Відео дня
Михайло Бродський: Кубок Волкова дав поштовх розвитку баскетболу в незалежній Україні
Чверть століття тому з'явився Кубок Волкова - турнір, який не тільки одразу захопив баскетболом тисячі дітей по всій Україні, а й дав відчутний поштовх розвитку цієї гри в нашій молодій країні.
А народилася ця чудова ідея в 1994 році у відомого українського підприємця Михайла Бродського, який на той час не тільки успішно займався бізнесом, а й був президентом одного з лідерів вітчизняного баскетболу - клубу "Київ-Баскет". Перед усіма командами в ті роки дуже гостро стояла проблема підготовки резерву молодих гравців. Бродський, шалено закоханий в баскетбол, хотів, щоб не тільки його клуб міг конкурентно виступати в чемпіонаті, але і прекрасно розумів, що чим сильніші суперники, тим вище рівень гри в цілому. А для нормальної конкуренції потрібні сильні команди і приплив молодих, амбітних баскетболістів, яких потрібно виростити і підготувати.
Природно, для реалізації ідеї потрібні були партнери та однодумці. У 1994 році після виступів за клуб НБА "Атланта Хокс" в Греції за місцевий "Олімпіакос" виступав славетний український баскетболіст, олімпійський чемпіон Сеула-88 Олександр Волков. Саме там, і сталася зустріч, яка, багато в чому, і визначила подальший розвиток баскетболу в нашій країні.
Олександр Волков добре пам'ятає, як народжувалася ідея Кубка Волкова.
"Тоді "Київ-Баскет" приїхав грати товариські матчі в Грецію з "Олімпіакосом". Зрозуміло, що я опікав своїх українських друзів, і за вечерею президент "Київ-Баскета" Михайло Бродський мені каже:" Саша, а як ти ставишся до ідеї створити баскетбольний турнір для старшокласників і назвати його Кубок Волкова?".
Природно, мені ідея сподобалася і я відразу погодився допомогти організувати такий кубок. Ми домовилися про деталі і почали проводити роботу по його організації. Кубок стартував і проводився до початку 2000-х років. Потім він переріс в шкільну лігу.
Я хочу зазначити, що цей турнір відразу набрав популярність, наче, кинули зерно в благодатний грунт і воно відразу проросло. Кубок дав поштовх розвитку баскетболу в різних регіонах України, де раніше ця гра не була дуже популярна. З'явилося багато людей, які стали серйозно цікавитися правилами баскетболу, його історією. Ми навіть самі не очікували, наскільки популярним стане Кубок Волкова і скільки перспективних хлопців потрапить в справжні команди прямо з цього турніру ", - згадує Олександр Волков.
Ідея, звичайно, дуже важливий елемент успіху справи, але не менш значущим чинником є люди, які її буду реалізовувати. І тут все склалося більш ніж вдало.
У 1994 році право проводити баскетбольний чемпіонат було надано новій організації, ініціатором створення якої також був Михайло Бродський - Асоціації баскетбольних клубів України. Її генеральним директором стала Лариса Шабанова. Саме їй і її колегам і було доручено організацію і проведення першого Кубка Волкова.
"Михайло Бродський, який був президентом асоціації, запропонував новий підхід до проведення баскетбольних змагань в країні. Ми стали набагато більше уваги приділяти організації турніру, роботі з уболівальниками і залучення їх на трибуни, перетворення матчів в яскраві шоу", - розповідає про перші кроки асоціації Лариса Шабанова.
"Чемпіонат країни сезону 1994/95 років серед чоловічих команд став називатися Суперлігою. Природно, для команд ліги дуже гостро стояло питання з молодіжними складами. На початку 90-х час в країні був непростим. Важкою була і політична ситуація, і економічна. Дитячо-юнацькі спортивні школи практично не фінансувалися, а звідси і результати їх роботи були слабенькі. Змагань для дітей було мало і, як правило, за один-два дні проводились три-чотири гри, ставилася "галочка" про проведений захід і на цьому все закінчувалося. Ефективність таких змагань, в плані розвитку спортивної майстерності у дітей, була низькою.
Тому, однією з головних проблем над якою почала працювати новостворена асоціація, була підготовка резерву молодих баскетболістів для команд Суперліги.
Читайте: Україна дізналася суперників на Кубку світу з баскетболу 3х3
В результаті цього, і виникла у Бродського і Волкова ідея створення національного юнацького баскетбольного турніру. Ми пішли по шляху створення масових змагань серед шкіл - для того, щоб популяризувати баскетбол на шкільному рівні, залучити в команди хлопців, які вміють грати і поповнити ряди спортивних шкіл дітьми, які люблять баскетбол. Ми спеціально вирішили зупинитися на ідеї проведення Кубка Волкова саме серед звичайних шкіл, а не спортивних ".
Лариса Шабанова згадує з якою кількістю проблем, які зараз здаються простими, довелося зіткнутися асоціації під час підготовки першого розіграшу Кубка Волкова.
