5 причин, чому "Динамо" - більше не конкурент "Шахтаря" в УПЛ
"Шахтар" вже третій рік поспіль виграє чемпіонат України, а в цьому сезоні зробив це достроково - за 3 тури до кінця. Де ж боротьба з боку "Динамо"?
Вона є, але вже далеко неповноцінна. Ще взимку мало хто сумнівався у підсумковій перемозі донеччан, але кияни все ще чіплялися за надію. Проте в підсумку динамівці лише більше відставали від принципового суперника, і формально боротьба за "золото" Прем'єр-ліги закінчилася ще кілька турів тому.
Читайте: Фонсека оцінив чемпіонство "Шахтаря", згадавши Ракицького
OBOZREVATEL розглядає, чому УПЛ втрачає інтригу в боротьбі двох грандів українського футболу і що заважає "Динамо" серйозно претендувати на трофей.
Кадри молодіють і не вирішують
"Результат битви вирішують кадри" - багато в чому завдяки такому принципу "Шахтар" спокійно другий рік поспіль виграє чемпіонство. Якщо донеччани продовжують більш-менш утримувати планку свого "бразильського" вектора та не опускають рівень складу, то у киян все інакше.
Так, після 2014-го "Динамо" покинуло багато добротних легіонерів не з вини клубу. Але "біло-сині" слабо нівелюють збиток і не знаходять альтернативних шляхів посилення. У результаті склад молодшає на очах, досвідчених бійців стає все менше, а підписання дійсно якісних легіонерів - майже свято. Ситуація ж з Че Че, Буено та Сідклеем взагалі виглядає парадоксом - взяли трьох бразильських гравців хорошого рівня, півроку "промаринували" їх в складі та з двома вже попрощалися.
Через слабку трансферну діяльность постійним джерелом посилення складу залишається тільки "молодіжка". "Динамо" дійсно відмінно працює з молодими гравцями в останні роки (Циганков, Шапаренко, Миколенко, Цитавішвілі), але це не може стати головною основою успіху. Поки "Шахтар" штампує перемоги стабільним складом і лише потихеньку підпускає недавніх новачків, в "Динамо" змушені кидати молодняк в самий розпал боротьби за чемпіонство. Це прогнозовано спричинило збої в результаті.
Читайте: "За це треба відповідати": Хацкевич наїхав на форварда "Динамо"
Разом з цим йде зменшення середнього віку команди. Зараз в заявці "біло-синіх" на сезон тільки 11 гравців старше 25 років, з яких з осені постійно грали тільки п'ятеро - Бойко, Кадар, Шабанов, Буяльський і Сидорчук (і то, Сидорчук більше був гравцем ротації). Ще навесні з старших підключилися Соль і Де Пена, але іспанець швидко вилетів через травму, а Де Пена тільки вливається в команду. В іншому ж виходить, що воювати з "Шахтарем" за золото повинна команда U-25, де багато хто проводить свій перший-другий повноцінний сезон у дорослому футболі. Виграти з такою обоймою чемпіонство у збалансованого "Шахтаря" - майже диво.
Фатальні проблеми з форвардами
Це випливає з проблем зі складом, але фактор нападників варто винести окремо - тут у "Динамо" не йде нічого. Тотальна невдача.
При цьому клуб багато працював над вирішенням проблеми - нападники були знайдені та куплені (хоча не відразу і з великими труднощами, багато в чому через фінансові вимоги футболістів по зарплаті). Але взимку все ж знайшовся Фран Соль, за кілька місяців до цього прийшов атакуючий хавбек Мікаель Дуелунд, здавалося, після адаптації новачків атака точно стане сильніше та прийде більше голів.
Соль таки встиг забити два м'ячі, в тому числі й в Лізі Європи "Олімпіакосу", але незабаром вилетів до кінця сезону. Дуелунд травмувався ще раніше, а своє пошкодження восени схопив до цього основний нападник Бесєдін. Тотальне невезіння киян з форвардами, через що Хацкевичу довелося висувати на позицію центрфорварда флангового Вербича, а на важливі матчі ЛЄ з "Челсі" динамівці виходили фактично з одним Русиним.
