Як у СРСР пропаганду видавали за соціальну рекламу: приклади
Реклама в Радянському Союзі стала невід’ємною частиною ідеологічної машини, що активно формувала світогляд громадян. У СРСР соціальна реклама не обмежувалася лише інформуванням, а служила потужним інструментом пропаганди.
Реклама в СРСР була багатогранною, поєднуючи в собі комерційну та пропагандистську функції та відрізняючись безальтернативністю. OBOZ.UA розповідає, як пропаганду видавали за соціальну рекламу.
Початок соціальної реклами в СРСР можна віднести до перших років після Жовтневої революції.
У 1917 році був підписаний декрет Леніна "О введении госмонополии на объявления". Більшовицька влада зрозуміла, що лише через контрольовані масові комунікації можна успішно просувати соціалістичні ідеї серед народу. У Москві та Петрограді заснували урядові органи, які керували поліграфічними підприємствами. Фактично виник інформаційний монополізм.
Особливо яскраво соціальна реклама того періоду подавала образ Леніна. На численних плакатах він зображувався як непереможний вождь, символ перемоги праці та революції.
Так реклама стала важливим інструментом соціальної та політичної мобілізації. З’явилися плакати, що закликали до боротьби за соціалізм, пропагували трудову дисципліну, популяризували здоровий спосіб життя. У цей період рекламні кампанії активно просували ідеї колективізму, комунізму та культ праці. Чи не найбільша кількість плакатів того періоду були пов'язані з антирелігійним рухом.
Серед тих, хто активно впливав на розвиток радянської соціальної реклами, був поет Володимир Маяковський. Він був одним із головних ідеологів революції і використовував свою поезію для популяризації комунізму. Маяковський писав рекламні рими, що стали справжніми лозунгами епохи.
Пропагандистські плакати ставали символами тогочасної реальності, вони закликали до роботи на благо суспільства та партії. Це була реклама, яка пропагувала ідеї про "нову людину", яка повинна була відповідати ідеалам соціалістичного суспільства.
Уже з 1930-х років в країні розпочалася активна антинікотинова кампанія. Незважаючи на скасування "сухого закону" у 1924 році, боротьба з пияцтвом залишалася актуальною. Одним із популярних гасел було: "Що можна купити дітям на вартість 1 літра горілки?"
Жінок одночасно закликали до емансипації та активної участі в будівництві нового суспільства. Вони мaли вчитися, працювати і стати рівноправними учасниками процесу створення соціалістичної держави.
До початку 1930-х років соцреклама також почала охоплювати нові сфери, зокрема питання безпеки на дорогах. Гасло "Порушуючи правила – ризикуєш життям" ставало попередженням для громадян. Крім того, у радянській соціальній рекламі почали з'являтися заклики, що пропагували здоровий спосіб життя. Плакати з такими гаслами, як "Мий руки після роботи та перед їжею", "Йди в лазню після роботи" активно поширювалися серед населення.
У 1950-х роках реклама в Радянському Союзі зазнала значних змін. Поява телебачення як каналу комунікації відкрила нові можливості для пропаганди. Спочатку телевізійна реклама була обмежена, оскільки телебачення було доступне далеко не в кожному домі, але з часом цей медіа-канал став ефективним інструментом для популяризації радянських цінностей.
Перші телевізійні реклами мали певні специфічні риси: вони не нагадували звичні сучасні рекламні ролики, а часто мали форму інформаційних повідомлень, що висвітлювали досягнення Радянського Союзу.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чи дійсно в СРСР роздавали квартири та що було не так з популярним міфом.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.