Блог | 11 питань не про футбол: найдивніше інтерв'ю з легендою "Динамо" Буряком
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
З Леонідом Буряком – заслуженим майстром спорту, заслуженим тренером України, п'ятикратним чемпіоном СРСР, семиразовим володарем Кубка, гравцем збірної СРСР (56 матчів), бронзовим призером Олімпіади-1976 у Монреалі, володарем Кубка кубків і Суперкубка Європи 1975 року народження, гравцем, який провів у різних офіційних турнірах більше ніж 600 матчів, у свій час тренером "Динамо" і збірної України, а нині послом ФК "Динамо" – я добре знайомий давно, десь із 1974 року.
Працюючи в спортивній редакції Українського телебачення, в газетах "Вечірній Київ", "Команда", "Весь спорт", "Спорт-Експрес", на FМ-радіо, багато разів брав інтерв'ю, зокрема і для OBOZREVATEL, у Буряка – знаменитого і, на мій погляд, найбільш технічного й елегантного півзахисника в історії нашого футболу.
І ось, друзі, напередодні 68-го дня народження визнаного майстра я пропоную вам чергове інтерв'ю з Леонідом Буряком. Чим воно відрізняється від усіх попередніх? А тим, що в моїх 11 запитаннях і в його 11 відповідях відсутнє слово ФУТБОЛ.
Зустрівся я з Леонідом Йосиповичем в його улюбленому кафе в центрі Києва за кілька днів до святкової дати.
Його друзі, його багатство
– У тебе багато друзів. Ти з ними довірливий і відвертий?
– На жаль, за останній рік деякі мої друзі покинули цей світ. Я завжди буду пам'ятати про них. Завжди намагаюся бути відвертим із друзями, завжди готовий їм допомогти. Вступаю в дружбу з небагатьма і дорожу нею. Мої друзі – моє багатство.
– Чи показуєш публічно свою антипатію до когось?
– Завжди намагаюся бути стриманим, толерантним. Хоча іноді так хочеться сказати співрозмовнику в очі все, що думаєш про нього... Але стримую себе.
– Помітив, що тебе приваблює все нове, у тебе палка уява, а одноманітність – у тягар. Але мало хто достеменно знає характер Буряка. Тебе вважають людиною спокійною, задоволеним своєю долею, тоді як у дійсності ти прагнеш до життя, наповненого яскравими подіями. Чи так це?
– Так, це так. Не треба чекати несподіваних подарунків від життя, а самому робити життя.
– Ти сумлінний, працьовитий, є у тебе багато хороших задумів, ідей, проєктів. Але не всі вони втілюються в життя. Чи так це?
– На жаль, так. Не завжди все залежить від мене.
– Ти стриманий, але не боязкий, товариський, ввічливий з усіма. Без товариства друзів тобі не по собі. Тобі приємно робити людям добро?
– Що людина робить, такою вона і є. Намагаюся в міру своїх можливостей робити людям добро. Адже від людини залишаються тільки її справи. Щасливий той, хто дає щастя найбільшій кількості людей.
– Чи вживаєш грубі слова в бесіді зі співрозмовником?
– Намагаюся цього не робити. Це поганий тон. Необхідно стримувати себе і шанобливо ставитися до співрозмовника.
– Чи любиш ти святкову атмосферу?
– А хто її не любить? Іноді треба самому її створювати, особливо для оточення, близьких тобі людей.
– Який твій головний недолік характеру?
– Надмірна довірливість іноді мені шкодить. Шкодить і те, що буваю запальним.
– Що найбільше цінуєш у людях?
– Чесність, порядність, відданість. На жаль, доводилося стикатися зі зрадою, брехнею.
– Пам'ятаю, років 25 тому ти сказав мені, що "це Бог подарував тобі Жаннулю"...
– І зараз я це підтверджую. Ми разом крокуємо по життю вже майже 50 років. У нас прекрасні, вже дорослі діти – дочка Оксана живе в Німеччині та працює хореографом, син Андрій – дипломат. Вони подарували нам п'ятьох онуків – дві дівчинки і три хлопчики. Старшому Антонію – 14 років, молодшій Емілії – п'ять. На нашій сімейній грядці все в порядку. Любити – значить жити життям того, кого любиш. Що ми й робимо.
– Який життєвий девіз, кредо Леоніда Буряка?
– Щастя дістається тому, хто багато трудиться.
Багато років знайомий із Леонідом Буряком. Здавалося, мені все про нього відомо. Виявилося – ні. Упевнений, і ви про нього дізналися більше.