За тридцять років пам'ять про СРСР перетворилася на брехню

За тридцять років пам'ять про СРСР перетворилася на брехню

Так здорово жити було.

Я застав Радянський Союз на одинадцять років. І молоко в трикутних пакетах з синіми і червоними смужками, і краватку кольору смужок на молоці, і ту саму ковбасу по 2.20, і морозиво, ага, куди ж без нього. Я його, розумієш, пам'ятаю непогано, і бачу, як за тридцять майже років пам'ять про Союз перетворилася на брехню. Брехню, яку "совки" вливають у вуха молодим, нудьгуючи насправді не за Союзом як таким, а просто - за молодістю.

Молодим брешуть. Брешуть щиро, самозабутньо, навіть в цей момент будучи абсолютно впевненим у тому, що говорять.

Відставні генерали брешуть про міць радянської армії. Танки-піхота-вогонь-артилерії, дідівщина і самодурство, оспіване в анекдотах. Ах, яку країну проср*ли.

Голови профспілок брешуть про можливості. Путівки в Геленджик по розподілу, румунські гарнітури, блат, блат, блат, десятку вантажникам зверху, щоб не подряпали трильяж. Благодарочки на день працівника профспілки. Ах, яку країну проср*ли.

Начальники відділів і лабораторій брешуть. Білі халати, окуляри, ядерний щит Батьківщини і квитки в театр під Новий Рік, від тієї самої профспілки. Одна поїздка в Болгарію, на автобусі. Перший секретар райкому похвалив, руку потиснув, сказав "Звертайся, якщо що". Б - благоговіння. Яку країну проср*ли.

Директриси шкіл брешуть. Бо у фізрука х*р стояв, а батьки випускників, не пискнувши, фарбували актовий зал перед випускним. Секретар міськвно відзначив подякою у наказі, ну і перше місце по району на олімпіаді, черга на "Жигулі" підходить. Яку країну проср*ли.

Так здорово жити було.

Прям зашибісь.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

УкраїнаБлог про життяСРСР