Журналістка поділилася проникливими спогадами загиблого воїна ЗСУ про втрати на війні
Журналістка Євгенія Подобна поділилася зворушливим постом зі спогадами загиблого воїна ЗСУ про втрати побратимів на війні.
Вона оприлюднила його на сторінці волонтерського фонду "Повернись живим" у Facebook, зазначивши, що розмова з Героєм була записана на третьому році російсько-української війни поблизу Світлодарської дуги.
Зараз, наголосила Подобна, йде уже сьомий рік цієї трагедії України, а її співрозмовника немає серед живих. "Війна триває. Не забувайте про це. Вірте у перемогу, підтримуйте свою армію", – закликала дівчина українців.
Нижче наводимо повний текст монологу бійця без змін.
Від нього залишився ... шматок м'яса... Пряме влучення з БМП у людину. Від нього лишилось лише те, що було в бронежилеті. Більше нічого не було... А ще ось недавно друга мого... снайпер. Він Патріот з великої літери. Люди за ним у вогонь і у воду готові були йти. А вірші які писав! Один у нього на бронежилеті був записаний. Я зберіг – поїду у відпустку, відвезу. Хороша людина була. Таких мало... А он бачите, труби? То вже Дебальцеве. А з отої "зеленки" – вона нам, як кістка в горлі, – вони валять. А ось нещодавно хлопчика треба було додому везти. Аж на західну, а цинкової домовини немає. Спека. Далеко. А цинку немає. Кажуть, у поліетилені везіть, такий спеціальний є. Але і його не знайшли. Нам порадили в супермаркет заїхати. Кажуть, там поліетилен купите – вам запаяють. Скоро вже будемо... Ось бачиш, ходова – там торік хлопчики підірвались. Ото все, що лишилось, досі лежить он у кущах. Ой, жарко сьогодні, аби хоч хлопці усі в штанях були.
Ці слова глибоко зворушили багатьох патріотів, і вони відреагували на них 8 700 вподобаннями, майже 1000 поширень та 350 коментарями.
"Я не знаю, як можна читати таке без сліз. У мене підростає син, і серце стискається, що десь мати вже не побачить рідні оченятка і не відчує теплоту рученят на щічках своїх", "Коли я приїхала на одну точку і мені сказали, що то хрест стоїть там, де пацана розкидало на шматки, я відчула, що вмираю", "Не можу змиритись з війною. Не можу змиритись, коли молодий гарний хлопець чи дівчина лежать у домовині. Ніколи не змирюсь зі смертю дітей. Будь проклята війна і ті, хто її розв'язали. Скільки цвіту загинуло", "Навіть ворогу не побажаю чекати сина з війни. Довгі-довгі ночі,а вранці треба йти на роботу. А від рідненького синочка вже другий день навіть СМС немає. В новинах тільки голі цифри то про поранених, то про..." – діляться люди своїм болем.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше мережею розійшовся допис зі емоційним зверненням пораненого воїна ЗСУ до українців, з яких багато хто охолов до теми війни та втрат на фронті.