В Україні хочуть по-новому боротися зі сміттям: кого змусять платити й що зміниться кардинально

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні рамковий законопроєкт про управління відходами №2207-1-д. У ньому прописано основні принципи перероблення та утилізації побутового та промислового сміття, а також чіткі правила поводження з ним.

Відео дня

Документом пропонують ввести принцип "забруднювач платить за все", тобто це стосується як великого бізнесу, так і звичайних громадян. Також кожен українець має усвідомити той факт, що деякі речі можна повторно використовувати або лагодити.

Як в Україні хочуть боротися зі сміттям, з'ясовував OBOZREVATEL.

Виробників зобов'яжуть відповідати за свою продукцію

Керівниця юрвідділу правозахисної організації "Екологія Право Людина" Ольга Мелень-Забрамна пояснила OBOZREVATEL п'ять основних нововведень законопроєкту, які будуть діяти в разі його ухвалення в цілому:

• введення п'ятиступінчастої ієрархії управління відходами (запобігання й мінімізація);

• повторне використання;

• перероблення (папір, скло, пластик, дерево, метал тощо);

• спалювання задля вироблення тепла для нагріву води або обігріву приміщень;

• захоронення сміття.

Також хочуть ввести відповідальність за продукцію, яка містить небезпечні компоненти (упаковка, батарейки, електронне та електричне обладнання). Власники компаній змушені будуть забирати її назад і перероблювати за свій рахунок, щоб не накопичувати на звалищах.

"Зараз хочуть врегулювати порядок поводження не тільки з твердими побутовими відходами, а й із іншими видами сміття – сільського господарства, промисловості, медичні, будівельні", – додала Мелень-Забрамна.

Ринку побутових відходів не буде?

Експерти погоджуються, що ця ініціатива не допоможе створити ринок відходів, оскільки в Україні не вистачає на це коштів, а для інвесторів не придумали прозорі правила гри.

"Звичайно, в ньому є багато упущень, але як він буде виглядати після другого читання – невідомо. Зараз багато різних лобістських груп намагаються внести в нього свої корективи. Але жоден закон це питання не вирішить без чіткого прогнозування і моделювання. Повинні бути розрахунки, проведені десятками фахівців, а також фінансово-економічне бачення того, як цей механізм запрацює, повинні бути гравці, інвестиції, дилери і брокери відходів. Тому що сміття – це не комунальна послуга, як ми звикли, а певний ринок. і цей законопроєкт його НЕ створює", – розповів OBOZREVATEL міжнародний експерт із правової охорони навколишнього середовища Андрій Андрусевич.

За його словами, оскільки в країні немає грошей, то потрібно створити нормальні ринкові і прозорі правила гри для інвесторів, щоб вони розуміли, яким буде тариф і як вони на цьому зароблятимуть, щоб повернути вкладені кошти.

Українців потрібно вчити культурі поводження з відходами

Поводження зі сміттям не повинно обмежуватися лише питанням переробки або спалювання, це цілий комплекс заходів. Насамперед потрібно проводити масштабну освітню роботу з громадянами, щоб вони розуміли, які саме відходи генерують, куди вони потім потрапляють і чому стільки платять за їх вивезення та утилізацію.

Також потрібно не спалювати все підряд. Дуже часто в європейських країнах відходи просто перероблюють на вторсировину або створюють із них додаткову енергію.

"Чому так довго не ухвалювався закон? Тому що в суспільстві, яке генерує сміття, існує негласна домовленість, що за нього нічого не платять, а ним має займатися безпосередньо держава. У нас є такі області, які відстають від усіх, наприклад, Волинська. У них значна частина населення взагалі не охоплена такою послугою. Більш свідомі закопують або викидають сміття у себе у дворі, а менш свідомі – вивозять і викидають у найближчі яри. У будь-якому разі все це ляже на плечі органів місцевого самоврядування", – розповів Андрусевич.

У селищах взагалі не прибирають сміття

Експерт вважає, що ситуація зі сміттям скрізь однакова – на Закарпатті, у Львові, в Дніпрі. Сільські й віддалені райони не мають можливості вивозити побутове сміття.

"Вони його взагалі не вивозять, і контролю за цим немає. Загалом по Україні близько 78% населення користуються послугами з вивезення побутових відходів, а 22% – викидає, куди їм заманеться. Під час паводків усі ці звалища, які існують біля кожного села, змиваються водою, а вона несе сміття до кордонів інших країн. Щороку Угорщина змушена виловлювати тонни сміття", – додав Андрусевич.

Для того щоб жителі селищ могли вивозити побутові відходи, було ухвалено рішення побудувати два-три полігони на всю область. Сміттєзвалища обладнають і розмістять на спеціальних територіях. На них із бюджету виділять певні кошти.

"Держава й місцеві органи влади не повинні платити за вивезення відходів. Це мають робити громадяни, які самі його генерують", – уточнив фахівець.

ЄС пропонує відмовитися від сміттєспалювальних заводів

Мелень-Забрамна впевнена, що сьогодні спалювання відходів стоїть на останньому щаблі ієрархії управління відходами. ЄС пропонує відмовитися від цього підходу й не хоче виділяти кошти на будівництво сміттєспалювальних заводів. Вони вважають, що це просто неефективне витрачання ресурсів, яке не повернеться в економіку у вигляді сировини для майбутніх продуктів.

"Такий завод може обійтися в 200 тисяч євро і більше. Для кожного мера це означає суттєве підвищення тарифів на вивезення та утилізацію. Учені кажуть, що такі підприємства виділяють у процесі своєї роботи дуже небезпечні речовини (наприклад, діоксини й фурану), які забруднюють ґрунт і воду", – додала експертка.

На думку фахівців, не в кожній області потрібен завод, особливо на заході України, можливо, їх побудують на перетині якихось областей. "Якщо мені наводять як приклад Франкфурт чи Берлін, де в центрі міста стоїть сміттєспалювальний завод, то я прекрасно розумію, у нас це так не запрацює. Тому що завтра все це обладнання, яке здійснює належне очищення, вимкнуть для економії собівартості переробки", – вважає Андрусевич.

В Україні є багато сміттєпереробних заводів, після оброблення на яких папір і скло можна використовувати повторно. Але вони абсолютно не завантажені через брак сировини та те, що немає логістики. Тому насамперед потрібно налагодити доставку побутових відходів і побудувати сортувальні станції.