Усик – Джошуа: спаринг-партнер українця розкрив секрети підготовки до бою. Ексклюзив

Такої витривалості, як в українського боксера Олександра Усика, немає більше ні в кого в суперважкому дивізіоні. Він може заганяти британського чемпіона Ентоні Джошуа 25 вересня в Лондоні, а потім нокаутувати його.

За два тижні до бою OBOZREVATEL поспілкувався з непереможним українським супертяжем Олександром Захожим, який є спаринг-партнером Усика. А свого часу допомагав готуватися до поєдинків Володимиру Кличку, Кубрату Пулєву, Олександру Повєткіну і Тоні Йоко.

– Олександре, ви не вперше в таборі Усика. Три роки тому допомагали йому готуватися до бою з іншим британцем – Тоні Беллью. І тоді в Манчестері українець переміг нокаутом. Наскільки змінився за цей час і сам Олександр, і табір?

– Важко порівнювати, бо і ми не стоїмо на місці – ростемо, і Саня зростає. Але те, що Саня став значно кращим, це явно видно. І могутнішим, і вага у нього збільшилась.

– Може, якась концепція підготовки змінилася, тренування?

– Справа в тому, що в табір до Усика ми приїжджаємо на спаринг. А до цього він працює сам – у нього по два-три тренування на день. І ми не бачимо, що він робить. Насправді в Усика тренувальний процес дуже відрізняється від інших боксерів. Але бій ще не пройшов, і мені не хотілося б видавати якісь секрети. Але в спарингу він робить велику кількість раундів, змінюючи суперника кожні два-три. І бувають маленькі перерви. Якщо з боку подивитися, то Усик, як робот – дуже багато працює і повністю віддається справі.

– Те, що Олександр набирає вагу для суперважкої категорії, якось позначається на його роботі ніг? Чи не втрачається ця знаменита легкість і швидкість?

– Я не помітив, щоб він став повільнішим, тому що сам увесь час хочу набрати вагу. І розумію, що коли у тебе 100 або 103 кг – це особливо не відчувається. Я вважаю, що за швидкістю він залишився таким самим, як і був.

– Але у вас зріст 207 см, тому і зайвий кілограм може не так відчуватися. А яку б ви хотіли вагу?

– Напевно, десь 120 кг. Ось Клички виходили в ринг із вагою 112 кг, при тому, що вони на 9 см нижчі за мене. Зараз у мене вага 115-117, але вважаю, що все ще худий і можу набирати. Але як Усик сказав, набирати треба якісно, щоб м'язова маса була нормальна. Потрібно все робити поступово. Тому за останні два роки у мене додалося кілограмів 8-10.

– А удар в Усика з набраними кілограмами став важчим?

– Всі знають, що великого зусилля не треба, щоб послати в нокдаун людину. Просто потрібен точний удар. Але, звичайно, у нього удар став сильнішим. У будь-якої людини понад 100 кг добре відчуваються удари. Ну, і Усик – дуже витривалий. Тому я не скажу, що Джошуа буде легко.

– Наскільки швидко і легко Усик адаптується під ваш зріст? Все-таки Джошуа теж буде вищим.

– Мені здається, що він уже звик боксувати з великими суперниками. Навіть коли йшла підготовка до Тоні Беллью, а британець не під 2 метри, то в Усика в таборі були високі хлопці. І він нормально буде почуватися в бою з Джошуа. З першого раунду, думаю, адаптується і буде розуміти, що робить.

– Питаю про зріст і вагу Усика, тому що всі говорять про перевагу Ентоні Джошуа в антропометрії.

– Просто всі дивляться на Джошуа, що він – здоровий хлопець. І знають, що в поєдинках із великими хлопцями ті, хто трохи менші, беруть і перекриваються, підтискають і б'ють. Але, як сказати, щоб не образити (сміється)... Є різні маленькі люди – є ті, яких важко підтискати і які можуть самі накидати.

Саша – дуже незручний суперник. У спарингу з ним ти розумієш, що не можна помилятися. Тільки думаєш десь викинути ледачий удар і відпочити, як він відразу підхоплює і не дає тобі це зробити. Неправильно викинув удар – він тобі два-три у відповідь накинув. Не прощає помилок.

– Ви були і в таборі російського боксера Олександра Повєткіна перед боєм із Джошуа. Які помилки в поєдинку з британцем призвели до його поразки?

– Повєткін боксер, який б'є. Якщо порівнювати Усика і Повєткіна, то це два різних боксери. Один – заряджений на один-два удари, а другий готовий завдати 10 ударів за мінімальний час. У бою з Вайтом ніхто ж не очікував, що після двох нокдаунів Повєткін візьме і вдарить британця.

