Відео дня
Як українські програмісти побували на провідній IT-виставці в Токіо: враження із перших вуст
Тридцять студентів українських технічних вузів, які перемогли в конкурсі "Програміст-2018" від Фонду Бориса Колеснікова і вирушили на виставку CEATEC JAPAN 2018 у Токіо, поділилися враженнями від поїздки в Країну сонця, що сходить.
Крім провідної в Азії виставки технологій, група українських програмістів відвідала острів Одайба, насипний острів, який був побудований в епоху сьогунів як оборонне укріплення. Зараз Одайба називають містом майбутнього. Тут розташовані готелі, виставкові комплекси, парки і офіси телекомпаній. Насипний острів з'єднаний із Токіо величезним двоярусним підвісним мостом, який називають Веселковим через різнобарвну нічну ілюмінацію. Тисячі лампочок, встановлених на тросах, підсвічуються від сонячних батарей, які встигають зарядитися за день.
Напроти моста встановлена статуя Свободи. Японська копія учетверо менша, ніж американська. Її встановили в 1998 році, який у Японії був оголошений Роком Франції. Після 1998-го статую демонтували, але монумент за рік завоював таку популярність у японців і туристів, що незабаром його повернули на місце.
"Ми встигли оглянути багато місць: підвісний міст, Імператорський сад — дуже здорово, незвично і незвично. Як тільки ми почули, що призом у конкурсі "Програміст" Фонд Бориса Колеснікова дарує поїздку у Японію, одразу вирішили брати участь. Виставка дуже крута. Представники компаній — товариські й привітні. Деякі не говорять по-англійськи, але все одно намагалися щось розповісти, показати, як працюють їхні експонати. Це була чудова можливість поділитися досвідом та перейняти досвід", — говорить Денис Бєлов, капітан команди "Belov's Four" із Національного аерокосмічного університету ім. Н. Є. Жуковського "ХАІ" (м. Харків).
Студенти побували в районі Сібуя, відомому високою щільністю населення і перехрестям семи доріг. Завдяки великій кількості розважальних центрів, модним універмагів і бутіків, Сібуя завоював репутацію модного розважального району, центру інформаційних технологій і нічного життя Токіо. Масові гуляння у великі свята теж проходять на Сібуя. Перехрестя семи доріг відоме за багатьма японськими фільмам. У час-пік тут проходить приблизно 2000 чоловік. Місцеві жителі впевнені, що за день перехрестя перетинає не менше мільйона пішоходів.
"Перебуваючи в центрі Токіо, ми дізналися місця, які бачили в улюблених японських серіалах. Нереальні відчуття, досі не віриться, що це з нами дійсно відбувалося. Там зовсім інші люди, привітні й ввічливі. Можна йти в натовпі, не переживаючи за свої речі, не притримувати рукою кишеню — повне відчуття безпеки. На виставці новітніх технологій CEATEC JAPAN 2018 основний акцент був зроблений на інструментах віртуальної і доповненої реальності. Завдяки виставці я зрозумів, в якому напрямку мені потрібно розвиватися як професіоналу. Вважаю цю поїздку неоціненним внеском для мене і мого майбутнього. Хотілося б щиро, від усього серця, подякувати Борису Вікторовичу Колеснікову і всім співробітникам Фонду за чудову організацію конкурсу та поїздки. У нас в Україні ніхто більше такого не робить, це дуже цінно", — розповів Іван Павловський із Приазовського державного технічного університету (м. Маріуполь).
У районі Сібуя не можна пройти повз пам'ятник найвідомішому собаці в світі, Хатіко. Саме на станцію Сібуя щодня приходив Хатіко, чекаючи свого господаря. Пам'ятник був встановлений ще за життя Хатіко, і вірний пес особисто був присутній на його відкритті. Демонтували пам’ятник під час Другої світової війни, відновили в 1948 році. З того часу він є символом вірності, самовідданої любові і місцем, де зазвичай призначають побачення закохані.
"Я познайомилася із японцями, вони поділилися своїм життям, ми — своїм, обмінялися контактами. Сподіваюся, у майбутньому ми будемо спілкуватися і ділитися досвідом. Японія — це інший світ. Перше враження — чистота і стерильність. В аеропорту ми проходили декілька килимів, які служать для дезінфекції, багато надягають хірургічні маски, щоб захистити себе, інших або просто для комфорту. Незвичайна красива архітектура, багато потужних будівель. Здається, що це великі коробки, в яких безліч людей працює вдень і вночі. Кажуть, що японці все життя присвячують роботі. Ми в цьому переконалися, із ранку потоки людей в костюмах і краватках поспішали на роботу. Українці нечасто їздять у Японію, по-перше складно отримати візу, а по-друге це — дорого. Я дуже рада, що мені випала нагода побачити Токіо", — ділиться враженнями Ольга Будова з Одеського національного політехнічного університету.
Студенти погуляли по міському парку Йойоги. Тут зібрано понад 100 тисяч рослин різних видів, привезених із різних куточків Японії та інших країн. Парк є популярним місцем відпочинку у вихідні, особливо в спекотну погоду. Тут японці гуляють, слухають музику, тренуються. Є прокат велосипедів і велодоріжки, і територія, де собак можна відпускати з повідка. У парку Йойоги розташований Храм Мейдзі, найбільший храм синтоїзму. Щоб увійти у нього, потрібно пройти через священні ворота — висотою 12 метрів, зроблені з 1500-річних кипарисів і символічно відокремлюють зовнішнє життя від внутрішнього.
"Храм — дуже красива будівля. Майже всі загадували бажання — тут є такий ритуал. Потрібно було кинути монетку, двічі плеснути в долоні і попросити про виконання. Відвідувачі пишуть свої бажання на картках і залишають їх у храмі, щоб бажання здійснилося. Спочатку, коли ми тільки приїхали, у нас не було відчуття, що ми потрапили в настільки іншу країну. Але коли ми опинилися у Токіо, усе начебто навалилося: так багато людей, будівель, магазинів. Тут зовсім інша архітектура й інша культура. У таких поїздках дізнаєшся багато нового", — каже Анна Шевченко, з Національного аерокосмічного університету ім. Н.Є. Жуковського "ХАІ" (м. Харків).
Українські програмісти побували в Східному саду Імператорського палацового комплексу. Палац відкривають лише двічі на рік, у решту часу відвідувачі можуть милуватися палацовою архітектурою й насолоджуватися вишуканим парковим і ландшафтним дизайном.
"Тут поєднується непоєднуване, місто дуже контрастне і привабливе для туристів. Інша культура — це завжди цікаво, особливо, якщо вона настільки відрізняється від нашої. Поїздка дуже корисна: я дивлюся, порівнюю, що є у нас, що могло б бути у нашій країні, нашому місті, спостерігаю, як живуть інші люди, знайомлюся із іншою культурою. Це розширює кругозір, дає впевненість у тому, що майбутнє поряд", — розповідає Олена торохтійка, капітан команди з Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ).
Хлопці залишилися задоволені поїздкою і знайомством із іншою культурою. Ось як оцінює роботу Фонду Ярослав Бершадський із Національного аерокосмічного університету ім. Н.Є. Жуковського "ХАІ": "Фонд Бориса Колеснікова реально дозволяє побачити світ, побачити нові технології і розвиватися у цікавому напрямку, показати свої навички і поліпшити їх. Багато моїх знайомих, коли дізналися, що завдяки знанням ми виграли поїздку у Японію, теж почали займатися програмуванням. Це дуже мотивує. Велике спасибі Фонду".