В Україні хочуть по-новому боротися зі сміттям: кого змусять платити й що зміниться кардинально

  • В Україні хочуть змінити правила поводження з відходами

  • Депутати запропонували новий підхід до перероблення сміття та його повторного використання

  • Експерти, зі свого боку, вважають, що така ініціатива не допоможе створити якісний ринок відходів

  • На їхню думку, в Україні немає на це грошей, а для інвесторів не створили прозорі правила гри

В Україні хочуть по-новому боротися зі сміттям: кого змусять платити й що зміниться кардинально

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні рамковий законопроєкт про управління відходами №2207-1-д. У ньому прописано основні принципи перероблення та утилізації побутового та промислового сміття, а також чіткі правила поводження з ним.

Документом пропонують ввести принцип "забруднювач платить за все", тобто це стосується як великого бізнесу, так і звичайних громадян. Також кожен українець має усвідомити той факт, що деякі речі можна повторно використовувати або лагодити.

Як в Україні хочуть боротися зі сміттям, з'ясовував OBOZREVATEL.

Виробників зобов'яжуть відповідати за свою продукцію

Керівниця юрвідділу правозахисної організації "Екологія Право Людина" Ольга Мелень-Забрамна пояснила OBOZREVATEL п'ять основних нововведень законопроєкту, які будуть діяти в разі його ухвалення в цілому:

Відео дня
  • введення п'ятиступінчастої ієрархії управління відходами (запобігання й мінімізація);

  • повторне використання;

  • перероблення (папір, скло, пластик, дерево, метал тощо);

  • спалювання задля вироблення тепла для нагріву води або обігріву приміщень;

  • захоронення сміття.

Контейнери для сміття розділені для паперу, скла та пластику

Також хочуть ввести відповідальність за продукцію, яка містить небезпечні компоненти (упаковка, батарейки, електронне та електричне обладнання). Власники компаній змушені будуть забирати її назад і перероблювати за свій рахунок, щоб не накопичувати на звалищах.

"Зараз хочуть врегулювати порядок поводження не тільки з твердими побутовими відходами, а й із іншими видами сміття – сільського господарства, промисловості, медичні, будівельні", – додала Мелень-Забрамна.

Перероблення сміття
Ринку побутових відходів не буде?

Експерти погоджуються, що ця ініціатива не допоможе створити ринок відходів, оскільки в Україні не вистачає на це коштів, а для інвесторів не придумали прозорі правила гри.

"Звичайно, в ньому є багато упущень, але як він буде виглядати після другого читання – невідомо. Зараз багато різних лобістських груп намагаються внести в нього свої корективи. Але жоден закон це питання не вирішить без чіткого прогнозування і моделювання. Повинні бути розрахунки, проведені десятками фахівців, а також фінансово-економічне бачення того, як цей механізм запрацює, повинні бути гравці, інвестиції, дилери і брокери відходів. Тому що сміття – це не комунальна послуга, як ми звикли, а певний ринок. і цей законопроєкт його НЕ створює", – розповів OBOZREVATEL міжнародний експерт із правової охорони навколишнього середовища Андрій Андрусевич.

За його словами, оскільки в країні немає грошей, то потрібно створити нормальні ринкові і прозорі правила гри для інвесторів, щоб вони розуміли, яким буде тариф і як вони на цьому зароблятимуть, щоб повернути вкладені кошти.

Українців потрібно вчити культурі поводження з відходами

Поводження зі сміттям не повинно обмежуватися лише питанням переробки або спалювання, це цілий комплекс заходів. Насамперед потрібно проводити масштабну освітню роботу з громадянами, щоб вони розуміли, які саме відходи генерують, куди вони потім потрапляють і чому стільки платять за їх вивезення та утилізацію.

Також потрібно не спалювати все підряд. Дуже часто в європейських країнах відходи просто перероблюють на вторсировину або створюють із них додаткову енергію.

"Чому так довго не ухвалювався закон? Тому що в суспільстві, яке генерує сміття, існує негласна домовленість, що за нього нічого не платять, а ним має займатися безпосередньо держава. У нас є такі області, які відстають від усіх, наприклад, Волинська. У них значна частина населення взагалі не охоплена такою послугою. Більш свідомі закопують або викидають сміття у себе у дворі, а менш свідомі – вивозять і викидають у найближчі яри. У будь-якому разі все це ляже на плечі органів місцевого самоврядування", – розповів Андрусевич.

У селищах взагалі не прибирають сміття

Експерт вважає, що ситуація зі сміттям скрізь однакова – на Закарпатті, у Львові, в Дніпрі. Сільські й віддалені райони не мають можливості вивозити побутове сміття.

"Вони його взагалі не вивозять, і контролю за цим немає. Загалом по Україні близько 78% населення користуються послугами з вивезення побутових відходів, а 22% – викидає, куди їм заманеться. Під час паводків усі ці звалища, які існують біля кожного села, змиваються водою, а вона несе сміття до кордонів інших країн. Щороку Угорщина змушена виловлювати тонни сміття", – додав Андрусевич.

Для того щоб жителі селищ могли вивозити побутові відходи, було ухвалено рішення побудувати два-три полігони на всю область. Сміттєзвалища обладнають і розмістять на спеціальних територіях. На них із бюджету виділять певні кошти.

"Держава й місцеві органи влади не повинні платити за вивезення відходів. Це мають робити громадяни, які самі його генерують", – уточнив фахівець.

Сміттєспалювальний завод "Енергія"
ЄС пропонує відмовитися від сміттєспалювальних заводів

Мелень-Забрамна впевнена, що сьогодні спалювання відходів стоїть на останньому щаблі ієрархії управління відходами. ЄС пропонує відмовитися від цього підходу й не хоче виділяти кошти на будівництво сміттєспалювальних заводів. Вони вважають, що це просто неефективне витрачання ресурсів, яке не повернеться в економіку у вигляді сировини для майбутніх продуктів.

"Такий завод може обійтися в 200 тисяч євро і більше. Для кожного мера це означає суттєве підвищення тарифів на вивезення та утилізацію. Учені кажуть, що такі підприємства виділяють у процесі своєї роботи дуже небезпечні речовини (наприклад, діоксини й фурану), які забруднюють ґрунт і воду", – додала експертка.

На думку фахівців, не в кожній області потрібен завод, особливо на заході України, можливо, їх побудують на перетині якихось областей. "Якщо мені наводять як приклад Франкфурт чи Берлін, де в центрі міста стоїть сміттєспалювальний завод, то я прекрасно розумію, у нас це так не запрацює. Тому що завтра все це обладнання, яке здійснює належне очищення, вимкнуть для економії собівартості переробки", – вважає Андрусевич.

В Україні є багато сміттєпереробних заводів, після оброблення на яких папір і скло можна використовувати повторно. Але вони абсолютно не завантажені через брак сировини та те, що немає логістики. Тому насамперед потрібно налагодити доставку побутових відходів і побудувати сортувальні станції.