А в поєдинку з Джошуа у першому раунді Повєткін потрапив дуже добре і зламав Ентоні ніс. Або щось типу того, бо потім вони приходили до роздягальні та розповідали, що після першого раунду в кутку Джошуа були складнощі. Це ж суперважка вага. Тут кожен удар може бути останнім.

– Зрозуміло, що важко щось прогнозувати, але який бій ви очікуєте побачити 25 вересня?

– Я сподіваюся, що Саша нокаутує Джошуа, бо я з ним стояв і знаю його можливості. Цей поєдинок буде плюс-мінус схожий на бій із Тоні Беллью. Мені здається, що Усик просто вимотає Джошуа до 8-9 раунду і потім зможе зробити свою роботу.

– Більшість експертів сходяться на думці, що головне для Усика – протриматися перші раунди. Чого йому потрібно найбільше побоюватися на старті поєдинку?

– У ранніх раундах йому потрібно постаратися не пропустити. Не тільки по голові або по корпусу, але навіть по руках. І взагалі намагатися триматися від Джошуа подалі. А вже з третього-четвертого раунду робити свою роботу.

– Тобто ви вважаєте, що Усик більш витривалий, ніж Джошуа?

– Я вважаю, що в Усика витривалість краща, ніж у будь-якого боксера. Я ще не бачив таких бійців. Тут йому великий плюс.

– Ми постійно говоримо про відмінності між Усиком і Джошуа. А є щось спільне в тому боксі, який вони демонструють?

– Дивіться: Джошуа в трьох крайніх поєдинках показав абсолютно різний бокс. У першому бою з Руїсом більш силовий, але пропустив нокаутувальний удар. У другому бою з Руїсом був уже зовсім інший бокс – постійна робота другим номером, постійно на відході, просто викидаючи удари і набираючи очки. У бою з Пулєвим теж був більш обережним.

Зараз за матеріалами в інтернеті видно, що Джошуа ще скинув вагу. Тобто теж буде намагатися перебоксувати Сашу, а не десь вдарити. А перебоксувати у нього навряд чи вийде.

– Чому?

– Тому що Саша набагато швидший, як не крути. Якщо люди відзначають, що Усик не повноцінний суперважковаговик, то це вже свідчить про те, що він швидший за будь-якого представника свого нинішнього дивізіону.

– Вас часто можна помітити в тренувальних таборах топових боксерів. Що робить вас хорошим спаринг-партнером?

– Не знаю. Може, вмію боксувати (посміхається). І, напевно, в спарингах поводишся по-іншому, ніж у поєдинку. По-перше, це інші рукавички, по-друге, у тебе є шолом, захист і йде більш щільний поєдинок. І я завжди спарингуюся з якимись почуттями. Наприклад, бачу, що хтось втомився, я не буду бити. Я приїжджаю до табору допомагати, а не щось доводити.

Наприклад, не сильно мій стиль схожий на Джошуа, але я приїхав допомагати. Значить мені треба спробувати під нього підлаштуватися, діяти в якихось моментах так, як британець. Коли приїжджав допомагати Шварцу перед боєм із Ф'юрі, то копіював Ф'юрі. Аж до того, що міняв стійки. Коли Володі Кличку допомагав, то теж і у правій стійці, і у лівій боксував.

– А що для себе ви винесли з табору Володимира Кличка?

– З табору з Володимиром я виніс те, що мені потрібно далі рухатися в боксі. Я був три рази в таборі Кличка. І після першого я ще приїхав до Києва і боровся, оскільки раніше займався змішаними єдиноборствами. Але після того, як під час спарингів із Володимиром подивився, що й до чого в боксі, мене це підштовхнуло вибрати саме його.

Тільки за два місяці після крайнього табору Кличка я підписав боксерський контракт. Пощастило. На мене вийшли і запропонували спробувати. Я кажу, мовляв, давай, а що там? Мені відповіли, що потрібно їхати на бій в Іспанію. Приїхав, виграв – і мене відразу підписали. Ось так я і перейшов у бокс після таборів із Володимиром. Тому мені якось важко судити про той період. Це якби я зараз постояв із Кличком, то міг би зробити якусь оцінку. А в той час, можна сказати, я тільки вчився боксувати.

– Але до крайнього табору Усика ви приїхали вже після 15 боїв у професійному боксі. Що почерпнули для себе з вашої співпраці?

– Що не можна помилятися. Десь завалився, не захистився, легше вдарив або розслабився і тебе відразу покарали. Тому всі три хвилини в рингу ти повинен бути сконцентрований, тримати напругу і не здаватися.