"У 1994 році наша асоціація підписала угоду з Федерацією баскетболу України та проводила самостійно чемпіонат. Було багато складнощів, відносини з ФБУ також складалися нелегко, і провести такий юнацький турнір було зовсім непросто, особливо, організувати роботу на місцях. Ми не могли спертися ні на міністерство освіти, ні на міністерство спорту, оскільки тоді ще, взаємини між державними органами і бізнесменами тільки налагоджувалися, було нелегко знаходити спільну мову у вирішенні питань.
Тому ми пішли шляхом взаємодії, як би тепер сказали, з волонтерами. Тоді їх називали - ентузіасти. Зараз це важко уявити, але в 1994 році не у всіх були домашні телефони, ясно, що про мобільні тоді ніхто й гадки не мав. Ми дзвонили в якісь зали, на прохідні, телефонували вечорами до сусідів, чекали поки люди з роботи доїдуть додому і зможуть з нами переговорити. Я зараз згадую про це і навіть не віриться, що незважаючи на всі складнощі ми змогли зробити велику справу - провести Кубок Волкова попри всі проблеми.
В результаті, за допомогою волонтерів в першому розіграші турніру взяли участь 256 команд з 8 міст. Починали команди грати між собою на місцевому рівні, потім змагалися рівнем вище і в підсумку до фіналу дійшли чотири команди. Всі фінали Кубка Волкова проходили в Києві. Перший вирішальний матч Кубка був проведений в спорткомплексі "Меридіан" і його переможцем стала команда "Гріффони" з Сімферополя, а після цього - вже всі фінали відбувалися в київському Палаці спорту.
Популярність Кубка Волкова почала швидко зростати. Через два роки вже грало більше 750 команд, а рекордом участі стало 1500 команд.
Ось яку велику справу зробили дві людини - Михайло Бродський і Олександр Волков, коли зустрілися в Греції ", - згадує Лариса Шабанова.
У рік проведення першого Кубка Волкова, в Україні з'явився ще один різновид великого баскетболу - стрітбол (вуличний баскетбол), розповіла Лариса Шабанова.
"Ми вперше провели турнір з баскетболу - 3х3, тоді це називалося стрітбол. У ньому взяли участь понад 350 команд на 32 баскетбольних майданчиках. Так вийшло, що відразу після того, як ми закінчили фінал Кубка Волкова, наступного дня ці ж хлопці вже брали участь в стрітбольному турнірі. І найкращий гравець турніру, який отримав персональний приз Олександра Волкова - "Кращий нападник", кримчанин Сергій Ушаков разом з гордістю жіночого українського баскетболу Євгенією Кочергіній-Орел, відкрили перший стрітбольний турнір в країні.
Хотіла б зазначити ще одну важливу деталь, яку нам допомогло вирішити проведення Кубка Волкова. Таких масових змагань в Україні тоді ще не було, їх ніхто не проводив. Природно, виникало багато питань: де знайти таку велику кількість суддів для обслуговування ігор, де взяти тренерів, які б готували команди до матчів. Це все питання, які потрібно було вирішувати, і вирішувати дуже швидко. Тому, в місцях, де ми проводили турніри - ми організовували семінари для тренерів, тому що зі шкільними командами працювали звичайні вчителі. Проводили навчання для суддів.
А інвентар баскетбольний? Дітям треба ж було чимось грати! Де взяти баскетбольні м'ячі, якщо їх не було в країні? Замовили м'ячі. Щось отримали безоплатно, за щось заплатили - дяка бізнесменам, які підтримували Бродського в його починаннях, допомагали асоціації встати на ноги.
Пригадую свою розмову з Михайлом Бродським, коли ми роздали дуже багато м'ячів у школи і нам стали говорити, що той чи інший вчитель не роздає їх хлопцям, а продає. Я питаю, "Михайло Юрійович, що робити з цим, може не давати таким людям м'ячі? Адже вони все одно їх продадуть ..." А Бродський мені каже: "Лариса, ти що не розумієш, він їх продасть, але ж ними все одно буде хтось грати! ".
Часи були тоді дуже цікаві. Адже ми навіть на сторінках найпопулярнішої спортивної газети "Команда" почали вести "Уроки баскетболу". Раз на тиждень домовилися про баскетбольний "розворот" у газеті і там розповідали про правила баскетболу, вчили як правильно кидати, рухатися на майданчику, писали про тактику гри тощо.
А чірлідінг, групи підтримки! Адже ми перші почали навчати дівчаток і вони танцювали в перервах на Кубку Волкова. І тут ми першими почали робити те, без чого зараз неможливо уявити баскетбольний матч в Україні. Тоді це було в дивину.
Таким чином, на перший погляд, маленький юнацький турнір, який придумав Михайло Бродський, дав поштовх розвитку всієї баскетбольної інфраструктури в незалежній Україні ", - вважає Лариса Шабанова.
Михайло Бродський - президент Федерації баскетболу України, із задоволенням згадав як у нього народилася ідея проведення Кубка Волкова і розповів, що була ще одне завдання у цього юнацького баскетбольного турніру.
