"Я закривав дітям вуха подушками, щоби не чули обстрілів": історія з Часового Яру у музеї "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова

Максим – батько двох дітей. Його родина вже давно евакуювалася з рідного Часового Яру. Виїжджали на шкільному, вщент заповненому людьми автобусі. Але те, що пережили у рідному домі, не забудуть ні діти, ні він. Свою історію чоловік довірив Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Батько із дітьми перебрався жити у підвал свого будинку у перший же день повномасштабного вторгнення. Виходити на вулицю було небезпечно, адже росіяни обстрілювали місто з трьох боків. На постійний гуркіт та вибухи донька і син реагували дуже емоційно.

"Коли дитина чує свист і падіння снаряда і починає галасом кричати на весь дім, – як її заспокоїти? Як взагалі пояснити півторарічній дитині, що це воєнні дії? Щоби хоч трохи менше лякалися, я брав подушки і закривав їм обом вуха. Але ж земля дрижить, все навколо сиплеться, – і вони все одно все чують і відчувають", – ділиться Максим.

Виживати в місті ставало дедалі складніше. Коли не стало хліба, з родиною поділилися бабусі із села. Так і жили – тільки завдяки взаємодопомозі. Максим дуже вдячний людям, які тоді не залишились осторонь. Зараз родина живе у безпечнішому місці, проте пережите залишило свій відбиток – діти досі відчувають сильний страх.

Історія Максима у Музеї.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею "Голоси Мирних" або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.