"Я з дитинства розмовляю російською". Як правильно відповідати людям, які не хочуть переходити на українську мову
"Я з дитинства розмовляю російською", "Ми живемо у вільній країні, говорю як хочу" та багато інших клішованих фраз російської пропаганди вимовляють українці, які принципово не бажають говорити українською. В такі моменти хочеться навести аргумент на користь державної мови, але чомусь жоден до голови не лізе. Тому перш за все варто зберігати спокій та не "кидатися з кулаками" на співрозмовника.
Доволі часто історичні факти є найкращим способом довести людині свою правоту, але навіть без знань історії можна хоча би спробувати переконати російськомовну людину у виборі мови. А ось які саме аргументи можуть подіяти, розповіли у проєкті про мову "Мовити".
"Я з дитинства говорю російською / Я так звик/ла"
Близько 400 років українська мова зазнавала постійних утисків зі сторони Росії.
"Аргумент "Я с детства говорю на русском и привык(ла)" показує успішність цих спроб знищення української мови. Очевидно, що така планова й багаторічна політика не могла відобразитися на нашіймові інакше. Мова цілих поколінь примусово змінювалася на російську, а відповідно, й наше "звик(ла)" – лише підтверджує це. І зовсім не говорить про вільний вибір чи традицію всієї родини або її попередніх поколінь", – пояснили у "Мовити".
"Яка різниця, якою мовою"
Першочергово, що робили пострадянські країни після розпаду СРСР, – забороняли російську.
"Мова ідентифікує нас як українців і в час великої війни відрізняє від ворогів. Мова показує, що держава жива, держава розвивається, творить свою культуру й говорить своє слово всьому світу. Якщо ми втратимо власну мову, то дуже скоро втратимо й країну. Це добре видно з прикладу Білорусі", – продовжили у проєкті.
"Ми живемо у вільній країні та розмовляємо як бажаємо"
"Свобода не дорівнює вседозволеності. Будь-яка вільна й демократична держава має свої закони, кордони й мову", – пояснили у "Мовити", як відповідати на одну із найпоширеніших фраз серед російськомовного населення.
Не варто забувати, що державною мовою є українська, тому її необхідно знати та ставитися з повагою. Утім, Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не забороняє вживати російську у приватному житті.
"Не хочу робити помилки та "кавєркать" мову"
"Опанувати мову – непросто, ми чудово це знаємо. А ще знаємо, що помиляються всі. Історії багатьох людей, які перейшли чи зараз переходять на українську, доводять: це складно, але можливо. Тому вчіться, помиляйтеся – тільки не зупиняйтеся на цьому шляху", – пишуть у проєкті.
"Швейцарія має декілька офіційних мов"
"Мовити" зазначає, що Швейцарія – добровільне об'єднання різних мовних регіонів, а українцям російську мову штучно насаджували шляхом жорстких заборон. Зокрема, якщо є бажання порівняти нашу державу із багатомовними країнами, доречніше це робити із Білоруссю. Там російська теж була насильно насадженою протягом багатьох років.
Близько чотирьох століть Україна зазнає утисків зі сторони Росії, починаючи із заборони Петра I друкувати книжки українською у 1720 році. Через 9 років табу стало мати вдома буквар, а згодом з'явився і Валуєвський циркуляр у 1863 році та Емський указ у 1876-му. Обидва останні документи не дозволяли писати, друкувати та вчити українську.
"Мовити" зазначає, що й за часів незалежності мова також зазнавала утисків. У 2012 році було видано закон, що передбачав звуження сфер використання української. Його наслідки проявляються й досі.
Нещодавно про результат насаджування російської мови була створена скандальна сцена у новорічному випуску "Квартала 95". У ній йшлося про жінку із "сіСькадовська", яка погано говорила українською. Цей епізод обурив громадських діячів та мера тимчасово окупованого Скадовська, адже місто "говорить українською".
Раніше OBOZ.UA писав, як ставилися до дітей "с Маскви" в українському таборі "Артек" та чому їм доводилося догоджати.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!