"Ви знаєте, у всьому світі завжди перемагає громадянське суспільство. Так і тоді, на початку 90-х ми повірили в демократію в нашій країні і потрібно було починати його будувати. Наприклад, в Хорватії в першу чергу розвивають ігрові види спорту, тому що це не просто спорт, а кожна команда - це діти, батьки, друзі, така собі маленька ланка суспільства. Вони знайомляться один з одним, обмінюються інформацією, налагоджують людські відносини.
У 1994 році я близько познайомився з Сашком Волковим, хоча ми і до цього були знайомі. Я приїхав до Греції, ми зустрілися, з нами був ще Олег Блохін, який тоді працював тренером в цій країні, я з ним був дуже добре знайомий, як і з іншими футболістами "Динамо" Київ, і я Волкову запропонував провести дитячий турнір. Я сказав, що беру на себе всі фінансові витрати, а він буде приїжджати на фінал, спілкуватися з хлопцями, привозити для них подарунки, призи.
Лариса Шабанова зайнялася організацією першого Кубка Волкова і ми успішно почали. Турнір вийшов дуже хорошим, багато цікавих хлопців з'явилося - Кобзистий, Дроздов, Ушаков. Олександр Волков приїжджав на фінали, а коли у нього не виходила, призи вручала його дружина Алла.
А потім стався мій конфлікт з президентом Кучмою і міністром МВС Кравченком. Почали мене переслідувати, знищувати мій бізнес, все те, чим я займався, в тому числі, пов'язане з баскетболом ... Пам'ятаю, як в 1998 році, коли мене обрали депутатом Верховної Ради і я вийшов з в'язниці, куди мене кинула влада, прийшов на фінал Кубка Волкова і образився, коли в присутності друзів Волкова з НБА почали розповідати історію турніру, дякувати всім причетним до нього і повідомили, що, виявляється, Кубок Волкова вигадав Горбулін (сміється).
І так часто у мене було. Але, знаєте, я живу за принципом: "Той хто допомагає людям мовчки, той - велич гори".
Розумієте, дитячі турніри це фундамент не тільки баскетболу або іншого виду спорту, це фундамент розвитку. А з іншого боку - це громадянське суспільство, це наші вболівальники, діти. Не всі з них стануть новими Михайлюками, але нормальними людьми вони будуть.
Ось, наприклад, вихованець моєї баскетбольної школи "Черкаські Мавпи" Святослав Михайлюк, який зараз грає в НБА за клуб "Детройт", приїхав на три дні додому в Черкаси. Знайшов час і на півдня зайшов в свою дитячу школу, де зараз тренуються понад 200 дітей. Ви не уявляєте як були раді дітки побачити його, взяти автограф, поговорити з ним. Він відмінний хлопець, прекрасно вчився в школі, університеті, відмінно грає в шахи. І це теж приклад для дітей, ми за допомогою Свята виховуємо їх, допомагаємо зрозуміти, ким можна стати, якщо старанно працювати. До речі, в нашій дитячій школі батьки платять невеликі членські внески - 200-300 гривень, хоча в інших містах беруть тисячі, і для чого ми це робимо? Коли батьки платять, нехай навіть символічну суму, вони вже по-іншому ставляться до занять своїх дітей. Вони контролюють, щоб ті регулярно відвідували тренування, правильно харчувалися, виконували вказівки тренера. Тобто, у них виростають нормальні, здорові діти.
Читайте: Зворушений кількістю дитячих команд у Черкасах – українська зірка НБА Михайлюк
Фактично, за допомогою Кубка Волкова ми створили баскетбольну інфраструктуру в сучасній Україні, підготували суддів, навчили людей вести протоколи матчів, розробили нормальний регламент, створили прес-служби при клубах. Ми хотіли змінити ще багато іншого, але працювати з керівництвом Федерації баскетболу було дуже складно , та й часу не було цим постійно займатися.
У 2014 році мене огидно люструвати, я вважаю, що абсолютно безпідставно, оскільки я як голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, зробив дуже багато для спрощення ведення бізнесу в нашій країні і підприємці можуть підтвердити мої слова. Люстрація була не персональна, а огульна-всіх, хто тоді працював, назвали, мало, що не посібниками Януковича. А я працював не на президента, а на країну. Але в той же час, у мене зараз з'явилося більше часу для баскетболу.
Повертаючись до Кубка Волкова, якому виповнюється 25 років, хочу підкреслити, що тоді була обрана правильна ідея. І це дало колосальний поштовх розвитку баскетболу в Україні. Я зараз дивлюся на нашу владу-вона народжує мало ідей, креативних ідей, які б рухали нашу країну вперед.
А Кубку Волкова, в цьому плані, пощастило! ", - вважає Михайло Бродський.
Як повідомляв OBOZREVATEL, вихованець "Черкаських Мавп" Святослав Михайлюк погостював у рідному місті. Вже 15 травня гравець "Детройта" повернувся в США, щоб почати підготовку до Літньої лізі НБА.
У рідному місті Святослав відвідав дитячу школу "Черкаських Мавп", яку заснував Михайло Бродський, де поспілкувався з юними баскетболістами і провів тренування. Гравець збірної України поділився враженням від зустрічі і розповів про свої виступи в НБА.