Загинуло п’ятеро людей та багато тварин: керівник страусиної ферми під Києвом довірив свою історію Музею "Голоси Мирних"

Страусова ферма у Ясногородці — одна з найбільших в Україні. 27 лютого екопарк, де жили сотні тварин та птахів, потрапив під перші потужні обстріли, а пізніше до села увійшли загарбники. Про те, як ферма пережила атаки та окупацію, розповів заступник директора Олександр Мащенко.
Коли ферму вперше обстріляли, працівники нарахували 18 вибухів. Загинуло вісім страусів і кілька баранів. Співробітникам довелося жити у бомбосховищі. За кілька днів приїхали бійці тероборони, створили блокпост і сказали людям терміново евакуюватися. Тварин встигли лише випустити з вольєрів, щоб вони могли розбігтися та сховатися. Окупанти розстріляли блокпост наступного дня — загинуло п'ятеро бійців.
"Ми дізналися, що вся наша ферма горіла, вибухала, тварини тікали. Я попросив знайомого з дачного селища поруч приходити та годувати тварин. Він розсипав комбікорм, наливав воду", — розповідає Олександр.
Коли почалися дуже сильні обстріли, гатили з "градів", знайомий вже не міг приходити, але їжі вистачило. Від уламків снарядів загинуло багато тварин, та завдяки тому, що їх випустили, багато хто сховався та вижив. Наприклад, північні олені пішли у ліс, потім їх вдалося повернути.
Прийшов день, коли зателефонували бійці батальйону "Крим" та сказали, що звільнили Ясногородку. Діставшись екопарку, працівники вивезли всіх тварин, яких змогли: бійці забезпечили "зелений коридор". Обстріли тривали, але боїв вже не було. Ферму розмінували, повернули тварин та почали відновлення.
Олександр зізнається: найстрашнішими були не ті дні, коли доводилося ризикувати життям під обстрілами, а ті, коли не було можливості допомогти тваринам. Деяких потім знайшли за 20 км звідти — обгорілих, побитих. Приманили та зловили тих, хто вижив. Поховали мертвих.
"Я народився у Криму, моя мама — росіянка. Але під час війни у мене з’явилася ненависть до таких людей, і нічого більше", — так каже Олександр про загарбників. Дивіться та слухайте його історію тут bit.ly/3R8KZtG
Свою історію Олександр Мащенко довірив Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.
Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так: — напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися; — скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram; — відвідайте портал Музею (https://civilvoicesmuseum.org/) та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху; — зателефонуйте на безплатну гарячу лінію 0 (800) 509 001











