"Загинув цвіт нації!" Історії молодих хлопців зі злощасного Ан-26 під Чугуєвом

В авіакатастрофі з військовим літаком Ан-26 під Чугуєвом загинуло 26 осіб: 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил ЗС України та шість членів екіпажу. Зараз родичі загиблих приїхали до Харкова, щоб здати аналізи на ДНК, процедура необхідна для впізнання тіл.

Детальніше про загиблих у страшній катастрофі читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Літати хотів зі школи

Курсанту Євгенові Скоробогатьку було 27 років. У нього залишилася дружина Ліза. Сам Євген родом із села Терпіння Запорізької області. У сільраді OBOZREVATEL розповіли, що про його загибель першою повідомила бабуся, яка живе в Криму, вона побачила ім'я в списку й зателефонувала батькам.

"Батько Жені служив в АТО, його старший брат теж військовий. Мама працює у нас у школі-інтернаті вчителькою. Дуже хороша сім'я, і ось таке горе", – кажуть у сільраді.

Дуже переживають через смерть Євгена і в місцевому колегіумі "Джерело", він закінчив його в 2010 році.

"Спочатку ми не хотіли вірити в те, що Женя загинув. Дивилися новини, десь промайнула інформація, що в літаку був наш односельчанин. Але думали, що помилка. Але потім про це повідомив його батько... Я взагалі не уявляю, як батькам пережити таке горе", – поділилася з нами класна керівничка Жені Анна Куніцина.

У школі Євген захоплювався історією, посідав призові місця в конкурсах МАН, ходив у гурток туризму.

"Але ще навчаючись у школі, хотів літати. Він не відразу здійснив свою мрію. Спочатку навчався програмування, але потім усе ж таки пішов у льотне", – розповіла вчителька.

"Женя Скоробогатько – людина просто геній у своїй справі. Саме з ним під час нашої першої льотної практики ХАЗ-30 нам не пощастило – і ми були списані під початок 3-го курсу. Це було дуже боляче і прикро. Ми підтримували один одного як могли. Разом із Женею після списання хотіли перевестися в 3-тю групу до штурманів. Але куди мені було до нього. Звичайно, взяли його. Але тепер у мене в голові не вкладається, що сильні навички і твоя крута характеристика відібрали в тебе життя", – написав його товариш по навчанню в льотному виші Сергій.

Хлопець із характером

Загиблому Володимирові Олабіну було всього 20 років. Він родом із Миколаєва, його батько – депутат міської ради.

"Вовчику, я ніколи не забуду нашу розмову на КМБ, коли ти говорив, що більше не можеш перебувати в цьому пеклі, а через місяць уже почувався дуже впевнено. Людина, якого батьки виховали таким добрягою... Те, що ти був хлопчина з характером, то це так, але це була твоя унікальність, яка відрізняла майже від кожного (упевнений, пацани зараз посміхнуться, прочитавши і згадавши, про що йдеться)", – написав у соцмережі про друга той же Сергій.

Служив у церкві

Серед загиблих курсантів виявився і 21-річний Ростислав Булій із Торчиновичів на Львівщині. У його рідному селі кажуть, що це величезний удар як для сім'ї Ростислава, так і для всіх жителів.

"У батьків залишилася тільки сестра Ростислава. Вони дуже віруючі, ходять до православної церкви. Ростислав, коли тут жив, прислуговував у церкві", – розповіла місцева жителька.

Пішов по стопах батька

Серед загиблих – 26-річний Андрій Померанцев із Миколаєва. "Найкращий братик і друг, що не завжди буває. Шкода, що ми не встигли вилізти на всі гірські вершини разом. Дуже тебе люблю", – написала його сестра Маша.

У школі №40 Миколаєва, де навчався Андрій, зараз усі в жалобі.

"Він був дуже вихованим хлопцем, відповідальним. На таких, як він, завжди можна було покластися. Ось як пишуть, що загинув цвіт нації, так воно і є. Після 9-го класу він пішов зі школи і вступив до коледжу транспортної інфраструктури. Але кілька років тому заходив і сказав, що залишив навчання і вирішив стати військовим. Його батько теж військовий, працює тут у нас на військовому аеродромі. Мабуть, Андрій вирішив піти по стопах батька", – розповіла OBOZREVATEL директорка школи Тетяна Ліпунова.

Спогадами про Андрія поділилася і його тітка Надія. "Щоразу, як приходив у відпустку, намагався активніше її провести і зустрітися з усіма близькими. У нас різниця всього в п'ять років, і він мені був, як молодший брат. Та й узагалі він з усіма з нашої родини підтримував добрий зв'язок: телефонував, писав, приїздив у гості. І цього разу хотів якомога швидше піти у відпустку, планував вирушити в гори, відвідати сім'ю. Для цього потрібно було ще годину налітати, щоб виконати програму, і він поспішав це зробити", – зазначила вона.

За словами жінки, як тільки почалася війна, Андрій хотів піти в АТО, тому що був патріотом і дуже переживав за Україну. Але рідні домовилися з ним, що спочатку відслужить в армії. Хлопець так і зробив, а потім вирішив зв'язати себе з авіацією.

"Нам дуже боляче, що життя нашого Андрія та його побратимів так рано обірвалося. Але ми раді, що хоча б одна сім'я залишилася цілою після такої трагедії", – каже Надія.