У підсумку маємо розбалансування складу (коли висунутого вперед Вербича на фланзі було важко замінити) і "беззубість" - з такою величезною проблемою нападників "біло-сині" майже не могли довго боротися за золото УПЛ.
Неправильний підхід до ключових матчів
В силу різних причин (втома восени під час єврокубків, кадрові проблеми, неправильний настрій і помилкові тренерські рішення) "Динамо" втратило досить багато очок. В очних зустрічах з "Шахтарем" кияни найчастіше виглядали на рівні та брали своє, але у зустрічах з суперниками простіше траплялися болючі осічки.
Команда Хацкевича, склалося таке враження, часто випускала з уваги важливість початку та кінцівки окремих ігор. Звідси або швидкі пропущені голи на старті, або образливі м'ячі в кінці. У дуже важливих двох матчах з "Олександрією" кияни двічі пропускали до 10-ї хвилини, після чого ледь відігравалися проти в'язкої оборони суперника. Також невдалий початок спіткав "Динамо" і у Львові, де з ФК "Львів" гол був пропущений на 21-й хвилині, а відіграшу так і не послідувало.
Ну а в останньому поєдинку з "Зорею", де "біло-сині" вели 1:0, перемога була упущена вже в додатковий час. Всі ці ігри - купа втрачених очок (мінімум - 8), яких зараз "Динамо" і не вистачає для повноцінної боротьби за золото.
Відсутність зростання гри
Олександр Хацкевич працює в "Динамо" вже 2 роки, але при ньому стиль та почерк команди так і не змінився. Рівень "біло-синіх" ніби застиг в "напівпозіціі" - певні зміни з приходом нового тренера відбулися, але не принесли чогось дійсно нового.
Так, добре поставлена гра крайніх захисників, знають свою справу Циганков і Вербич на флангах півзахисту, своя особливість була в функціях Бесєдіна на вістрі. Але в цілому команда далі страждає труднощами при виході з оборони та відсутністю креативу у центральних хавбеків. Як тільки м'яч виявляється у "Динамо", команда діє більше інтуїтивно та за рішенням окремих виконавців, ніж реалізує якусь із награних атакуючих комбінацій. І так триває вже досить довго, що суперники швидко перетворювали в свою перевагу (особливо "Олександрія").
Найбільше це проявлялося в матчах з "Шахтарем" і на євроарені. Коли можна та потрібно було дивувати суперника й шукати різні шляхи до воріт, кияни грали прямолінійно та з акцентом на фланги. Це виливалося в ігри без ударів в площину воріт (0 ударів в важливих матчах з конкурентом!) та "сухі" матчі. Суперник просто перекривав на флангах динамівців індивідуально, що в рази послаблювало "Динамо".
Необхідність струсу
Незважаючи на всі проблеми та необхідність адаптуватися до нових ситуацій, "Динамо" майже не змінюється - ті ж принципи, ті ж підходи і тренер "з динамівським серцем" біля керма.
Ще перед призначенням Сергія Реброва чимало говорилося, що "нарешті прийде іноземний фахівець з новими поглядами". Але прийшов Ребров, його змінив ще один екс-гравець "Динамо" - Олександр Хацкевич, у якого в штабі працюють також клубні легенди - Максим Шацьких і Олег Лужний. "Свої" тренера міцно засіли на лаві біля лінії поля і продовжують рухати команду по шляху "багаторічних традицій".
"Динамо" вже не раз опинялося в ситуації, коли команді необхідний струс і нові методики, які втілює не людина системи. Але цього ніяк не відбувається, через що команда нібито "консервується" в певній атмосфері та не росте далі. Найчастіше, щоб скинути ряд проблем, потрібно змінити все навколо себе і вирватися із зони комфорту. "Динамо" ж цього поки не зробило, і це не дозволило на довгій дистанції конкурувати командою Паулу Фонсеки, яка постійно розвивається.