Оси та легенди: як "Динамо" розпочало Лігу чемпіонів

"Детективний" пенальті, оси-вболівальники і нагадування про суть футболу - перший єврокубковий матч "Динамо" в цьому сезоні дійсно вийшов особливим. Начебто нічого незвичайного, і грали не з "Барселоною" на "Камп Ноу", але все ж "біло-сині" досить колоритно стартували в єврокубках цього сезону.

OBOZREVATEL ділиться своїми враженнями від матчу "Славія" - "Динамо".

Читайте: "Динамо" з нічиєї у Чехії стартувало в Лізі чемпіонів

Як казав класик: "Це ж, ..., зовсім інший турнір" - участь у Лізі чемпіонів (нехай навіть у кваліфікації) завжди переносить в дещо іншу реальність. Але для "Динамо" Хацкевича це був початок по-справжньому нового етапу. Кияни не просто знову стартували в єврокубках - вони стартували в ЛЧ, будучи вже повністю вибудуваною та перевіреною командою Хацкевича, спраглою до групового турніру Ліги чемпіонів. А коли стартуєш у такому місті як Прага, завжди отримуєш частинку чар.

Прагу ніяк не можна назвати футбольним містом, де "Динамо" потрапило в суперантураж і провело незабутній матч. Ні, напередодні гри за відчуттями можна було прирівняти приїзд киян до Львова на гру УПЛ - таке ж гарне місто зі своєю магічною архітектурою, і таке ж непомітне очікування матчу. Іноді думалося: "У Празі дійсно потрібна Ліга чемпіонів?"

Ні, з любов'ю чехів до футболу і пражан до "Славії" зокрема все гаразд. Що вони вкотре показали по ходу матчу, палко підтримуючи своїх.

Однак той, хто сьогодні потрапив до Праги, не знаючи про матч "Славія" - "Динамо", цілком міг так і не дізнатися про нього. Адже загалом столиці Чехії не до футболу - розпал туристичного сезону, маси туристів із Європи і (особливо) Азії, для яких у Празі з вечора починається особливе нічне життя.

Досить часто напередодні єврокубкових матчів ультрас та інші фанати активізуються, збираючись в одному місці десь у центрі з банерами-піснями, зустрічаючись за кілька годин до гри і в багатьох місцях п'ють пиво, і навіть влаштовують фанатські марші. Але не в цьому випадку - напередодні гри в центрі міста і в окрузі не зустрілося жодної афіші або реклами, і жодної групи фанатів. Але, напевно, це можна пояснити спокійним і злегка провінційним (у порівнянні з мегаполісами) життям у Празі. Футбол тут явно не на першому місці, і футбольна культура вирощується безпосередньо на трибунах.

Так-так, саме на трибунах - це і є те "нагадування про суть футболу", згадане на самому початку. Після постійного перебування на матчах української Прем'єр-ліги відвідування чеського стадіону стало просто "польотом у космос". Так, ніби все банально - звичайні добре організовані фанати, пісні тощо. Але наскільки ж все інакше і набагато вище за нашІ реалії.

Хоча уболівальників "Славії" не було видно в місті, але вони почали збиратися біля стадіону ще за півтори-дві години до гри, щоб просто провести час разом в очікуванні відкриття трибун. Цьому сприяє і сам стадіон - "Еден-Арена" (і прилегла територія) зроблена дуже затишно, без всякої холодної величі великих будівель, і зберігає в собі пам'ять багаторічної історії "Славії". Чого тільки варті класно виконані портрети відомих гравців пражан, які в різні покоління стали легендами клубу. Це не просто віддруковані сучасні банери з набором нинішніх зірок команди.

До речі, як то кажуть, на замітку - у велику спеку (близько +33-35 градусів) для уболівальників були організовані спеціальні навіси, що створюють тінь і за допомогою обприскування води освіжають повітря. В очікуванні фанати із задоволенням ховалися в таких "оазах", будучи врятованими від спеки. Дрібниця, але величезна і показова в плані роботи з уболівальниками.

Але головне почалося на трибунах. Якщо "Славія" здебільшого грала сіро і по-робочому важко, то її фанати провели яскравий матч. Фан-сектор спільно з декількома секторами як єдине ціле не замовкав практично ні на хвилину, постійно забезпечуючи голосову підтримку "Славії". Гостьовий сектор "Динамо" теж тримав марку за допомогою барабанів, але його було чути лише тоді, коли притихали чехи (що траплялося нечасто). Щодо іншого - дуже потужний саппорт з піснями та виступами, що додає адреналіну в кров (і це ще обійшлося без піротехніки). Це те, чого зараз здебільшого позбавлений наш футбол і що нам треба повертати на трибуни матчів в Україні.

Після матчу захисник киян Микита Бурда не заперечував, що киянам довелося впоратися з великим тиском трибун. "Славія" діяла з потужною підтримкою за спиною, а ще за неї вболівали... оси. Вже на початку гри крилаті комахи вирішили допомогти господарям і почали нападати на гравців "біло-синіх". І якщо Бурда уникнув укусу жовто-чорної (а може і біло-червоної) "великої мухи", то Денис Бойко - ні. Коли про це після матчу на прес-конференції повідомив Олександр Хацкевич, журналісти з подивом дивилися на нього. "Що ви на мене так дивитеся? Я серйозно" - щиро обурився Хацкевич.

Читайте: "Літали над нами": захисник "Динамо" розповів про небезпеку у матчі зі "Славією"

Дещо раніше обурено і здивовано Хацкевич, його гравці та всі вболівальники "Динамо" дивилися на арбітра - той наприкінці зустрічі вирішив поставити пенальті у ворота Бойка. Епізод вийшов досить складним - динамічним та заплутаним, коли м'яч вже неабияк пострибав від ніг у ноги і в підсумку був вибитий Кендзьорою. Але нібито саме в діях поляка рефері угледів порушення, через яке вказав на точку.

Цей пенальті перевернув майже все для "Динамо". Команда йшла до чергових 1:0 в цьому сезоні (до цього кияни вже 4 матчі поспіль виграли з мінімальним рахунком), але вперше зіграла внічию і вперше з початку сезону пропустила. Хоча багато хто зійшовся на думці, що кияни у вівторок і не награли на перемогу - аж надто пасивно часом вони діяли проти "Славії", яка добре притиснула "Динамо" на початку другого тайму. Проте прагматизм і зіграність знову принесли команді Хацкевича результат, Вербич знову забив, але на останніх хвилинах перемога випарувалася.

Якщо не брати до уваги з точністю до дня, то 20 років тому "Динамо" тут-таки, у Празі, дуеллю зі "Спартою" розпочало свій великий шлях у Лізі чемпіонів. Тоді, подолавши чехів у важкій боротьбі лише за пенальті, кияни вийшли у групу і дійшли до півфіналу (перед грою Хацкевичу згадували ті матчі, коли саме зустріч у Празі він пропустив через червону картку). Є передчуття, що подібна історія станеться і з командою Хацкевича. Звісно, півфінал та інше поки лише у мріях, але відмінно повоювати у групі ЛЧ - це вже більш реально. Це ж Прага - хоч і не особливо футбольне, але по-своєму казкове місто, що здатне творити дива.