Як зустрічають весну у різних країнах світу: найзахопливіші звичаї

Початок весни у всіх народів світу вважається особливим часом. Те, як природа прокидається і оживає після зими здається справжнім дивом. Саме тому з настанням весни пов’язано так багато різних свят.
Втім, світ відзначає прихід весни не одночасно. Найчастіше його пов’язують не з календарним днем 1 березня, а з днем весняного рівнодення, який настає між 20 та 22 березня. Але і це далеко не всі дати. OBOZ.UA поцікавився, які традиції зустрічі весни є у світі і коли вона настає у різних народів.
Червоний - головний колір китайського Свята весни. Джерело: Freepik
Цим словом у Піднебесній називають новорічний день, який настає у січні-лютому. Дослівно воно перекладається як "Свято весни". За легендою, у день, коли на небі вперше після зимового сонцестояння з’являється молодик, до китайців приходив монстр Нянь, який живився худобою, залишками харчів, а часом і дітьми. Щоби задобрити його, на порозі ставили миски з їжею. Але одного разу Нянь зустрів дитину, вдягнену у червоне, і втік. Люди вирішили, що монстр боїться червоного кольору, тому стали виготовляти до Свята весни прикраси всіх його відтінків. Китайський Новий рік відзначають цілих два тижні. У цей час їдять традиційні страви, проводять шумні вечірки і влаштовують феєрверки, адже шум має відлякувати злих духів, і ходять одне до одного в гості. Чуньцзє – улюблене свято в усьому Китаї, а також у багатьох сусідніх із ним країнах.
Австралійська Флоріада - це свято весняних квітів, на яке приїжджають з усієї країни.
Цей фестиваль квітів зазвичай відбувається у Канберрі у період із середини вересня до середини жовтня. Все тому, що у південній півкулі всі пори року міняються місцями з нашими. Коли у нас осінь, у них весна. У Парку Співдружності австралійської столиці розміщають тисячі і тисячі розквітлих тюльпанів та інших рослин. Прикрашають ними клумби і створюють композиції. Помилуватись цієї красою приїздять з усієї Австралії. А привнесли традицію переселенці з Нідерландів, де тюльпани є та їх цвітіння є справжнім культом.
В Таїланді весну зустрічають, обливаючи одне одного водою. Джерело: Freepik
Назва цього свята виводиться від слова, що перекладається як "зміна" або "трансформація". Із цим днем у Таїланді, Лаосі та деяких інших країнах пов’язують настання нового року. А відзначають цей фестиваль у період з 13 по 15 квітня. Святкові обряди включають відвідування буддійського монастиря, спілкування зі старійшинами і обливання водою. Північна столиця Чіангмай є місцем проведення найбільших урочистостей. Свято тут триває до шести днів. Місцеві жителі та туристи виходять на вулиці, озброєні водяними пістолетами, шлангами та відрами, готові облити водою будь-кого на своєму шляху. Діти, дорослі та літні люди беруть участь у традиції, танцюючи на вулицях під гучну музику.
У Боснії на честь приходу весни готують велетенську яєчню. Джерело: Freepik
Раз на рік, 21 березня, мешканці боснії збираються разом на берегах водойм, щоби приготувати та з’їсти велетенську яєчню. Точніше чімбур – страву, в якій яйця готують з морськими гребінцям та цибулею. Цей сніданок має символічне значення, адже яйце втілює ідею відродження життя із чогось на перший погляд неживого. Далі святкування і застілля тривають до пізньої ночі. Найсміливіші відкривають купальний сезон.
Японське свято весни збігається із сезоном цвітіння сакур.
Насправді це буддистське свято відзначають двічі на рік – у день весняного та осіннього рівнодення. Триває воно три дні до астрономічної події та три дні після. Назва свята буквально перекладається як "прибуття на інший берег". З духовної точки зору воно означає ще один крок на шляху до Нірвани і вимагає від релігійних людей молитовних практик та медитацій. Також у свято відвідують та прибирають могили померлих родичів. М’ясо в ці дні не їдять, зате щедро пригощаються та пригощають одне одного рисовими коржами з овочевою чи бобовою начинкою. Часто весняний буддистський фестиваль збігається зі святом цвітіння сакури.
Історія святкування Новруза настільки давня, що простежити час зародження свята неможливо.
Свято походить із давньої Персії, ще з дописемних часів, і широко святкується іранськими, тюркськими та деякими кавказькими народами. Припадає воно на весняне рівнодення. Впродовж чотирьох тижнів до події триває підготовка – чершембе. За цей час різними обрядами вшановують чотири основні стихії: вогонь, воду, землю та вітер. А на саме свято подають сім обрядових страв, назви яких в іранській мові починаються на с: сюмелек (страва з пророщеного зерна схожа на наш кисіль), маслинку, оцет, яблука, часник, сумах (різновид прянощів) і сабзу (пророщена пшениця). Під час Новрузу влаштовують застілля, ходять в гості і веселяться на народних гуляннях. До традиційних розваг на Новруз належать скачки, півнячі бої, стрільба з лука та боротьба верхи. В Україні це свято традиційно відзначають кримські татари.
День весняного рівнодення у Мексиці відзначають біля піраміди Теотіуакан, вбравшись у все біле.
Піраміди мая та інших корінних народів Південної Америки були побудовані таким чином, щоби, окрім іншого, стежити за рухом небесних тіл. Тож недивно, що день весняного рівнодення тут відзначають дуже пишно. Так 20 або 21 березня біля піраміди Теотіуакан, що в 30 км від Мехіко, збираються тисячі людей. Вони вдягають білий одяг з червоним шарфом і сходять по 360 сходинках на її вершину, щоби зустріти там світанок. Цей обряд має подарувати енергію та здоров’я на весь наступний рік. Звісно, святкування супроводжуються музикою, танцями та частуваннями.
Під час весняного фестивалю Холі в Індії люди обсипають одне одного кольоровими порошками. Джерело: Freepik / Створено за допомого ШІ
На відміну від китайців, мешканці Індії відзначають настання нового року та прихід весни, коли на небі востаннє за зиму з’являється повня. Зазвичай це відбувається у лютому-березні. У цей період відзначають фестиваль барв Холі. Найпопулярнішим ритуалом свята є посипання одне одного кольоровими порошками або поливання підфарбованою водою. У ці дні годиться миритися з недругами, завершувати конфлікти і відновлювати розірвані стосунки. Головним дійством свято є спалення опудала демониці Холіки (на її честь і назване свято). Вона вважається противницею бога Вішну, а її символічна страта – перемогою добра над злом.
Раніше OBOZ.UA розповідав, коли цього року святкують Великдень – ще одне важливе весняне свято.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.