Відео дня
"Жодної дискримінації!" Єдина в Україні військова льотчиця зробила зізнання про службу в армії
Єдина військова льотчиця в Україні Тетяна Конарева-Шиляєва зізналася, що вивчитися на пілота зараз не так й складно, але не кожна дівчина в результаті вирішує присвятити цій, на перший погляд, суто чоловічій професії, все своє життя.
Жінка служить у військовій частині А12/31 в селищі Гавришівка поблизу Вінниці й керує вертольотом Мі-8. Про проблеми авіації, а також свій перший політ і як це – бути єдиною жінкою-пілотом серед чоловіків вона розповіла УНН.
"Коли навчалася у Харківському інституті військово-повітряних сил, який закінчила у 2003 році, на курсі нас 4 дівчини було. Дві з них у Сухопутних військах лишились у Херсоні, але в авіації. З двох одна тільки літає. Поки що немає більше жінок пілотів, а так – тільки штурмани", – зізналася льотчиця.
Читайте: В армії винесли "модний вирок" для жінок: в мережі скандал
Її ж вибір припав саме на військову авіацію через батьків, які теж пов’язані з авіаційною технікою: тато військовий льотчик-снайпер, полковник запасу, мама працює на авіаремонтному заводі, та й сестра також військова.
Водночас місце роботи Тетяна собі не обирала – туди її направили після закінчення інституту.
"Не знаю, що таке цивільна авіація. Точніше, не знала. Хоча, якщо моя дитина захоче стати льотчиком – я буду сприяти тому, щоб це була саме цивільна. Це складно", – зауважила льотчиця.
За 20 років військової служби вона отримала навіть нагороду від держави, однак, зізнається, та досі не забезпечила її родину житлом.
"Мій чоловік теж військовий, 22 роки вислуги в нього, а на двох – 42. Але житла свого не маємо. Це в нас по вінницькому гарнізону найбільша проблема. В інших містах не так складно", – розповіла Тетяна Конарева-Шиляєва.
Поєднувати роботу із сімейним життям їй, каже, не складно. А ось свій перший політ вона не пам’ятає.
Читайте: В армію з 18 років: в Україні вирішили посилити правила призову
"Він був у 16 років. Уже й не згадаю, як це було. Дитинство ще, вважаю. Я навчалася в Миколаєві в аероклубі. І почала літати на спортивних літаках Як-52. Тобто, коли у 1199 році пішла навчатися до Харкова – в мене вже був наліт годин на літаку", – зізналася жінка-пілот.
Попри те, що військова, додає льотчиця, вона не брала участі у бойових діях – через проблеми зі здоров’ям. Водночас підкреслила, що під час своєї роботи ніколи не відчувала дискримінації.
"Мабуть, це залежить від характеру чоловіків. Наприклад, коли вони хочуть на фоні жінок здаватися могутнішими, міцнішими та сильнішими, і тільки так можуть це відчути. Може, в інших родах військ і так, але в Повітряних силах такого немає", – переконує Тетяна Конарева-Шиляєва.
За її словами, нині в Харкові навчається дівчина, теж донька військового полковника, який служить у їхньому штабі. І якщо вона довчиться й вирішить продовжити працювати в цій сфері – то в Україні буде ще одна дівчина-пілот.
Як повідомляв OBOZREVATEL, мережу сколихнула загибель від снайперської кулі в зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі Ярослави Ніконенко, котра, служила в охороні Генерального штабу ЗСУ та була родом із Полтавської області. У неї залишилася маленька дочка.