неділю їх чекає другий матч групи ЛН зі Словаччиною.
Збірна України тепер уже як повноцінна команда Андрія Шевченка (вибудовувана ним протягом двох років) розпочала новий відбірковий цикл і нову сторінку в своїй історії. І хоча поки Ліга націй мало вкладається в голові, як офіційний та важливий турнір, Шевченко та команда, за всіма ознаками, роблять велику ставку на ЛН. Жодних експериментів і "спарингового" відношення - грати будуть тільки найсильніші та тільки на перемогу. Адже цього разу невдача в кваліфікації сприйметься зовсім інакше, ніж невихід на ЧС-2018 у Росії.