Квиток в один кінець: Ракицький прощається зі збірною України
Трансфер Ярослава Ракицького в "Зеніт" наробив чимало шуму. Але в підсумку будь-які розмови на цю тему закінчуються питанням про подальшу кар'єру захисника у збірній України...
OBOZREVATEL вважає, що таке питання вже зовсім не актуальне, хоч і створило додаткові труднощі Андрію Шевченку.
Читайте: Нарешті поїхав: як Ракицький проміняв "Шахтар" на гроші "Газпрому"
Виклик Ракицького - це нові неприємності для Шевченка і команди
Варто сказати відразу: жоден закон або правова норма українського законодавства або світових угод не можуть заборонити грати Ракицькому за збірну України як футболісту з українським громадянством. І якщо Шевченко захоче його викликати, Ярослав (звичайно, якщо сам не відмовиться) приїде в збірну.
Але цього не станеться. І Шевченко (ФФУ в цілому) навряд чи покличе, і сам Ярослав вже напевно подумки попрощався з національною командою України.
Переїзд Ракицького в "Зеніт" дозволив багатьом зітхнути - тепер не буде всього нагнітання навколо проросійської позиції футболіста і реакцій Ярослава на політичні моменти. Не буде головного болю тренерам через постійні "пошкодження", які футболіст отримував перед іграми збірних. І не буде постійних пересудів за виконання гімну з рукою на боці. Всі розуміють, що в цій ситуації багато стало на свої місця, і прощання збірної з Ракицьким має бути природним продовженням цього ланцюжка.
Тим більше, тепер є залізна причина - кар'єра в Росії. Якщо раніше опонентам Ракицького було складно аргументувати позицію "не треба його кликати до збірної" (адже Ярослав був найкращим захисником кращого українського клубу), то зараз все зводиться до одного - в збірній України не повинен грати футболіст, який добровільно поїхав на роботу в Росію.
Сам же Шевченко поки не дав чіткої відповіді на питання про Ракицького, але вболівальники збірної та українське суспільство знає відповідь і без тренера збірної. І у самого Шевченка з ФФУ, по суті, немає іншого виходу, як попрощатися з Ярославом. В іншому випадку футбольна громадськість просто не дозволить футболісту спокійно перебувати й тренуватися, а тим більше - грати в складі збірної. Це нові ріки негативу навколо команди та супутні проблеми з уболівальниками, які можуть піти і на радикальні заходи (наприклад, зірвати матч або "прийти в гості до збірної" для з'ясування відносин). До слова, думками про можливий зрив матчу вже поділився відомий уболівальник збірної та український шоу-мен Олександр "Фоззі" Сидоренко.
Інша ж сторона медалі полягає в тому, що якщо ФФУ та Шевченко публічно "відречуться" від викликів Ракицького, то здобудуть невеликий, але все ж плюс "в карму". Самому Шевченко це явно не завадить і зміцнить його авторитет як тренера збірної, та й в цілому ще більше об'єднає уболівальників навколо команди.
Читайте: ''Росіянин'' Ракицький загнобив ''дуже слабкий і нецікавий'' чемпіонат України
Зробити так, як в 2016-му, ФФУ тепер уже не дадуть. Тоді федерація провернула непоганий фокус з викликом на Євро-2016 гравців з чемпіонату Росії. В кінці травня 2016-го, національна команда з шумом-радістю зі столиці вирушила в аеропорт на літак, а два футболісти з російських клубів (Олександр Зінченко і Богдан Бутко) приєдналися до збірної вже закордоном (коли "синьо-жовті" безпосередньо перед ЧЄ проводили збір в Італії).
Не треба боятися прощання з Ракицьким - є Матвієнко
Але поки дискусії щодо Ракицького в збірній ще йдуть, адже на іншій чаші ваг спортивна сторона питання. В останні роки Ярослав був одним з кращих захисників "синьо-жовтих" і чимало виручав команду не тільки грою в захисті, а й своїм дальнім пасом.
Так, в матчах 2018 го Шевченко повністю довіряв Ракицькому лідерську роль у збірній. Однак поряд підростає і наступне покоління, яке вже найближчим часом готове замінити Ярослава. В першу чергу - ще один захисник "Шахтаря" Микола Матвієнко. Також лівша, також грає лівого центрального і теж має непогану передачу. Багато футбольних фахівців вже сміливо говорять, що Матвієнко в майбутньому перевершить Ракицького та виросте в гравця європейського рівня. А тим часом Миколі всього 22 роки.
Цією ж лінії (прогресу Матвієнко) дотримується й Шевченко, ретельно вводячи захисника в основу своєї команди. У 2018-му Матвієнко зіграв у всіх товариських матчах "синьо-жовтих" (4 з 5-ти - в основі), а також від "дзвінка до дзвінка" провів групу Ліги націй. І нарікань на гру 22-річного бека поки немає, а результат України в ЛН цілком відповідає очікуванням. При таких розкладах навіщо команді Ракицький?
Плюс вистачає на підході й інших захисників. У Бельгії зараз зростає рівень Ігоря Пластуна (якого вже залучили до збірної), добре грає Микита Бурда з "Динамо", є перспективний Олександр Сваток (який зараз напевно піде з "Зорі" в іншу команду). Ну і крім того, багато хто чекає, що 19-річний динамівець Віталій Миколенко, який вже дебютував у збірній, в майбутньому зможе грати не тільки на фланзі, але і в зв'язці центральних захисників.
Читайте: Ракицькому не місце в збірній України
Не на користь Ракицькому ще й загальна концепція, яка складається в збірній. Зараз все більше "синьо-жовті" відмовляються від дальніх передач з глибини, намагаючись використовувати техніку та розум півзахисників - Малиновського, Зінченко, Коноплянки і Ярмоленко. А з нападниками складається так, що на передачі з захисту особливо нікому бігти та чіплятися за такі м'ячі. Яремчук і Борячук - форварди іншого типажу, а Бесєдін, який здатний "вигризти", невідомо ще, чи повернеться в збірну взагалі в цьому році (після затяжного лікування і втрати форми).
В цілому ж все впирається в те, що час Ракицького в збірній закінчено. Так, попереду у команди Шевченко непростий відбір на Євро-2020 (вже перший матч кваліфікації в березні - проти чемпіонів Європи, Португалії). Але це не привід гарячково хапатися за старі імена - у збірної вистачає нового кадрового потенціалу, щоб гідно боротися і брати путівку на ЧЄ.
А Ракицький ж до всього цього і сам чимало зробив, щоб його кар'єра в збірній України вже завершилася. Що ж, схоже, більшість і не заперечує. Цю сторінку в житті команди пора перевернути, і зараз самий кращий час для цього.