Електросамовар і нічник-лілія: топ непотрібних речей із СРСР

У СРСР масово виробляли багато речей для використання в побуті або урізноманітнення дозвілля. Але водночас вони виявлялися марними.

Так вважає популярний білоруський блогер Максим Мірович. За його словами, в ті часи такі предмети практично не використовувалися і найчастіше просто припадали пилом в оселях своїх власників.

"Відбувалося так або від того, що функція цієї речі була непотрібною і надлишковою в побуті, або тому, що свою функцію вони виконували погано", – стверджує він, називаючи топ найнепотрібніших речей із СРСР.

Електросамовар

Як пише Мірович, електросамовари були досить популярною і "статусною" річчю в СРСР – він яскраво блищав і коштував від 20 рублів (за радянськими мірками це було досить недешево). Іноді його дарували на весілля або ювілей. У будинку самовар – електро- або жаровий – займав почесне місце в серванті, на комоді або шафі, але частіше за все так там і залишався. Оскільки, вважає блогер, гріти воду для чаю в ньому було довго і незручно. Крім цього, через низьку якість у радянських електросамоварів часто протікав погано притертий кран, тому під нього доводилося підставляти блюдце.

Коло "Здоров'я"

У пізньому СРСР це коло було однією з наймасовіших і одночасно однією із найнепотрібніших речей, стверджує Мірович. Як відомо, "пристрій" мав допомагати стати талії тонкішою – на нього потрібно було ставати ногами і робити обертові рухи. Але ефективність вправи була спірною, ба більше, на колі можна було легко втратити рівновагу і впасти.

Тому кола "Здоров'я" часто припадали пилом під диванами. Тоді як наукові журнали пропонували маленькі хитрощі щодо нових способів використання цієї речі – наприклад, зробити з девайса обертову підставку для телевізора.

Вентилятор-пилосос-ліхтар

"Складно сказати, якому похмурому радянському генієві прийшла світла ідея об'єднати в одному пристрої ці три загалом непоєднувані функції з різних сфер життя людини, і головне питання – навіщо. У результаті вийшов вельми ексцентричний і дивний девайс у червоній коробці, і навіть його назва була написана дивно – завдяки верстці читалося як "ентилятор, илесос, онарь". Цікаво, хто і для чого цей "онарь" купував", – іронізує блогер, підкреслюючи, що всі три функції радянський" гібрид "виконував погано.

Нічник-лілія

Цю поширену штуку в СРСР найчастіше купували на подарунок, але практично ніколи не використовували. Оскільки, зазначає Мірович, нічник сам собою був не такою вже й потрібною річчю, та й виглядав нібито не дуже привабливо. Ще під час роботи деякі нічники-лілії видавали чутний писк.

Шахи для походу

Такі продавалися в магазинах спорттоварів та мали одну особливість – внизу кожної фігурки був спеціальний стрижень, за допомогою якого вона вставлялася в отвір на дошці. Як пише Мірович, шахи для використання у поході швидко розбиралися як сувеніри і подарунки, але в них практично ніхто не грав.

Ручна соковижималка

"Для того, щоб вичавити з фруктів сік такою штукою, потрібно було володіти рукостисканням Шварценеггера – мабуть, конструктори були такої високої думки про звичайних радянських жінок", – описує блогер девайс.

За його словами, в СРСР ягоди зрідка переводили на сік, тому частіше така річ припадала пилом у ящику кухонного комода.

Пістолет для ліплення пельменів

Зазначається, що цей інструмент "сумнівної користі" не прискорював, а тільки видозмінював процес ліплення пельменів. Найчастіше використовувався один раз, після чого, як і попередній, займав почесне місце десь у ящику на кухні.

Щітка-вішалка

"Тут погано все – і ідея поєднати брудне з чистим, і виконання тощо" – вважає Мірович.

Рибочистка

Радянська рибочистка, за задумом, повинна була зробити процес чищення риби зручнішим, але робила вона це погано, каже блогер, додаючи, що хороша господиня набагато швидше чистила луску звичайним ножем.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у СРСР однією з поширених проблем був дефіцит. Він стосувався не тільки делікатесів на зразок червоної ікри, а й звичайної гречки, кришок для закатування банок і навіть туалетного паперу.