Відео дня
Як з'явилася шоколадка "Оленка": історія обгортки для улюблених солодощів дітей у СРСР
У 1965 році в одній із радянських газет було оголошено конкурс на найкращу світлину для нової кондитерської обгортки. Художник Олександр Герінас надіслав на нього фото своєї маленької доньки, назвавши його "Оленочка".
Пізніше воно прикрасило обгортку всіма впізнаваної шоколадки "Оленка". Про цей факт нагадав Telegram-канал Violity, хоча появі бренду цих ласощів, який використовується досі, передувала історія з низкою перипетій (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця).
Відомо, що фабрика "Червоний жовтень", яку заснував у Москві ще 1951 року німець Фердінанд Теодор фон Ейнем і яка придумала "Оленку", виготовляє кондитерську продукцію й нині.
Історія бренду шоколадки "Оленка"
У 60-х роках ХХ століття радянський уряд запровадив програму для подолання дефіциту товарів. І в одному з її положень передбачалося створення натурального молочного шоколаду. Для здійснення держзамовлення відбулася конкурсна програма, переможцем якої було визнано кондитерську фабрику "Червоний жовтень".
Перед виробниками тоді стояло питання не тільки щодо якісного рецепту шоколаду, а й щодо його впізнаваності. Проблеми почалися з назвою й оформленням шоколаду-мрії. Надійшла пропозиція помістити на обгортку полотно Віктора Васнецова "Оленка". Однак "згори" цю ідею розкритикували, мовляв, на шоколадці дитинство в СРСР щасливе, а в дівчинки на картині ноги босі. Також з'ясувалося, що такий бренд уже існував. Тоді художники почали придумувати різні образи для дівчинки – з кісками, із квітами в руках тощо.
Тоді виробник звернувся із закликом про допомогу до громадян. У газеті "Вечірня Москва" з’явилося оголошення про те, що в будь-якої дівчинки є шанс стати обличчям нової шоколадки. Фабрику завалили фотографіями. Багато з них виблискували періодично на обгортці солодощів, але так і не удостоїлися такої честі назавжди. Усе ж назву шоколаду скоротили до "Оленки" і в 1966 році пустили на продаж.
Тривалий час оформлення бренду змінювалося, поки вибір не впав на фото доньки художника Олександра Герінаса Олени. Його дружина сфотографувала дівчинку ще 1960 року, коли їй виповнилося 8 місяців. У 1961 році цей портрет було надруковано в журналі "Радянське фото", а в 1962-му він прикрасив обкладинку журналу "Здоров'я". Коли ж у 1965 році було оголошено конкурс на обгортку для шоколаду, сім'я знову згадала про це фото.
Водночас сам знімок "допрацювали" фахівці: дівчинці поміняли колір очей із карого на блакитний, їй трохи подовжили овал обличчя, щоки зробили більш рум'яними, а губи – пухкими. Так у 1966-му "народилася" обгортка для шоколаду з дівчинкою в хусточці, яка стала пізнаваною у країнах СРСР.
Прикметно, що вищезгадані метаморфози з фотографією врятували у 2000-му фабрику "Червоний жовтень" від виплати вже дорослій Олені Герінас суми в 5 млн руб. (на ті часи середньорічний курс рубля до долара США становив 28,12). Тоді жінка подала позов до суду з вимогою виплатити їй зазначену суму за те, що її фото використовувалося на обгортці багато років. Однак судді постановили, що образ на етикетці "Оленки" – збірний, а сам факт можливого використання фотографії під час створення малюнка будь-яких прав позивачки, зокрема й майнових, не зачіпає й не порушує.
Сьогодні Герінас живе в підмосковних Хімках. За фахом вона фармацевтка, жінка заміжня й виховує двох дітей.
Довгий час у Радянському Союзі різні фабрики випускали до 50 видів шоколаду "Оленка", поки фабрика "Червоний жовтень" не оформила патент на цей продукт.
Залишилося відкритим лише питання – чому саме "Оленка". Довкола нього є безліч легенд і припущень. Наприклад, що ім'я дівчинка отримала на честь доньки першої жінки-космонавта СРСР Валентини Терешкової або доньки першого космонавта Юрія Гагаріна. Однак точної відповіді на це питання немає, а вибір, найімовірніше, припав на "Оленку" через те, що це ім'я було поширеним, народним. Таким же, за задумом виробників, і мав стати цей шоколад.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в мережі показали, який вигляд мали обгортки від плиток шоколаду в 1950-1985 роках у СРСР. Деякі з них можна купити і в наш час.