Блог | Як дрібний український бізнес пережив окупацію у Херсоні
Херсон.
Наші дівчата працювали там в окупації всі ці 9 місяців.
Без світла.
Без інтернету.
Без поставок товарів - на довійськових залишках.
Коли виходило - відпрацьовували день, коли пів дня, коли всього декілька годин.
Працювали для тих, хто залишився, і вірили в ЗСУ.
Останні місяці було дуже важко.
Цінники в гривнях і приймаємо виключно гривню, а у мешканців Херсона, за ці 9 місяців в окупації гривні на руках майже не залишилося.
Натомість, у багатьох з’явилися рублі.
Почалися постійні скандали.
Чому відмовляєте продати в рублях.
Чому цінники досі в гривнях.
Навіть погрожували нашим дівчатам викликати росіян, щоб "навести порядок".
Але ми не піддавалися.
Я все розумів.
Розумів, що рахунок йде на дні - далі так працювати і наражати дівчат на репресії з боку окупаційної влади буде просто неможливо.
На 1 листопада ми запланували закрити магазин на невизначений термін. І так би воно і сталося, якби не ЗСУ.
На фото.
Наша машина і наш Олексій, які не були в Херсоні вже 9 місяців і якби не ЗСУ – не потрапила б сюди вже ніколи.
І ми б не потрапили.
Ми не Ощадбанк і не Укрпошта – ми дрібний український бізнес.
Ми вже в Херсоні.
В суботу завантажили повну машину медичних виробів і виїхали з Києва - сьогодні доїхали до наших дівчат в Херсоні.
Херсонці, підприємці.
Тут купа закритих салонів, аптек і магазинів. В місті немає роботи і майже нічого не працює.
Тому повертайтеся швидше додому, відкривайте свої бізнеси і за вами додому з усього світу потягнуться ваші сусіди – херсонці.
Так наш Херсон оживе.
Окремо.
Дякую своїм дівчатам за чесність, за відданість, за порядність і за те, що всі ці довгі 9 місяців кожного дня ви були з нами на зв’язку і на своєму робочому місці.
В тому числі завдяки вам, херсонці прожили і пережили цей важкий час окупації.
Дякую всім, хто в ЗСУ.
Саме ви зробили це повернення взагалі можливим.
