Блог | Чухраїнці 21 століття: що про Ломаченка сказали б Олександр Довженко і Остап Вишня?
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Історія з прапором ЛОМАЧЕНКА нагадала сумні й сатиричні описи наших класиків Олександра Довженка та Остапа Вишні про УКРАЇНЦІВ, що не могли визначитися:
до якої ж НАЦІЇ вони належать.
От Олександр Довженко про свою дитинство на Чернігівщині та розмову з батьком (народився він у Сосниці 10 вересня 1894 року) згадує у "Зачарованій Десні":
"А ми хто? Ми хіба не руські?
– Ні, ми не руські.
– А які ж ми, тату? Хто ми?
– А хто там нас знає, – якось журливо проказує мені батько.
Прості ми люди синку…Хахли, ті, що хліб обробляють. Сказать би, мужики ми…
Колись козаки, кажуть, були, а зараз тільки званіє зосталось"
Остап Вишня у "Чухраїнцях" (1926 р.) про тих, хто боявся назвати себе українцями чи не міг визначити свою національність, пише так:
"ЧУХРАЇНЦІВ було чимало і щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть…
Як запитають було їх:
– Якої ви, люди, нації?
Вони почухавшись, одповідають:
– Та хто й зна?! Живемо в Акермані, -перепрошує в тексті Остапа Вишні – в Шенгерієвці. Православні."
Як бачимо, що хоч нині й не Чернігівщина часів Російської імперії і не Радянська Україна, а ЧУХРАЇНЦІ не перевелися і в часи НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ!
П.С. І мусимо визнати дієвість в Україні пропаганди очільника РПЦ Кіріла і К., що "нет разделения на народы и государства, а есть паства Русской православної церкви".