Воїн 93 ОМБр ЗСУ Холодного Яру з Харкова проникливо поділився з українцями своєю історією війни. Чоловік несе службу неподалік від Кримського Луганської області разом зі своїм сином, який обороняє сусідню позицію.

Відео дня

Розповідь про родину військових з'явився на сторінці волонтерського фонду "Повернись живим" у Facebook. У ньому патріот поділився своїми мріями і мотивацією, яка допомагає триматися на фронті.

За словами Олександра, війна почалася для нього у 2014 році. Всі ці роки головна мета воїна – український прапор на сході. Чоловік похвалився, як недавно з кулемета збив прапор терористичної "ЛНР" над ворожими позиціями, тому що, підкреслює воїн, "цій ганчірці тут не місце".

"Я родом з Харківської області. Тому знаю, що таке "русскій мір". Адже заворушення були і в Харкові, місто було на волосині від "республіки". Я на той час уже був на службі. Не чекав ніяких повісток з військкомату – пішов добровольцем в 92-у бригаду", – згадує захисник України.

У серпні 2014 року його бригаду відправили в Іловайськ на допомогу оточеним росіянами українським військовим, пізніше Олександр разом з побратимами утримував Луганський напрямок.

"Під час виходу з Дебальцевого у нас було багато втрат. Це було дійсно страшно. Потім Щастя на Луганщині, де ми також втрачали побратимів. Але війни без жертв не буває. У 2016-му ми стояли в Кримському. Прилетіла 82-а міна, метрах в п'яти від нас розірвалася. Тоді нас двох з побратимом накрило. Я отримав осколкове поранення. Але за півтора місяці лікарі поставили мене на ноги, і я повернувся на службу", – ділиться спогадами Герой.

У березні 2016 року Олександр звільнився, кілька місяців побув удома, але потім його знову потягнуло на війну, і він поповнив лави 93 ОМБр ЗСУ.

"Це вже в крові. Приїжджаєш додому, кілька днів, і хочеться назад, тому що переживаєш за своїх хлопців. Хочеться, звичайно, щоб війна закінчилася, щоб сім'ї дочекалися своїх синів і батьків, щоб діти тут, на сході, ходили в школу і не боялися, що зараз почнеться обстріл. Для того ми і тут. Перемога буде за нами! Поки буде майоріти український прапор на Донбасі, все буде добре. Я вірю, що ми дійдемо до кордону, відновимо свій суверенітет. Я підписав контракт на п'ять років (ось, зараз останній), і знаю, що буду продовжувати, поки не закінчиться війна", – впевнено сказав воїн ЗСУ, відзначивши, що військову династію мріє продовжити і його молодший син.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше українців вразила історія сім'ї загиблого воїна ЗСУ Петра Третяка. Його дружина, син і невістка, незважаючи на втрату близької людини, вирішили продовжити справу захисника і також вступили до лав української армії.