У мережі згадали, як у СРСР з'явилася жуйка: люди затоптали одне одного через дефіцит
Жувальну гумку в СРСР не виробляли, а імпорт забороняли, поки через її дефіцит не трапилася трагедія в Сокольниках, де під час тисняви загинула 21 особа.
Про це розповів білоруський блогер Максим Мирович. Він зазначив, що за іншою версією радянське керівництво готувалися прийняти "Олімпіаду-80" і "не хотіло виглядати перед іноземцями зовсім уже дикунами". "А може, вплинуло і те, і інше", – написав блогер.
Він розповів, що спершу жуйка в СРСР "зазнавала ідеологічних гонінь".
"Мабуть, жуйка не відповідала образу "ідеологічно підкованого будівника комунізму" та зазнавала остракізму разом із усім іншим живим, яскравим і молодіжним – брюками-кльош, "хіповими" зачісками й західною танцювальною музикою", – припустив Максим Мирович.
"На прикладі жуйки можна простежити, як функціонувала радянська система, партія видавала наказ: "Заборонити!", після чого в школах, інститутах та інших закладах радянські вчителі, не ставлячи зайвих питань, починали обробляти школярів і студентів.
До питання підходили творчо – хтось розповідав казки про те, що жуйка дуже шкідлива для шлунка. Хтось говорив, що, жуючи жуйку, людина "еволюціонує назад в мавпу", а хтось лякав "зараженими лезами", що підлі іноземці підкладають у жуйку, вимінюючи на неї в радянських дітей значки "ГТО", – написав блогер.
У березні 1975 року в Сокольниках на товариському матчі з хокею між юніорами Канади та ЦСК трапилася тиснява, під час якої загинули люди.
Спонсором іноземної команди була фірма Wrigley, і після гри канадці, спускаючись до автобусу, стали розкидати довкола пластинки жуйки, мабуть, виконуючи частину рекламного контракту.
"Канадці не взяли до уваги або просто не знали, яким дефіцитом є і яким попитом користується в СРСР жуйка. Вболівальники кинулися збирати дефіцитний товар, через що утворився неконтрольований натовп. І, може, все минулося б без жертв, якби не ідіотське рішення адміністрації Палацу спорту – вони злякалися, що фотознімки збирання жуйки радянськими громадянами потраплять у західну пресу, і віддали розпорядження вимкнути світло та замкнути металеві двері, що вели на вулицю", – розповів блогер.
У темряві почалася тиснява, люди падали під ноги іншим, через що загинула 21 особа, 25 отримали травми.
У ЗМІ подію висвітлювати заборонили. Всіх очевидців, як зазначив Мирович, допитали та змусили дати підписку про нерозголошення.
Радянський Союз почав виробляти жуйку 1976 року. Тоді розмови про її шкідливість уже не звучали.
"Перша лінія з виробництва жуйки запрацювала в Єревані, а потім у Ростові-на-Дону. Пізніше жуйку стала виготовляти естонська кондитерська фабрика Kalev – їхня жуйка являла собою цільний брусок, розділений поздовжніми борознами", – написав Мирович.
У вісімдесяті роки жуйку почала випускати московська фабрика "Рот Фронт". Вона нагадувала класичну Wrigley – п'ять платівок у упаковці з фольги, смаки – апельсиновий, м'ятний, полуничний і кавовий. Коштувала пачка такої продукції 50 копійок.
"Я кілька разів пробував жуйку "Рот Фронт" в останні радянські роки – за якістю вона була гіршою, ніж Wrigley, якась м'якша й сіра, швидко втрачала смак (причому повністю), плюс із неї не видувалися бульбашки. Ще запам'яталося те, що жуйка була неймовірним дефіцитом – її практично ніколи не було в магазині", – згадав блогер.
Кавова жуйка, за його словами, була досить оригінальною і за смаком нагадувала радше не каву, а "кавовий напій" на основі цикорію з молоком.
"В останні радянські роки на ринок ринули жуйки західних виробників – це вже приблизно 1990-1991 роки. Дуже цінувалася жуйка Donald – вона була смачною, а всередині була вкладка (ми їх називали "мультиками") з невеликим сюжетом-коміксом із 3-5 зображень", – розповів Мирович.
Приблизно в ті ж роки з'явилася жуйка Turbo. Вона мала виражений персиковий смак, а всередині були вкладки з автомобілями.
"Ще в пізньорадянські роки були популярні імпортні жуйки Tipi-Tip (зі смішним носатим дядьком у капелюсі на обгортці), Final (вкладки з футболістами) і Lazer – вкладки з військовою технікою", – зазначив блогер.
Уже після розпаду СРСР, додав він, жуйки "ринули в країну потоком" – з'явилися Love is, Bombibom, Boomer, Cola, серія жуйок від Wrigley й багато інших.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше блогер Максим Мирович склав топ непотрібних речей із СРСР. За його словами, в ті часи такі предмети практично не використовувалися й найчастіше просто припадали пилом у будинках своїх власників.