УкраїнськаУКР
русскийРУС

Загинуло п’ятеро людей та багато тварин: керівник страусиної ферми під Києвом довірив свою історію Музею "Голоси Мирних"

2 хвилини
8,9 т.
Загинуло п’ятеро людей та багато тварин: керівник страусиної ферми під Києвом довірив свою історію Музею 'Голоси Мирних'

Страусова ферма у Ясногородці — одна з найбільших в Україні. 27 лютого екопарк, де жили сотні тварин та птахів, потрапив під перші потужні обстріли, а пізніше до села увійшли загарбники. Про те, як ферма пережила атаки та окупацію, розповів заступник директора Олександр Мащенко.

Відео дня

Коли ферму вперше обстріляли, працівники нарахували 18 вибухів. Загинуло вісім страусів і кілька баранів. Співробітникам довелося жити у бомбосховищі. За кілька днів приїхали бійці тероборони, створили блокпост і сказали людям терміново евакуюватися. Тварин встигли лише випустити з вольєрів, щоб вони могли розбігтися та сховатися. Окупанти розстріляли блокпост наступного дня — загинуло п'ятеро бійців.

"Ми дізналися, що вся наша ферма горіла, вибухала, тварини тікали. Я попросив знайомого з дачного селища поруч приходити та годувати тварин. Він розсипав комбікорм, наливав воду", — розповідає Олександр.

Коли почалися дуже сильні обстріли, гатили з "градів", знайомий вже не міг приходити, але їжі вистачило. Від уламків снарядів загинуло багато тварин, та завдяки тому, що їх випустили, багато хто сховався та вижив. Наприклад, північні олені пішли у ліс, потім їх вдалося повернути.

Прийшов день, коли зателефонували бійці батальйону "Крим" та сказали, що звільнили Ясногородку. Діставшись екопарку, працівники вивезли всіх тварин, яких змогли: бійці забезпечили "зелений коридор". Обстріли тривали, але боїв вже не було. Ферму розмінували, повернули тварин та почали відновлення.

Олександр зізнається: найстрашнішими були не ті дні, коли доводилося ризикувати життям під обстрілами, а ті, коли не було можливості допомогти тваринам. Деяких потім знайшли за 20 км звідти — обгорілих, побитих. Приманили та зловили тих, хто вижив. Поховали мертвих.

"Я народився у Криму, моя мама — росіянка. Але під час війни у мене з’явилася ненависть до таких людей, і нічого більше", — так каже Олександр про загарбників. Дивіться та слухайте його історію тут bit.ly/3R8KZtG

Свою історію Олександр Мащенко довірив Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так: — напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися; — скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram; — відвідайте портал Музею (https://civilvoicesmuseum.org/) та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху; — зателефонуйте на безплатну гарячу лінію 0 (800) 509 001